Справа № 952/150/25
11.03.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Яценка Є.І.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколенко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій вказала, що в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 виданій 29.12.1984 Винсовхозом «Бак.Рабочий» Мардакертського району Нагорно-Карабахської автономної області Азербайджанської РСР, а також у вкладиші до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , заповненого колгоспом «Росія» Зачепилівського району Харківської області, помилково записано її ім'я та по - батькові як « ОСОБА_2 » (російською мовою), а вірним написанням згідно паспорта є « ОСОБА_3 ». При зверненні до територіальних органів Пенсійного фонду України у заявниці виникли труднощі у оформленні пенсії за віком у зв'язку з тим, що в її трудовій книжці та вкладиші до неї виявлені вищевказані недоліки, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Від заявниці до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та наполягала на встановленні факту належності їй трудової книжки та вкладишу.
В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не з'явився, жодних заяв, клопотань чи заперечень проти вимог ОСОБА_1 до суду не надходило.
Суд, відповідно до вимог ч.1 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
З копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 19.11.2002 Зачепилівським РВ УМВС України в Харківській області, вбачається, що ОСОБА_1 (російською мовою ОСОБА_4 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нижній Оратаг Мардакертського району Азербайджан.
Із наданого заявницею свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_5 (російською мовою) народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нижній Оратаг Мардакертського району Азербайджан.
Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 30.01.1984 підтверджується зміна прізвища заявниці з дошлюбного ОСОБА_6 на шлюбне ОСОБА_7 .
У трудовій книжці НОМЕР_1 виданій 29.12.1984 Винсовхозом «Бак.Рабочий» Мардакертського району Нагорно-Карабахської автономної області Азербайджанської РСР зазначено « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (російською мовою). В подальшому відділом кадрів колгоспу «Росія» у зв'язку з укладенням шлюбу заявниці було внесено зміни в написанні її прізвища в трудовій книжці, а саме: перекреслено дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » та записано як « ОСОБА_9 » (російською мовою).
У вкладиші до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , заповненого 10.01.1994 колгоспом «Росія» Зачепилівського району Харківської області, ПІБ заявниці зазначено як « ОСОБА_4 , 1961 года рождения» (російською мовою).
П.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачає розгляд судом справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з даними, які зазначені в паспорті чи свідоцтві про народження.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на наведене, судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Із наданої заявником трудової книжки вбачається, що на першій сторінці наявне виправлення в даті народження заявника, що зумовило необхідність звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності трудової книжки.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом достовірно встановлено належність заявниці трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 29.12.1984 Винсовхозом «Бак.Рабочий» Мардакертського району Нагорно-Карабахської автономної області Азербайджанської РСР, а також вкладишу до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , заповненого колгоспом «Росія» Зачепилівського району Харківської області, оскільки відомості, які вони містять, повністю відповідають даним, які встановлені дослідженими в судовому засіданні доказами.
Встановлення факту належності заявниці вищевказаної трудової книжки та вкладишу до неї, необхідно для оформлення пенсії за віком, а іншим способом, окрім судового, вона захистити свої права не може, у зв'язку з ліквідацією підприємства, яким було видано вищевказані документи, тому виходячи із наданих доказів, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,12,13,141,200,257,259,263,264,265,315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - задовольнити.
Встановити факт належності заявниці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 29.12.1984 Винсовхозом «Бак.Рабочий» Мардакертського району Нагорно-Карабахської автономної області Азербайджанської РСР на ім'я « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (російською мовою) та вкладишу до трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , заповненого 10.01.1994 колгоспом «Росія» Зачепилівського району Харківської області на ім'я « ОСОБА_4 , 1961 года рождения» (російською мовою).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Є.І. Яценко