Ухвала від 03.03.2025 по справі 911/2498/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" березня 2025 р. Справа № 911/2498/18

За кредиторською заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» (ідентифікаційний код - 34521258)

у справі № 911/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава»

до боржника Приватного акціонерного товариства «Росава» (ідентифікаційний код - 30253385)

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Дідик Є.С.

Представники: згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2498/18 за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава» про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Росава».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 і постановою Верховного Суду від 20.06.2019, відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019, визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Росава» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Росава» призначено арбітражного керуючого Дьоміну Світлану Сергіївну.

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Приватного акціонерного товариства «Росава» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено судом 04.12.2018, номер публікації якого 56102.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020, відсторонено арбітражного керуючого Дьоміну Світлану Сергіївну від виконання повноважень ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Росава» та призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Росава» арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича.

09.01.2024 до Господарського суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» із заявою б/н від 09.01.2024 (вх. № 1896 від 09.01.2024) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Росава» у розмірі 131 788 116, 00 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Росава».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 (суддя Наріжний С.Ю.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» б/н від 09.01.2024 (вх. № 1896 від 09.01.2024) задоволено частково, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» в сумах: 6 056, 00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 72 000 000, 00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заявлені вимоги відхилено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24.09.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 скасовано в частині визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» в сумі 6 056, 00 грн із задоволенням у першу чергу та в сумі 72 000 000, 00 грн - із задоволенням у четверту чергу; справу № 911/2498/18 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області; в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 залишено без змін.

16.10.2024 матеріали справи № 911/2498/18 надійшли до Господарського суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/2498/18 у скасованій частині передано на розгляд судді Лутак Т.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2024 справу № 911/2498/18 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» про визнання кредиторських вимог прийнято до свого провадження суддею Лутак Т.В., розгляд вказаної заяви призначено на 11.11.2024, запропоновано учасникам справи подати до суду у строк до 08.11.2024 (включно) письмові пояснення щодо висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18.

До Господарського суду Київської області від кредиторів - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Мічиган» та Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Базис Траст» надійшли клопотання б/н від 11.11.2024 (вх. № 11128/24 від 11.11.2024, вх. № 11250/24 від 11.11.2024) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

11.11.2024 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» надійшли додаткові пояснення б/н від 08.11.2024 (вх. № 12622/24 від 11.11.2024) до його заяви про визнання кредиторських вимог з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18.

До Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшли письмові пояснення б/н від 08.11.2024 (вх. № 12624/24 від 11.11.2024) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» б/н від 09.01.2024 (вх. № 1896 від 09.01.2024) про визнання грошових вимог до боржника з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18.

11.11.2024 до Господарського суду Київської області від кредитора - Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Базис Траст» надійшли заперечення б/н від 08.11.2024 (вх. № 12630/24 від 11.11.2024) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» з грошовими вимогами до Приватного акціонерного товариства «Росава» з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024, враховуючи необхідність учасникам справи ознайомитись з поданими документами та надати відповідні пояснення/заперечення на них, розгляд кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» відкладено на 05.12.2024.

29.11.2024 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» надійшло клопотання б/н від 29.11.2024 (вх. № 11737/24 від 29.11.2024) про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2024, враховуючи усне клопотання представника кредиторів та з огляду на необхідність учасникам справи ознайомитись із клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» б/н від 29.11.2024 (вх. № 11737/24 від 29.11.2024), розгляд кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» відкладено на 23.01.2025.

До Господарського суду Київської області від кредитора - Національного банку України надійшли додаткові пояснення б/н від 15.01.2025 (вх. № 538/25 від 15.01.2025) щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» про визнання грошових вимог до боржника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2025 розгляд кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» відкладено на 17.02.2025.

13.02.2025 до Господарського суду Київської області від кредитора - Національного банку України надійшли додаткові пояснення б/н від 13.02.2025 (вх. № 2030/25 від 13.02.2025) щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» про визнання грошових вимог до боржника.

У судовому засіданні 17.02.2025 судом оголошено про перехід до стадії постановлення ухвали та відкладено судове засідання у справі № 911/2498/18 на 03.03.2025, про що зазначено в ухвалі Господарського суду Київської області від 17.02.2025.

