65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5392/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельна компанія Шабо» (вул. Швейцарська, 10, с. Шабо, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 67770)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир» (Траса Ростов-Одеса-Рені, 597 км, с. Токарівка, Білозерський р-н, Херсонська обл., 75040)
про стягнення 467399,16 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельна компанія Шабо» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 467399,16 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору перевезення від 02.01.2021 № 02012021-2 в частині здійснення доставки переданого позивачем до перевезення товару до пункту призначення.
Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельної компанії Шабо» було залишено без руху із встановленням позивачу п'ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.
Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 25.12.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельної компанії Шабо» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5392/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи
02.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельна компанія Шабо» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Синєвир» (перевізник) був укладений договір перевезення № 02012021-2 (а.с. 8-11, т.1; далі - договір), згідно з п. 2.1. якого перевізник зобов'язався доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення, забезпечити його цілісність та схоронність та видати його особі (вантажоодержувачу), яка має право на одержання вантажу (товару), а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що заявки, узгоджені сторонами, регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення замовника. В заявках можуть відображатися також інші істотні умови договору перевезення, що не були обумовлені сторонами в момент підписання цього договору. Заявки є невід'ємною частиною даного договору. В заявці перевізник вказує вид транспорту та його державний номер, ПІБ водія, його телефон або засіб електронного зв'язку. Підписуючи заявку перевізник погоджується с умовами вказаними в заявці, з терміном доставки вантажу та іншими умовами вказаними в заявці.
Відповідно до підп. 3.1.1. п. 3.1. договору перевізник зобов'язується подавати транспортні засоби для перевезення вантажу відповідно до встановлених маршрутів, а також організувати надання інших послуг відповідно до заявки замовника. У разі залучення до перевезення третіх осіб, перевізник зобов'язаний мати з такими третіми особами договори перевезення та надати такий договір та акт виконаних робіт замовнику за першою вимогою.
Згідно з підп. 3.1.5., 3.1.6. п. 3.1. договору перевізник зобов'язаний повернути ТТН, на якій обов'язково повинна бути інформація (відмітка тощо) про одержання вантажу покупцем (з наявністю печатки, штампу вантажоодержувача, підписом уповноваженої особи вантажоодержувача), а також копію свого примірника ТТН з печаткою перевізника, підписом директора, вказівкою його ПІБ. Невиконання даної вимоги тягне за собою накладення штрафних санкцій на перевізника, що вказані в цьому договорі. Перевізник зобов'язаній повернути ТТН з відміткою (вказівкою) про наявність складаних актів невідповідності (бою, нестачі, пошкодження, втрати та інші), кількості товар якого недостатньо - у відповідних графах ТТН - у разі якщо такі акти складалися. ТТН заповнюється у відповідності до інструкції (наказ Мінтрансзв'язку № 154 від 28.04.2005). Невиконання даної вимоги тягне за собою накладення штрафних санкцій на перевізника, що вказані в цьому договорі. Перевізник зобов'язується при настанні непередбачених обставин у процесі надання послуг перевезення, сповістити про них замовника і дотримуватися його письмових інструкцій.
За умовами підп. 6.2.1. п. 6.2. договору перевізник несе відповідальність перед замовником за схоронність (утрату, нестачу, пошкодження та інше) вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу. Збиток, заподіяний при перевезенні товару, відшкодовується перевізником в наступному розмірі: у випадку втрати чи недостачі товару - в розмірі вартості втраченого вантажу, чи у розмірі вартості вантажу якого не вистачає, у випадку пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку понизилася його вартість, а при неможливості відновлення пошкодженого вантажу - в розмірі його вартості, з приводу чого замовник має право направити до перевізника претензію у строки, передбачені законодавством. У разі якщо вантаж прибув за справними пломбами замовника але відбувся бій товару або інше пошкодження товару при якому пломби залишилися цілими, перевізник не звільняється від відповідальності за пошкодження товару.
