13.03.2025 року м.Дніпро Справа № 908/51/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А..
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-Газ" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025р. (суддя Федько О.А., м.Запоріжжя) у справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (м. Київ)
до відповідача: ОСОБА_1 ( Одеська обл., смт. Авангард)
про стягнення 50 170 683,81 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" про стягнення з ОСОБА_1 , як поручителя за зобов'язанням ТОВ"Ю-ГАЗ", 48 598 553,96 грн - простроченої заборгованості по кредиту, 1 472 129,85 грн - простроченої заборгованості по процентам, 100 000,00 грн - заборгованості зі сплати штрафу за додатковим договором №431/2021/ООД-КБ-ГКД-НВКЛ6 від 12.04.2024, укладеним у рамках Генерального кредитного договору №431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021.
2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення суми 50 170 683,81грн та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 29).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю-Газ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду (зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі).
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що приймаючи рішення про направлення позовної заяви ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" за підсудністю до Господарського суду Одеської області, суд у порушення порядку, встановленого ч.6 ст. 176 ГПК України, не визначив адресу реєстрації проживання або перебування ОСОБА_1 , до якої заявлено позов.
Скаржник наголошує, що за текстом оскаржуваної ухвали, суд через відкриті джерела в мережі інтернет на веб-сайті http://clarity-project.info встановив, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-ГАЗ", є ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , між тим цей веб-сайт не є офіційним ресурсом органів реєстрації місця перебування та місця проживання фізичних осіб, або будь-якого органу державної влади, а також не належить до веб-сервісу Єдиного державного демографічного реєстру. Отже, на думку Апелянта, судом порушено порядок розгляду питання про відкриття провадження у справі № 908/51/25.
Крім того Скаржник вказує, що станом на 06.01.2025 року отримані судом дані з вказаного ресурсу не відповідали дійсності, оскільки відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 18.12.2024 року здійснено держану реєстрацію змін відомостей про кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Ю-ГАЗ", яким є ОСОБА_2 , що мало призвести суд до сумнівів щодо правильності встановлених обставин.
На переконання Апелянта, безпідставними та не обґрунтованими також є висновки суду, що адреса Відповідача зазначена у документах, які містяться в матеріалах справи є доказами актуального зареєстрованого місця проживання/перебування Відповідача, оскільки договір поруки укладався 3 роки тому, могла мати місце зміна реєстрації проживання/перебування з ініціативи фізичної особи, а відмітка, наявна у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 від 31.10.2006 про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 не відображає даних станом на дату прийняття рішення судом 06.01.2025 року.
За доводами скаржника, оскільки станом на 06.01.2025 була відсутня можливість отримати в Єдиному демографічному реєстрі України достовірну інформацію щодо місця реєстрації Відповідача - ОСОБА_1 , у суду були відсутні підстави для направлення позовної зави на розгляд до іншого суду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України, оскільки територіальна юрисдикція (підсудність) іншого суду - Господарського суду Одеської області у даній справі не встановлена, з огляду на відсутність доказів зареєстрованого місця проживання/перебування Відповідача.
У відповіді на відзив товариство, у тому числі, вказує на те, що станом на дату надходження позовної заяви банку до Господарського суду Запорізької області - 03.01.2025 року, суд був обізнаний про зупинення роботи демографічного реєстру, а тому був зобов'язаний здійснити запит, передбачений ч. 6 ст. 176 ГПК України , між тим суд цей обов'язок проігнорував та не звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
Інші наведені у відповіді на відзив доводи є аналогічними з доводами апеляційної скарги.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає апеляційну скаргу ТОВ "Ю-ГАЗ" необґрунтованою, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2025 законною, прийнятою з дотриманням положень процесуального та матеріального права.
Позивач зазначає, що місце виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором №431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021 та договором поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021 сторонами не визначено. Характер зобов'язання за пред'явленою вимогою є грошовим та не прив'язаний до певного місця виконання.
За доводами Позивача, 19 грудня 2024 року Міністерство юстиції України повідомило про зовнішню кібератаку на державні реєстри України, внаслідок якої тимчасово призупинено, зокрема роботу Єдиного державного демографічного реєстру України. Станом на 06.01.2025 робота реєстрів, підпорядкованих Міністерству юстиції України не була відновлена, тому з метою дотримання процесуальних строків, суд через відкриті джерела в мережі інтернет на веб-сайті http://clarity-project.info встановив, що Луценко Анжеліка Володимирівна зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічна адреса Відповідача зазначена у документах, які містяться у матеріалах справи: копії паспорту громадянина України та договору поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021.