До Господарського суду Київської області від представника Приватного акціонерного товариства «Росава», ліквідатора банкрута та представника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Мічиган» надійшли клопотання б/н від 03.03.2025, вих. № 02-31/4287 від 03.03.2025 та б/н від 03.03.2025 (вх. № 1644/25 від 03.03.2025, вх. № 1645/25 від 03.03.2025, вх. № 2790/25 від 03.03.2025) про відкладення судового засідання у даній справі, що призначено на 03.03.2025, на іншу дату.

У судове засідання 03.03.2025 з'явився представник Національного банку України та надав свої усні пояснення по справі. Інші учасники провадження у даній справі у судове засідання 03.03.2025 не з'явилися.

Суд, розглянувши вищезазначені клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Росава», ліквідатора банкрута та представника Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Мічиган» б/н від 03.03.2025, вих. № 02-31/4287 від 03.03.2025 та б/н від 03.03.2025 (вх. № 1644/25 від 03.03.2025, вх. № 1645/25 від 03.03.2025, вх. № 2790/25 від 03.03.2025), відмовляє у їх задоволенні, оскільки вказані особи вже висловили свої позиції та надали свої пояснення щодо кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа», а їх участь у даному судовому засіданні не є обов'язковою.

У судовому засіданні 03.03.2025 було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

09.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою б/н від 09.01.2024 (вх. № 1896 від 09.01.2024) про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства «Росава» у розмірі 131 788 116, 00 грн, з яких: 131 782 060, 00 грн - основна сума боргу, 6 056, 00 грн - судовий збір, та включення їх до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Росава».

Вказана заява обґрунтована заборгованістю Приватного акціонерного товариства «Росава» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа», що виникла за договором № 46/610 від 05.12.2012, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Росава» та Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект», право вимоги за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» набуло внаслідок послідовного укладення низки договорів про відступлення права вимоги.

31.01.2024 Національний банк України подав свої заперечення щодо визнання кредиторських вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава», у яких зазначив про наявність заінтересованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» стосовно боржника, неподання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання заставним кредитором у справі № 911/2498/18, а також про сплив строків позовної давності у спірних правовідносинах.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» б/н від 09.01.2024 (вх. № 1896 від 09.01.2024) задоволено частково, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» в сумах: 6 056, 00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 72 000 000, 00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, в іншій частині заявлені вимоги відхилено.

Постановою Верховного Суду від 24.09.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 скасовано в частині визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» в сумі 6 056, 00 грн із задоволенням у першу чергу та в сумі 72 000 000, 00 грн - із задоволенням у четверту чергу; справу № 911/2498/18 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області; в іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 залишено без змін.

Направляючи справу № 911/2498/18 в скасованій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.09.2024 зазначив, що: вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушення вимог про позовну давність у спірних правовідносинах та наявність підстав визнання грошових вимог кредитора до боржника на визнану суму в 72 000 000, 00 грн, оскільки суди допустили процесуальні порушення під час дослідження та встановлення обставин щодо перебігу позовної давності при зверненні кредитора з такими вимогами у цій справі, а саме:

- суд першої інстанції, встановлюючи початок перебігу позовної давності з посиланням на доповнення до договору поставки № 2 від 15.12.2013, яким внесені зміни щодо строку поставки та щодо строку дії цього договору, не врахував, що цей доказ був відсутній в матеріалах справи на момент ухвалення цим судом оскаржуваного судового рішення;

- суд апеляційної інстанції, взявши до уваги доповнення № 2 до договору поставки від 05.12.2012, оригінал якого для огляду судом та копія якого для долучення до матеріалів справи були надані на стадії апеляційного провадження у цій справі, між тим не надав оцінку цьому доказу за правилами ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього;

- ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не врахували наведених правил та умов переривання позовної давності (пункти 8.12- 8.15 постанови), не надавши відповідну оцінку актам звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017, від 31.10.2018 та листу № 2612 від 11.07.2018 на предмет підписання цих документів саме уповноваженими особами з боку відповідних сторін: не встановивши осіб, що підписали такий акт (прізвище, ініціали, посада тощо) та не надавши оцінку повноваженням кожної із осіб, що підписали такі акти, лист, діяти у відповідних правовідносинах як з боку ПАТ «Київсоюзшляхпроект», так і з боку боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи ліквідатором банкрута, Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Базис Траст» та Національним банком України подано до суду заперечення щодо визнання кредиторських вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава», у яких вони зазначають таке:

- у спірних правовідносинах трирічна позовна даність має обчислюватися з 01.01.2014 по 01.01.2017, а тому є такою, що спливла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» із грошовими вимогами у цій справі;

- акти звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017, від 31.10.2018 та лист № 2612 від 11.07.2018 не підписані уповноваженими особами боржника та кредитора; наявність підписів невідомих осіб у полі «Головний бухгалтер», відтиск печатки боржника «Канцелярія» та вписана сума боргу від руки не дає підстави вважати, що зазначеними актами кредитор і боржник у зобов'язанні підтвердили суму боргу та загалом наявність самого зобов'язання, а тому не можуть бути підставою для переривання строків позовної давності;

- складені акти звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017, від 31.10.2018 та лист № 2612 від 11.07.2018 про визнання боргу відбулись після спливу строку позовної давності;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» не містить належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов'язання, а докази надані кредитором мають суперечливий характер, що не дає суду підстав для їх визнання;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» є заінтересованою особою стосовно боржника, а тому заявлення ним грошових вимог до боржника є штучним формуванням заборгованості у справі про банкрутство.

Суд, беручи до уваги вказівки Верховного Суду, що зазначені у постанові від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2012 між Приватним акціонерним товариством «Росава» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» (покупець) було укладено договір № 46/610, за умовами якого продавець продає продукцію згідно специфікацій, оформлених доповненнями, що є невід'ємною частиною договору, а покупець купує її за умовами даного договору.

Кількість продукції вказується в специфікаціях до договору, оформлених доповненнями, що є його невід'ємною частиною (п. 2.1 договору № 46/610).

Відповідно до п. 4.1 договору № 46/610 загальна вартість договору визначається в гривнях та на момент укладання договору складає з ПДВ 72 000 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 12 000 000, 00 грн.

Згідно з п. 4.2 договору № 46/610 ціни на продукцію є договірною і можуть змінюватися за узгодженням сторін з оформленням відповідних доповнень.

Пунктом 5.1 договору № 46/610 передбачено, що розрахунок за продукцію, що підлягає поставці, здійснюється впродовж 60-ти календарних днів з моменту поставки кожної партії продукції. Платіжні реквізити продавця для оплати вказуються у виставленому рахунку.

Відповідно до п. 5.2 договору № 46/610 відвантаження продукції відбувається впродовж шести календарних днів з дати узгодження сторонами замовлення на поставку продукції.

Згідно з п. 12.1 договору № 46/610 даний договір діє з дати його підписання обома сторонами до 31.12.2013.

Також, у матеріалах справи міститься доповненням № 1 від 11.12.2012 до договору № 46/610 від 05.12.2012 та доповнення № 2 від 15.12.2013 до договору № 46/610 від 05.12.2012.

Доповненням № 1 від 11.12.2012 до договору № 46/610 від 05.12.2012 сторони передбачили специфікацію № 1, у якій визначили асортимент, кількість, ціну та строки поставки продукції, а також пункти 4.1 і 5.1 договору викладено у новій редакції, зокрема:

- строк поставки визначений на грудень 2012 - грудень 2013 року;

- п. 4.1 договору № 46/610 викладено у такій редакції: «загальна вартість договору визначається в гривнях та на момент укладання договору складає 72 013 834, 80 грн, в тому числі ПДВ 20% - 12 002 305, 80 грн»;

- п. 5.1 договору № 46/610 викладено у такій редакції: «покупець здійснює авансовий платіж в сумі 72 000 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 12 000 000, 00 грн протягом 5 днів з дати підписання даного договору. Розрахунки за даним договором здійснюються покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця».

11.12.2012 Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» перераховано на рахунок Приватного акціонерного товариства «Росава» 72 000 000, 00 грн за продукцію згідно договору № 46/610 від 05.12.2012, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою за 11.12.2012.

