справа № 952/920/24
провадження № 1-кп/952/36/25
11.03.2025 Зачепилівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221090000859 від 01.09.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомажарово Зачепилівського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ОСОБА_4 проживав разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , та систематично вчиняв відносно останньої домашнє насильство, у зв'язку з чим з 25.05.2023 перебуває на обліку в СПД №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, як особа, що вчиняє домашнє насильство.
Так, в період з 24.05.2023 по 31.08.2024 ОСОБА_4 діючи умисно, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , шляхом словесних образ та погроз, залякування, що призвело до психологічних страждань потерпілої та завдання шкоди її психологічному здоров'ю у формі емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, втрати повноцінного побуту та відпочинку, заниження самооцінки, втрати позитивних емоцій, тощо.
Зокрема, 24.05.2023 близько 15:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
Крім того, ОСОБА_4 14.06.2024 близько 17:00 год., перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, а також намаганні вигнати її з житлового будинку, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
Також, ОСОБА_4 25.08.2024 близько 21:40 год., перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, а також намаганні вигнати її з житлового будинку, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання.
За вчинення домашнього насильства постановами Зачепилівського районного суду Харківської області від 26.05.2023, 17.06.2024 та 26.08.2024 ОСОБА_4 за епізодами 24.05.2023, 14.06.2024 та 25.08.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_4 31.08.2024 близько 18:00 год., будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні житлового будинку разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_5 , де діючи умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання, що спричинило погіршення якості її життя, що виразилось у зміні характеру повсякденного життя.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та підтвердив, що кримінальне правопорушення було скоєно ним при обставинах, про які він дав добровільно та правдиво свідчення під час досудового розслідування у кримінальному провадженні і які правильно вказані в обвинувальному акті.
Показання ОСОБА_4 є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними та такими, що знайшли підтвердження в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що з обвинуваченим ОСОБА_4 вона примирилася та продовжує спільно проживати, просила суд суворо його не карати.
Відповідно до ст. 349 КПК України та приймаючи до уваги повне визнання ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції обвинуваченого, його вина є доведеною, суд, з урахуванням думки учасників процесу, вважає, що у подальшому дослідженні доказів по справі, отриманих під час досудового слідства, не має потреби, обмежившись дослідженням матеріалів справи, якими характеризується ОСОБА_4 . Судом роз'яснено учасникам процесу, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення доказана повністю і його дії кваліфікує за ст. 126-1 КК України - умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої особи.
При призначенні міри покарання суд враховує позицію потерпілої особи, характер та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його тяжкість, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , раніше не судимого, який за місцем проживання характеризується позитивно, непрацюючого, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття у вчиненому.
В силу ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід визначити покарання в межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України, а саме: у виді пробаційного нагляду, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст. 59-1КК України, такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з п.4 ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років (ч.4 ст.59-1 КК України).
Частиною 2 ст. 76 КК України передбачено, що на осіб, засуджених за злочини, пов'язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов'язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Зважаючи на позицію потерпілої, кількість випадків домашнього насильства та той факт, що на даний час потерпіла з обвинуваченим примирилася та спільно проживає, суд вважає за недоцільне застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, передбачені ч.1 ст.91-1 КК України.
Судових витрат та речових доказів по справі немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 50, 59-1,66, 67, 395 КК України, ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.
На підставі п.1-3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду - притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення в кримінальну палату Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області, засудженим ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1