Відповідно до п. 8.1.-8.5. договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо це відбулося в результаті обставин непереборної сили, не виключно, але в тому числі: природного характеру - снігових заметів, ожеледиці, повню, землетрусу, тощо, а також військових дій, страйку, рішень органів державної влади або місцевого самоврядування, що перешкоджають виконанню зобов'язань за цим договором, якщо вони прийняті після укладення цього договору або в момент його укладання і сторонам не було про них відомо, інших подій, що не піддаються контролю людиною. В цьому випадку сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обставин. Крадіжка або пограбування та інший злочин стосовно товару, поломка транспортного засобу, дорожньо-транспортна пригода з будь-якої вини, не є випадками або обставинами непереборної сили. Сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, зобов'язана негайно повідомити про їх виникнення та в 5 робочих днів письмово повідомити іншій стороні про їх виникнення. Належними доказами наявності форс-мажорних обставин і тривалості їхньої дії будуть служити довідки (сертифікати, тощо), видані регіональними Торгово-промисловими платами, іншими відповідними компетентними органами, в області регулювання (спостереження) яких мали місце відповідні обставини, того регіону, де вказані обставини сталися, окрім випадків видання/прийняття нормативних актів. В цьому випадку достатнім доказом настання форс-мажорних обставин є публікація такого нормативного акту у відповідному офіційному друкарському виданні органу державної влади або місцевого самоврядування. Сторони погодилися, що як докази настання (наявність) і припинення дії обставин, що створили неможливість виконання зобов'язань, є інформація, розміщена (опублікована) на офіційних сайтах відповідних компетентних органів, і яка, надалі, не вимагає доведення і додаткового письмового підтвердження. Після припинення дії обставин непереборної сили, сторона зобов'язана протягом 5 робочих днів письмово повідомити іншій стороні про їх припинення з обов'язковим зазначенням строків виконання зобов'язань, що встановлені даним договором. Сторона, яка не виконала своїх зобов'язань щодо сповіщення іншої сторони про обставини непереборної сили позбавляється права посилатися на них в майбутньому.
Відповідно до п. 9.1. договору він діє з моменту його підписання і до 31.12.2021. Кожна із сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення іншій стороні повідомлення про розірвання за 30 (тридцять) календарних днів до дати розірвання цього договору. Цей договір може бути припинений/розірваний тільки по завершенні всіх взаєморозрахунків, пов'язаних із його виконанням. Розірвання або припинення договору не позбавляє сторін обов'язку відшкодувати заборгованість штрафні санкції, шкоду.
В матеріалах справи відсутні докази продовження сторонами дії вищевказаного договору після 31.12.2021.
Між цим, як пояснює позивач, між сторонами, шляхом підписання заявки від 23.02.2022 № 2302-1 (а.с. 12, т.1), були погоджені умови здійснення відповідачем перевезення вантажу за замовленням позивача. Копія цієї заявки, яка складена на іноземній (російській) мові, позивачем долучено до матеріалів справи, при цьому відповідачем обставина погодження умов щодо здійснення перевезення не заперечена.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 23.02.2022 був прийнятий від позивача вантаж для здійснення перевезення (водій ОСОБА_1 , автомобіль з реєстраційним номером НОМЕР_1 ) на загальну суму 467399,16 грн. На підтвердження цих обставин позивачем до матеріалів справи були долучені товарно-транспортні накладні (а.с. 18-29, т.1), з яких вбачається таке:
- згідно з товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № Ш-00003203 до перевезення прийнято вантаж на суму 160218,72 грн, пункт розвантаження - вул. Промислова, 1, м. Олешки, Херсонська область, одержувач - ТОВ «АТБ-Маркет», перевізник - ТОВ “Синєвир»;
- згідно з товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № Ш-00003178 до перевезення прийнято вантаж на суму 8544,24 грн, пункт розвантаження - вул. Новозаводська, 21-А, м. Миколаїв, одержувач - ТОВ «Ківіт Плюс», перевізник - ТОВ “Синєвир»;
- згідно з товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № Ш-00003221 до перевезення прийнято вантаж на суму 55651,32 грн, пункт розвантаження - пров. Янтарний, 1, м. Херсон, одержувач ТОВ «Таіс-Дітрибьюшн», перевізник - ТОВ “Синєвир»»;
- згідно з товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № Ш-00003217 до перевезення прийнято вантаж на суму 26537,76 грн, пункт розвантаження - вул. Новозаводська, 21-А, м. Миколаїв, одержувач - ТОВ «Ківіт Плюс», перевізник - ТОВ “Синєвир»;
- згідно з товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № Ш-00003209 до перевезення прийнято вантаж на суму 16994,88 грн, пункт розвантаження - вул. Промислова, 1, м. Олешки, Херсонська область одержувач - ТОВ «АТБ-Маркет», перевізник - ТОВ “Синєвир»;
- згідно з товарно-транспортною накладною від 23.02.2022 № Ш-00003222 до перевезення прийнято вантаж на суму 199452,24 грн, пункт розвантаження - пров. Янтарний, 1, м. Херсон, одержувач - ТОВ «Таіс-Дітрибьюшн», перевізник - ТОВ “Синєвир».