Доповненням № 2 від 15.12.2013 до договору № 46/610 від 05.12.2012 сторони узгодили п. 4.1 та п. 12.1 договору викласти в новій редакції, доповнити договір пунктом 5.1.1, змінити строк поставки продукції згідно специфікації № 1, а також передбачили специфікацію № 2, у якій визначили асортимент, кількість, ціну та строки поставки продукції, зокрема:

- п. 4.1 договору № 46/610 викладено у такій редакції: «загальна вартість договору визначається в гривнях та на момент укладання доповнення № 2 складає з ПДВ 132 000 000, 00 грн, в тому числі ПДВ складає 22 000 000, 00 грн»;

- доповнено договір № 46/610 п. 5.1.1 в такій редакції: «Покупець здійснює авансовий платіж в сумі 59 860 060, 00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 9 976 676, 67 грн протягом 5 днів з дати підписання даного договору. Розрахунки за даним договором здійснюються покупцем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця»;

- пункт 12.1 договору № 46/610 викладено у такій редакції: «даний договір діє з дати його підписання обома сторонами до 01.01.2015»;

- змінено строк поставки продукції згідно специфікації № 1 від 11.12.2012 та викладено у такій редакції: «поставка на грудень 2012 року - грудень 2014 року».

Проте, відповідно до матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством «Росава» не було здійснено поставки продукції згідно умов договору № 46/610 від 05.12.2012.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» долучено до матеріалів справи копії банківських виписок як докази перерахування 16.12.2013 Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» на рахунок Приватного акціонерного товариства «Росава» коштів у сумах 18 460 060, 00 грн та 41 400 000, 00 грн, які є нечитабельними.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» стверджує, що Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» всього перераховано на рахунок Приватного акціонерного товариства «Росава» 131 860 060, 00 грн згідно договору № 46/610 від 05.12.2012, а 13.06.2013 Приватним акціонерним товариством «Росава» здійснено часткове повернення коштів у розмірі 78 000, 00 грн, а тому сума боргу становить 131 782 060, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Росава» (протокол № 39 від 30.04.2018) вирішено: затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації; припинено повноваження органів управління Приватного акціонерного товариства «Росава»; призначено ліквідаційну комісію в складі: голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, члени комісії Полюляк Микола Іванович, Астахін Юрій Сергійович, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; вирішено інші організаційні питання здійснення ліквідаційної процедури.

02.05.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про прийняте рішення акціонерів щодо припинення юридичної особи і встановлено строк для заявлення кредиторських вимог до 03.07.2018.

В травні 2018 року з кредиторськими вимогами до Приватного акціонерного товариства «Росава» звернулося Публічне акціонерне товариство «Київсоюзшляхпроект», а саме із заявою № 59 від 18.05.2018 про визнання грошових вимог на загальну суму 131 782 060, 00 грн, яка складається із суми заборгованості за договором № 46/610 від 05.12.2012, враховуючи доповнення № 1 та доповнення № 2 до вказаного договору, а також акти звірки взаємних розрахунків.

Листом вих. № 2612 від 11.07.2018, розглянувши вищезазначену заяву Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект», голова ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава» визнав кредиторську заборгованість Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» в сумі 131 782 060, 00 грн та зазначив, що такі кредиторські вимоги будуть включені до проміжного ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Росава».

Крім того, у матеріалах справи містяться акти звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017 та від 31.10.2018, складені між Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» та Приватним акціонерним товариством «Росава» за результатами проведення перевірки взаємних розрахунків за договором № 46/610 від 05.12.2012, згідно яких заборгованість Приватного акціонерного товариства «Росава» перед Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» станом на 01.01.2017 та відповідно станом на 01.11.2018 становить 131 782 060, 00 грн.

24.02.2023 між Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор), на підставі протоколу про результати електронного аукціону № BRE001-UA-20230208-45768 від 20.02.2023, укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги за дебіторською заборгованістю, зокрема, до боржника - Приватного акціонерного товариства «Росава» за договором № 46/610 від 05.12.2012 на суму 131 782 060, 00 грн.