На переконання Позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна заява разом з доданими до неї документами та заява про забезпечення позову, підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду Одеської області за місцезнаходженням (місцем проживання) Відповідача - ОСОБА_1 .
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Верхогляд Т.А..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/51/25.
Матеріали справи №908/51/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 2 ст. 271 ГПК України).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.
Таким чином, суд зазначає, що оскільки у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю-Газ" оскаржує ухвалу про передачу справи за підсудністю, апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025р. у даній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як зазначено вище, до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про стягнення з ОСОБА_1 50 170 683,81 грн.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання зобов'язань позичальником Товариством з обмеженою відповідністю "Ю-ГАЗ" за генеральним кредитним договором №431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021, за виконання яких відповідає поручитель - ОСОБА_1 за договором поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021.
Місце виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором №431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021 та договором поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021 сторонами не визначено. Характер зобов'язання за пред'явленою вимогою є грошовим та не прив'язаний до певного місця виконання.
Одночасно з направленням позову до Господарського суду Запорізької області Позивачем в порядку ст. 138 ГПК України подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025р. позовну заяву ПАТ Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 29).
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що до вимоги про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням банківських договорів належить застосовувати правила про підсудність справ за місцезнаходженням Відповідача, а саме ст.27 ГПК України, відповідно до п.п.1, 3 якої позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, при цьому місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Також, оскільки станом на 06.01.2025 суд був позбавлений можливості отримати в Єдиному демографічному реєстрі України достовірну інформацію щодо місця реєстрації ОСОБА_1 , яка є Відповідачем у справі, з метою дотримання процесуальних строків, суд через відкриті джерела в мережі інтернет на веб-сайті http://clarity-project.info встановив, що Луценко Анжеліка Володимирівна зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .. При цьому аналогічна адреса Відповідача зазначена у копіях документів, які містяться у матеріалах справи, а саме: паспорту громадянина України та договору поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Положеннями ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Відповідно до ст. 1 ГПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно зі ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (ст. 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (ст.ст.24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (ст.ст. 27-31 ГПК України).
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадки, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.
Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність, норма ст. 27 ГПК України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб'єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.
Водночас, за умовами ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено ст. 532 Цивільного кодексу України. При цьому положення ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
У даному випадку, підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання зобов'язань позичальником - Товариством з обмеженою відповідністю "Ю-ГАЗ" за генеральним кредитним договором №431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021, за виконання яких відповідає поручитель - ОСОБА_1 за договором поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021.
Місце виконання зобов'язань за генеральним кредитним договором №431/2021/ООД-КБ-ГКД від 30.04.2021 та договором поруки №431/2021/ООД-КБ-ГКД-П2 від 30.12.2021 сторонами не визначено. Характер зобов'язання за пред'явленою вимогою є грошовим та не прив'язаний до певного місця виконання.
Отже, до вимоги про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням договору поруки належить застосовувати правила про підсудність справ за місцезнаходженням Відповідача .
Одночасно, згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).
У даному випадку, суд першої інстанції оцінивши усі обставини справи та докази у сукупності встановив, що місцем реєстрації Відповідача є АДРЕСА_2 , яке підпадає під територіальну юрисдикцію Господарського суду Одеської області.
Викладене, у тому числі, підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.01.2025 (т.1 а.с.210), наданою на запит Господарського суду Запорізької області, а також від 12.03.2025, наданою на запит апеляційного суду, здійсненого з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, та згідно з якими Відповідач зареєстрований саме за вказаною вище адресою.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, з урахуванням положень наведених вище норм, враховуючи заявлені у цій справі позовні вимоги та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовна заява разом з доданими до неї документами підлягає передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області за місцезнаходженням (місцем проживання) Відповідача - ОСОБА_1 .
Одночасно, з огляду на те, що заява про забезпечення позову подана Банком разом із позовною заявою, яка підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Одеської області, то ця заява також має бути передана до вказаного суду для розгляду по суті.
Аргументи Скаржника зводяться до його непогодження з висновкам суду першої інстанції щодо передачі справи за підсудністю на розгляд іншого суду, у зв'язку з невстановленням судом актуальної адреси Відповідача, між тим обставин в обґрунтування наявності підстав для розгляду цієї справи саме Господарським судом Запорізької області у скарзі не наведено та не зазначено, якою, у такому випадку, є актуальна адреса Відповідача, а також не надано доказів на підтвердження своєї позиції.
Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого судового рішення.
З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - без задоволення.
10. Судові витрати.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-Газ" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.01.2025р. у справі №908/51/25 залишити без змін.
Справу №908/51/25 надіслати до Господарського суду Запорізької області для подальшого скерування за встановленою підсудністю.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В.Чус
Суддя Т.А.Верхогляд