Позивач стверджує, що відповідач не здійснив перевезення вантажу одержувачам і не повернув вантаж позивачу. Відповідач дану обставину не заперечує і не спростовує. При цьому наявні в матеріалах справи вищевказані товарно-транспортні накладні, які були супроводжені видатковими накладними (а.с. 13-17, т.1), не містять даних щодо отримання товару одержувачами вантажу.
Відповідач звернувся до позивача з листом від 28.02.2022 № 93 (а.с. 30, т.1), в якому повідомив про настання за договором перевезення вантажів від 02.01.2021 № 02012021-2 форс-мажорних обставин, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. До цього повідомлення відповідач долучив загальний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (а.с. 31, т.1), яким підтверджено, що обставина військової агресії РФ проти України та введення в України воєнного стану з 24.02.2022 є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарювання до закінчення зазначених обставин. В цей же час, будь-яких відомостей щодо отриманого до перевезення вантажу відповідач позивачу не повідомив, зокрема, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що вантаж був втрачений не з вини відповідача.
Позивач, в свою чергу, звернувся з листами до одержувачів вантажу (а.с. 56-58, т.1), прийнятого відповідачем до перевезення, в яких просив надати інформацію щодо неотримання товару від перевізника - ТОВ «Синєвир», який прийнятий останнім до перевезення за вищевказаними товарно-транспортними накладними. У відповіді на ці листи ТОВ «Ківіт Плюс» та ТОВ «АТБ-Маркет» (а.с.54-55, т.1) повідомили про неотримання товару за відповідними накладними, при цьому, як пояснив позивач, відповіді від ТОВ «Таіс-Дітрибьюшн» він не отримав.
У зв'язку з тим, що відповідач не виконав зобов'язання з перевезення вантажу, не доставив переданий йому вантаж одержувачам згідно з ТТН, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми збитків, розрахованих у розмірі вартості недоставленого вантажу.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно з ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим. Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позиція суду
Як встановлено судом, між сторонами у справі був укладений договір перевезення від 02.02.2021 № 02012021-2, строком дії до 31.12.2021. В цей же час, шляхом підписання заявки та товарно-транспортних накладних, між сторонами виникли договірні правовідносини, згідно з якими позивач передав відповідачу для здійснення перевезення товар на загальну суму 467399,16 грн.
Приймаючи до уваги, що обставина прийняття відповідачем вантажу на спірну суму підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем, натомість, доказів доставки вантажу одержувачам за товарно-транспортними накладними сторонами не подано, суд, з урахуванням вищевказаних норм законодавства, дійшов висновку, що позивачем доведена обставина втрати вантажу. Водночас, оскільки відповідачем в межах цієї справи не доведено обставини того, що втрата вантажу відбулась не з його вини, а також не заявлено та не доведено наявності у спірних відносинах форс-мажорних обставин, суд виснує, що позивачем доведена обставина понесення збитків на спірну суму з вини відповідача.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельної компанії Шабо» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир» слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 467399,16 грн.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача повністю в сумі 7010,99 грн.
Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Синєвир» (Траса Ростов-Одеса-Рені, 597 км, с. Токарівка, Білозерський р-н, Херсонська обл., 75040, код ЄДРПОУ 31507214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово-торговельна компанія Шабо» (вул. Швейцарська, 10, с. Шабо, Білгород-Дністровський р-н, Одеська обл., 67770, код ЄДРПОУ 32751876) борг в сумі 467399 грн 16 коп та судовий збір в сумі 7010 грн 99 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 13 березня 2025 р.
Суддя Д.О. Бездоля