Право вимоги до боржника у повному обсязі набувається новим кредитором з моменту підписання цього договору (п. 2.2. договору від 24.02.2023).

Також, 24.02.2023 між Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (новий кредитор) підписано акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги б/н від 24.02.2023.

23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (цедент або первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» (цесіонарій або новий кредитор) укладено договір № 23-10-2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги за дебіторською заборгованістю, зокрема, до боржника - Приватного акціонерного товариства «Росава» за договором № 46/610 від 05.12.2012 на суму 131 782 060, 00 грн.

Право вимоги до боржника у повному обсязі набувається новим кредитором з моменту підписання цього договору та виконання новим кредитором належним чином та у повному обсязі вимог розділу 3 даного договору (п. 2.2. договору від 23.10.2023).

При цьому, виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» належним чином та у повному обсязі вимог розділу 3 договору від 23.10.2023 підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією в національній валюті № 697 від 23.10.2023.

Також, 23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (цедент або первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» (цесіонарій або новий кредитор) підписано акт приймання-передачі документів до договору № 23-10-2023 про відступлення права вимоги.

05.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (цедент або первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» (цесіонарій або новий кредитор) підписано акт № 2 приймання-передачі документів до договору № 23-10-2023 про відступлення права вимоги від 23.10.2023.

З огляду на вищевикладене, враховуючи презумпцію правомірності правочинів, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» набуло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Росава» за договором № 46/610 від 05.12.2012 на суму 131 782 060, 00 грн.

Разом з тим, зі змісту постанови Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18 вбачається, що Верховний Суд погоджується з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій відповідних обставин на підставі первинних документів, що були надані у справі та оцінені судами і немає підстав для здійснення переоцінки відповідних, наданих у справі доказів, а тому Верховний Суд відхиляв аргументи скаржників у відповідній частині (підпункт 1 п. 5.1 постанови), зокрема, щодо необґрунтованості та недоведеності грошових вимог через ненадання кредитором належних і достатніх доказів на підтвердження перерахування за договором № 46/610 від 05.12.2012 боржнику коштів на визнану судами суму в 72 000 000, 00 грн.

Отже, Верховний Суд у постанові від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18 залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 в частині відхилених грошових вимог, а в частині визнаних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» в сумі 6 056, 00 грн із задоволенням у першу чергу та в сумі 72 000 000, 00 грн із задоволенням у четверту чергу постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2498/18 скасовано і направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області для дослідження та встановлення обставин щодо перебігу позовної давності при зверненні кредитора з вимогами в сумі 72 000 000, 00 грн у цій справі.

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Позовна давність відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду (див. висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).

За висновком щодо застосування положень про застосування такого способу захисту порушеного права як звернення із грошовими вимогами у справі про банкрутство у поєднанні із положеннями про позовну давність, а саме статей 15, 16, 256 Цивільного кодексу України, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України.

Близького за змістом підходу щодо застосування позовної давності у справі про банкрутство дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі №10/5026/995/2012, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі № 14/325"б".

Тобто право на визнання грошових вимог кредитора, які заявлені ним до боржника у справі про банкрутство, також може бути обмежено судом, а у визнанні цих грошових вимог може бути відмовлено (відхилені грошові вимоги) у разі встановлення судами спливу позовної давності при зверненні з такими вимогами, якщо про застосування цього строку було заявлено відповідною особою.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15, за змістом положень ст. 267 Цивільного кодексу України та ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для цілей застосування частин 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Статтею 262 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно з ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

Верховний Суд неодноразово висловлював висновки щодо переривання позовної давності, зазначаючи, що дії, що свідчать про визнання боргу, переривають перебіг позовної давності лише у випадку, коли вони вчинені до спливу позовної давності (див. постанови від 06.03.2018 у справі № 460/1091/15-ц, від 10.11.2022 у справі № 338/208/20, від 12.07.2023 у справі № 755/12807/19, від 03.08.2023 у справі № 235/1193/17, від 28.05.2024 у справі № 911/2498/18).

Суд також зазначає, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Отже, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 3-269гс16).

