Справа № 186/1755/24
Провадження номер № 2-о/0186/3/25
12 березня 2025 року м.Шахтарське
Першотравенський міський суд, Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Кривошеї С.С.
при секретарі Кравченко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересовані особи: Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якого лишилась спадщина у вигляді нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Після смерті брата, він звернувся до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дидюка В.В. із заявою про прийняття спадщини після його смерті, однак нотаріусом постановою від 19.09.2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що ним документально не підтверджено факту родинних відносин з померлим братом.
Нотаріусом під час вирішення питання видачі свідоцтва про право на спадщину, було оглянуто подані ним документи, а саме: свідоцтво про смерть брата ОСОБА_3 ; свідоцтво про народження ОСОБА_3 ; свідоцтво про народження ОСОБА_4 ; свідоцтво про розірвання шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_6 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 , а також отриманий з відповідних баз даних повний витяг з ДРАЦС щодо актового запису про шлюб батьків померлого ОСОБА_3 .
У постанові нотаріус вказав, що документами, яких не вистачає для встановлення факту родинних відносин, є свідоцтво про шлюб його батьків (шлюб зареєстровано на території РФ), а також свідоцтво про народження матері померлого ОСОБА_3 (народження зареєстроване на території РФ).
У нього у розпорядженні таких документів немає, та отримати їх він не може. Отже, вказані обставини щодо неможливості подальшого оформлення спадщини після смерті брата, стали приводом для звернення до суду з даною заявою.
Із зазначених вище свідоцтв вбачається, що матір померлого брата ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , та його матір - ОСОБА_8 , були рідними сестрами, а вони з ОСОБА_3 - двоюрідними братами.
Враховуючи вищевикладене просить суд встановити факт родинних відносин між ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , як двоюрідних братів.
У ході розгляду справи заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Мелешко Іван Володимирович заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.
У судове засідання 12.03.2025 року заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 не з'явились, гадали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_2 , з 1977 року. З сім'єю ОСОБА_11 вони знайомі з 05.02.1977 року, спілкувались сім'ями та були кумами. Пізніше, приблизно у 2000 році ОСОБА_1 купив квартиру в її будинку та став її сусідом. Наскільки їй відомо, ОСОБА_12 , мати ОСОБА_1 , та ОСОБА_13 , мати померлого ОСОБА_3 , були рідними сестрами, а ОСОБА_1 був двоюрідним братом ОСОБА_3 . Хто така ОСОБА_2 вона не знає. Одного разу вона чула, як вибивали двері у квартиру ОСОБА_11 , з чого вона зробила висновок, що хтось хоче забрати квартиру. У квартирі ОСОБА_11 на даний час ніхто не проживає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Їх матері були рідними сестрами. Прізвище його матері до шлюбу ОСОБА_15 . Після смерті його матері, не залишилось жодного документу, крім свідоцтва про смерть. Його мати народилася в Росії. З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса він не звертався.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_3 . З ОСОБА_3 вони товаришували та були знайомі з 1984 року, проживали у одному будинку. Зі слів ОСОБА_3 він знає, що ОСОБА_1 є його двоюрідним братом. Наскільки йому відомо, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спілкувались та мали братерські відносини. Також зазначив, що батьки ОСОБА_3 та його рідна сестра померли, а племінники проживають у РФ.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 25 грудня 1964 року Шахтинською селищною радою м. Кізел, Пермської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , та його батьками зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане 05 грудня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Першотравенської міської ради Дніпропетровської області підтверджується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 05 грудня 2000 року розірвали шлюб, про що було зроблено актовий запис у книзі реєстрації актів розірвання шлюбу №132.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , яке видане 23 грудня 2003 року, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 у місті Першотравенську, Дніпропетровської області, у віці 63 роки, про що було зроблено актовий запис у книзі реєстрації актів про смерть №370.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , яке видане 25 травня 1979 року міським бюро РАЦС міста Першотравенська Дніпропетровської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , та його батьками зазначено ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане 01 березня 2024 року Петропавлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 44 років, про що зроблено актовий запис №102.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , яке видане 21 лютого 1955 року Ошейською сільською радою Сунского району Кіровської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у Кіровській області РФ, та її батьками зазначено ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Згідно копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00047032470 від 18.09.2024 року, ОСОБА_17 31 грудня 1968 року уклав шлюб з ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка народилась у Кіровській області РФ, про що було зроблено актовий запис №144. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 змінила прізвище на ОСОБА_11 .
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дидюка В.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постановою приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дидюка В.В. 19.09.2024 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини у зв'язку з не встановленням наявності підстав для закликання ОСОБА_1 до спадкоємства за законом після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємця третьої черги за правом представлення (не підтверджено факт родинних стосунків).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зроблено визначення, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).
Суд зазначає, що обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались. Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.
Факт родинних відносин, за встановленням якого звернувся заявник, має юридичне значення, оскільки неможливість встановити родинний зв'язок між ним та померлим двоюрідним братом, перешкоджає йому реалізувати своє право на оформлення та отримання спадщини як родича третього ступеня споріднення, а тому суд вважає що заявник не має можливості встановити факт родинних відносин в іншому порядку, ніж судовому.
Таким чином суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 315-319 ЦПК України, - суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Петропавлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем міста Кізел, Пермської області, РНОКПП НОМЕР_7 , встановивши що померлий є двоюрідним братом останнього.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ: Кривошея С.С.