Справа № 201/12569/16
Провадження № 6/201/5/2025
13 березня 2025 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.,
за участі:
представника заявника ОСОБА_1
представника позивачів ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа №201/12569/16 виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення суду від 22 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії,-
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії.
08 січня 2025 року представникам ОСОБА_3 було подано заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи заяву тим, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року по справі № 201/12569/16-ц, яке в оскаржуваній частині постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року залишено без змін, та які постановою Верховного суду від 19 травня 2021 року залишені без змін, позов ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до ТОВ «Автопровайдер», ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити задоволено частково.
Витребувано із володіння ОСОБА_3 автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов'язано її передати цей автомобіль ОСОБА_4 .
На виконання зазначеного рішення Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська видав виконавчий лист № 201/12569/16, який з 02 квітня 2018 року до 24 лютого 2020 року перебував на примусовому виконанні в Соборному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі у виконавчому провадженні № 56079335, а з 25 лютого 2020 року до 13 травня 2021 року - у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А. А. (виконавче провадження № 61393107).
Виконавчі провадження не призвели до фактичного виконання рішення суду. На даний час спірне майно існує в натурі, не втрачене та не загублене, а можливість його повернення у встановленому законом порядку - не заперечувалась.
Натомість, ОСОБА_4 замість того, щоб досягати належного виконання судового рішення про витребування спірного майна - звернувся з новим позовом (справа № 201/9127/21) про стягнення з ОСОБА_3 його вартості.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 796 120 (один мільйон сімсот дев'яносто шість тисяч сто двадцять) грн.
Не зважаючи на існуючи наміри ОСОБА_4 на отримання вартості майна в силу положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, він паралельно продовжував реалізовувати своє право на виконання судового рішення шляхом витребування майна.
Так, 10.05.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадимом Вікторовичем, розглянута заява стягувача про примусове виконання Виконавчого листа №201/12569/16-ц виданого 28.03.2018 про: Витребування із володіння ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов'язання її передати цей автомобіль ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) та відкрито виконавче провадження № 74978831.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 по справі № 201/9127/21 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у частині задоволення вимоги позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування вартості безпідставно збереженого майна змінити шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови. Поновити виконання рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року та додаткового рішення цього суду від 08 грудня 2022 року.
На виконання рішення суду по справі № 201/9127/21, Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист № 201/9127/21 від 23.02.2023, який було подано на виконання до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича. 23.02.2023 відкрито виконавче провадження № 71131432 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадимом Вікторовичем щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 796 120 гривень.
25.12.2024 завершилось виконавче провадження № 71131432 по справі № 201/9127/21 щодо стягнення 1 796 120 грн грошових коштів. Відтак, виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська щодо стягнення грошових коштів від 21 листопада 2022 року по справі № 201/9127/21 завершилось повним виконанням рішення суду.
При цьому існує чинний виконавчий лист по справі № 201/12569/16 про витребування цього ж майна з чужого незаконного володіння, що знаходиться на виконанні та також може бути реалізовано.
Таким чином щодо ОСОБА_3 наявні два судових рішення, які набрали законної сили, щодо одного з них вже було виконано стягнення грошових коштів в повному обсязі. Дані справи стосуються одного і того самого предмету спору (автомобіля), а саме: Щодо витребування із володіння ОСОБА_3 автомобілю марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов'язання передати цей автомобіль ОСОБА_4 . Щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 середньої ринкової ціни автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , що відповідно до висновку судово транспортної експертизи № 244-22 від 24 березня 2022 року становить 1 796 120,00 грн.
Оскільки подвійне виконання зобов'язання (стягнення) не допускається, просив визнати виконавчий лист таким що не підлягає виконанню, зупинити виконавче провадження ВП № 74978831 від 10.05.2024 та витребувати виконавчий лист.
12 лютого 2025 року представником позивача ОСОБА_5 подано заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, в яких останній зазначив, що наразі, рішення суду у справі №201/12569/16-ц боржником ОСОБА_3 не виконано, доказів його виконання на підтвердження викладених вимог заявником не надано.
Тобто, станом на 12.02.2025р. у боржника ОСОБА_3 наявний невиконаний обов'язок перед позивачами ОСОБА_5 і ОСОБА_4 який було встановлено для неї рішенням суду, яке набрало законної сили. Заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вимог заяви і викладених у ній фактів. Надання заявником доказів виконання судового рішення по іншій справі для справи №201/12569/16-ц правового значення не мають оскільки не спростовують факту наявності невиконаного обов'язку перед позивачами.
По справі №201/9127/21 заявник ОСОБА_3 не заявляла до ОСОБА_4 зустрічних позовних вимог про визнання припиненим зобов'язань (обов'язків) по раніше розглянутій справі №201/12569/16-ц і суд таких вимог не розглядав і не вирішував. Розглядаючи справу №201/9127/21 суд жодним чином не встановлював підстав для припинення і фактичного звільнення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань (обов'язків) по відношенню до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 по виконанню рішення суду у справі №201/12569/16-ц.
Оскільки зобов'язань (обов'язків) ОСОБА_3 не було предметом судового розгляду по справі №201/9127/21 наразі у суду відсутні законні підстави для визнання таким, що не підлягає виконанню будь-яких виконавчих листів у справі №201/12569/16-ц.
12 лютого 2025 року представником ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» подано аналогічні заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та наполягав на її задоволенні, обгрунтовуючи, що рішення суду виконано оскільки у справі № 201/9127/21 кошти з ОСОБА_3 стягнуто в повному обсязі та провадження закрито.
Представник відповідачів заперечував проти визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, оскільки заявником не надано належних доказів на підтвердження виконання рішення суду.
Суд, заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 листопада 2018 року позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , фізично особи-підприємця ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити задовольно частково.
Витребувано із володіння ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов'язано її передати цей автомобіль ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ).
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , фізично особи-підприємця ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
На виконання рішення суду Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська було видано виконавчий лист.
10 травня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. відкрито виконавче провадження № 74978831 на виконання виконавчого листа № 201/12569-16 виданого 28.03.2018 року, та в цей же день постановою приватного виконавця повернуто виконавчий документ стягувачу.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року у цивільній справі № 201/9127/21 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області про захист права власності шляхом стягнення грошових коштів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 796 120 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір в розмірі 5 482 грн. 40 коп.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 5 867 грн. 60 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. 23 лютого 2023 року відкрито виконавче провадження № 71131432 з виконання виконавчого листа № 201/9127/21 виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська, а 25 грудня 2024 року закрито.
Згідно із ч. 1 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (ст. 129-1 Конституції України).
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Суд наголошує на тому, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11 (провадження №61-45337св18) Верховний Суд вказав, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Проте, на підтвердження повного добровільного виконання рішення суду, заявником не надано належних доказів.
Таким чином, відповідач не виконав рішення суду у повному обсязі в добровільному порядку.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що під час судового розгляду не встановлено обставин, визначених у ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а у разі виконання рішення в повному обсязі питання про закінчення виконавчого провадження вирішується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку про відсутність передумов визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а відтак у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного і керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа №201/12569/16 виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення суду від 22 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 березня 2025 року.
Суддя С.О. Демидова