При цьому акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема визнання боржником заборгованості, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі № 905/3063/17, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 03.12.2020 у справі № 904/1161/20, від 15.09.2022 у справі № 908/2828/19).

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, які були надані кредитором на підтвердження грошових вимог до боржника, беручи до уваги презумпцію правомірності правочинів та зважаючи на вказівки Верховного Суду, що зазначені у постанові від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18, судом встановлено:

- узгодження сторонами в п. 12.1 договору № 46/610 від 05.12.2012, з урахуванням доповнення № 2 від 15.12.2013, що даний договір діє до 01.01.2015;

перерахування первісним кредитором - Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» (правонаступником якого став кредитор) боржнику за договором № 46/610 від 05.12.2012 грошових коштів у сумі 72 000 000, 00 грн;

- нездійснення боржником поставки товару за цим договором;

- визначення у специфікаціях № 1 та № 2 (доповнення № 1 від 11.12.2012 та доповнення № 2 від 15.12.2013 до договору № 46/610 від 05.12.2012) строку поставки продукції на грудень 2012 року - грудень 2014 року, а тому суд вважає, що у даних правовідносинах за грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» трирічна позовна давність (ст. 257 Цивільного кодексу України) має обчислюватись з 01.01.2015 до 01.01.2018.

Водночас, суд звертає увагу на наявність у матеріалах справи таких доказів як акт звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017, акт звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 та лист вих. № 2612 від 11.07.2018.

Так, зі змісту акту звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017 вбачається, що він складений між Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» та Приватним акціонерним товариством «Росава» за результатами проведення перевірки взаємних розрахунків за договором № 46/610 від 05.12.2012, згідно яких заборгованість Приватного акціонерного товариства «Росава» перед Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» станом на 01.01.2017 становить 131 782 060, 00 грн. Вказаний акт підписано зі сторони Приватного акціонерного товариства «Росава» бухгалтером Сердюковою Т.В. та зі сторони Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» головним бухгалтером без зазначення прізвища та ініціалів, а також скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що із загальнодоступної інформації, яка міститься на сайті https://smida.gov.ua/ (ресурс, на якому акціонерні товариства зобов'язані були оприлюднювати регульовану інформацію та електронну звітність до НКЦПФР), вбачається, що там міститься регулярна інформація Приватного акціонерного товариства «Росава» за 2017 рік, серед якої є відомості щодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітента. Так, у вказаному розділі серед посадових осіб Приватного акціонерного товариства «Росава» зазначена Сердюкова Т.В. як член правління і головний бухгалтер Приватного акціонерного товариства «Росава».

Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, а саме: податкової накладної № 21 від 30.12.2013, наказу № 00000000009-КС-0000364 (розпорядження) про надання відпустки від 22.02.2017 і наказу № 14-ос (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 27.02.2017, вбачається, що головним бухгалтером Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» на момент підписання акту звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017 була Чехун Н.Ф. та підпис на вказаному актів звірки візуально співпадає з підписами Чехун Н.Ф., які містяться на податковій накладній № 21 від 30.12.2013 та наказі № 00000000009-КС-0000364 (розпорядження) про надання відпустки від 22.02.2017.

Зі змісту акту звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 вбачається, що він складений між Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» та Приватним акціонерним товариством «Росава» за результатами проведення перевірки взаємних розрахунків за договором № 46/610 від 05.12.2012, згідно яких заборгованість Приватного акціонерного товариства «Росава» перед Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» станом на 01.11.2018 становить 131 782 060, 00 грн. Вказаний акт підписано зі сторони Приватного акціонерного товариства «Росава» бухгалтером Калабухова Н.Г. та зі сторони Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» головним бухгалтером без зазначення прізвища та ініціалів, а також скріплений печатками сторін.

Разом з тим, з матеріалів справи, зокрема податкової звітності Приватного акціонерного товариства «Росава», яка подавалася в 2018 році (том 23), вбачається, що вказана звітність від імені Приватного акціонерного товариства «Росава» підписана керівником Поліщуком А.А. та головним бухгалтером ОСОБА_3 , при цьому, підпис останньої на податковій звітності та акті звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 візуально співпадають.

Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, а саме: протоколу № 64/2016 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» від 08.07.2016, протоколу № 66/2017 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» від 10.01.2017 і наказу Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» № 5-ос від 10.01.2017, вбачається, що Головою правління Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» на момент підписання акту звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 був Бондаренко С.О. та підпис на вказаному актів звірки візуально співпадає з підписами ОСОБА_4 , які містяться на протоколі № 64/2016 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» від 08.07.2016 і наказі Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» № 5-ос від 10.01.2017, а також наказі № 00000000009-КС-0000364 (розпорядження) про надання відпустки від 22.02.2017 та наказі № 14-ос (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 27.02.2017. Також перебування Бондаренка С.О. на посаді Голови правління Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» на момент підписання акту звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту листа вих. № 2612 від 11.07.2018 вбачається, що, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Київсоюзшляхпроект» вих. № 59 від 18.05.2018 з кредиторськими вимогами на суму 131 782 060, 00 грн, Приватне акціонерне товариство «Росава» визнало вказані кредиторські вимоги та зазначило, що вони будуть включені до проміжного ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Росава». Зазначений лист зі сторони Приватного акціонерного товариства «Росава» підписано Головою ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава» Поліщуком А.А.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 30.04.2018 рішенням загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Росава», оформленим протоколом № 39 від 30.04.2018, був призначений Головою ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава», 02.05.2018 вказані відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. При цьому, підпис ОСОБА_5 на листі вих. № 2612 від 11.07.2018 та інших наявних у справі документах, зокрема, на заяві про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Росава» та податковій звітності, візуально співпадають.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що акт звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017, акт звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 та лист вих. № 2612 від 11.07.2018 підписані уповноваженими на те особами з боку обох сторін, а тому є належними та допустимими доказами у справі.

Крім того, суд звертає увагу, що жоден з учасників даної справи не спростував факту підписання акту звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017, акту звірки взаємних розрахунків від 31.10.2018 та листа вих. № 2612 від 11.07.2018 повноважними особами і не надав доказів того, що вказані документи підписані неуповноваженими на їх підписання сторонами особами.

Отже, підписавши 30.01.2017 та 31.10.2018 акти звірки взаємних розрахунків, а також листа вих. № 2612 від 11.07.2018 Приватне акціонерне товариство «Росава» визнало наявним у нього борг перед Публічним акціонерним товариством «Київсоюзшляхпроект» за договором № 46/610 від 05.12.2012.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини того, що у даних правовідносинах за грошовими вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» позовна давність має обчислюватись з 01.01.2015 до 01.01.2018, суд вважає, що підписання боржником актів звірки взаємних розрахунків від 30.01.2017 та від 31.10.2018 і листа вих. № 2612 від 11.07.2018 свідчить про переривання строку такої позовної давності 30.01.2017, 11.07.2018 та 31.10.2018, у зв'язку з чим, перебіг строку позовної давності у спірних правовідносинах (після переривання 31.10.2018) розпочався 31.10.2018 і мав закінчитись 31.10.2021.

Водночас, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (що був встановлений на усій території України з 12.03.2020 та діяв до 30.06.2023), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнний стан на території України триває на даний час.

Отже, керуючись статтями 256, 257, 264 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що за спірними у даній справі правовідносинами строк позовної давності переривався останній раз 31.10.2018 і тривав до 31.10.2021, з огляду на пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також зважаючи на дату подання кредитором до суду заяви з грошовими вимогами до Приватного акціонерного товариства «Росава» - 09.01.2024, суд дійшов висновку, що строк позовної давності у даній справі Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» не пропущено.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, беручи до уваги презумпцію правомірності правочинів та зважаючи на вказівки Верховного Суду, що зазначені у постанові від 24.09.2024 у справі № 911/2498/18, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» у розмірі 72 006 056, 00 грн, з яких: 6 056, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 72 000 000, 00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

Керуючись статтями 2, 45, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Основа» до Приватного акціонерного товариства «Росава» у розмірі 72 006 056, 00 грн, з яких: 6 056, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 72 000 000, 00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

2. Копію даної ухвали направити учасникам у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 13.03.2025.

Суддя Т.В. Лутак