ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 березня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/589/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,
за участю представників:
від ОСОБА_1 - участі не брали,
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024, прийняте суддею Ковалем С.М., м. Миколаїв, повний текст складено 19.11.2024,
у справі №915/589/24
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г"
про зобов'язання вчинити певні дії
У травні 2024 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", в якому просила зобов'язати відповідача організувати, підготувати і провести загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" у порядку, встановленому законом, з питань затвердження кошторису об'єднання на 2024 рік, визначення площі прибудинкової території, яку співвласники згодні утримувати, та визначення розміру внеску на утримання прибудинкової території.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю не проведення у період 2020-2024 років загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" для вирішення питань щодо затвердження кошторису об'єднання, визначення площі прибудинкової території, яку співвласники згодні утримувати, та визначення розміру внеску на утримання прибудинкової території, внаслідок чого позивачка безпідставно позбавлена права на участь у вирішенні питань фінансової та господарсько-адміністративної діяльності відповідача.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 04.06.2024 відкрито провадження у справі №915/589/24.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 у справі №915/589/24 (суддя Коваль С.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що вимога позивачки про зобов'язання відповідача у примусовому порядку організувати, підготувати і провести загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" з питань затвердження кошторису об'єднання на 2024 рік, визначення площі прибудинкової території, яку співвласники згодні утримувати, та визначення розміру внеску на утримання прибудинкової території не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав та становить безпідставне втручання суду у господарську діяльність юридичної особи.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 у справі №915/589/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржниця наголошує на тому, що ні чинним законодавством, ні статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" не передбачено обов'язку співвласників створювати ініціативну групу для скликання та проведення загальних зборів, натомість, враховуючи безпідставне ігнорування правлінням відповідача адресованих йому вимог співвласників щодо проведення загальних зборів, звернення ОСОБА_1 з позовом у даній справі спрямоване на захист порушеного права останньої на управління зазначеним об'єднанням. Крім того, за твердженням апелянта, в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд помилково посилається на документи, які відсутні у матеріалах справи.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 14.02.2025 (вх.№4816/24/Д2, 4816/24/Д3 від 14.02.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 у справі №915/589/24 - без змін, посилаючись на те, що законодавство не передбачає права співвласників об'єднання, кількість яких становить менше трьох осіб, скликати позачергові загальні збори або вимагати від виконавчого органу юридичної особи скликання позачергових зборів у разі наявності відмови останнього чи неможливості скликання таких зборів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 30.01.2025 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а в подальшому ухвалою суду від 15.01.2024 призначено справу №915/589/24 до розгляду на 12.03.2025 о 10:30.
У судовому засіданні 12.03.2025 представники сторін участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІ а.с.49-52).
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14074852 від 29.03.2007, видане Комунальним підприємством "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації".
15.12.2018 відбулись установчі збори співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням зазначених установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 15.12.2018, вирішено, зокрема, створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", затвердити його статут та обрати правління останнього у складі п'яти осіб, серед яких ОСОБА_1 .
Відповідно до вищенаведеного протоколу №1 від 15.12.2018 керівником ініціативної групи зі створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку значиться позивачка.
28.12.2018 проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15221020000039932.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 розділу І статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", затвердженого рішенням установчих зборів, оформленим протоколом №1 від 15.12.2018 (далі - статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г"), дане об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Об'єднання діє відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України та статуту. Об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (пункти 1, 3 розділу ІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г").
Пунктом 1 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
В силу пункту 2 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
У пункті 3 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" викладено перелік питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручним для більшості можливих учасників зборів.
Пунктами 6, 7 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" передбачено, що у загальних зборах маються право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, розташованих у будинку. Якщо особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
За умовами пунктів 8-10 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше двох третин від загальної кількості голосів співвласників, якщо інше не передбачено загальними зборами. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття не набрало кількості голосів "за" чи "проти", встановленої пунктом 8 цього Розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед власників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Відповідно до пунктів 12, 13 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" виконавчим органом об'єднання є правління, яке підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим статутом. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Положеннями пункту 14 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" визначено компетенцію правління.
Засідання правління проводяться не менше ніж один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів. Кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має права передоручати своє право брати участь у засіданнях і голосувати іншим особам. Рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об'єднання. Засідання правління скликається його головою або не менш як третиною членів правління. Рішення правління викладаються у протоколі засідання правління з зазначенням кожним з членів правління результату свого голосування ("за" чи "проти"), засвідченого власноручним підписом (пункт 15 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г").
В силу пункту 1 розділу V статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" співвласник має право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і статутом об'єднання.
Рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", оформленим протоколом №1 від 26.01.2019, вирішено: обрати головою зборів ОСОБА_1 , а секретарем - ОСОБА_2 ; затвердити запропонований головою зборів порядок денний цих зборів; обрати самостійну форму управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 ; затвердити річний кошторис Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" у запропонованій редакції; встановити суми внесків на управління та утримання зазначеного багатоквартирного будинку; прийняти участь у міській програмі "90*10" з ремонту даху будинку у зв'язку з його аварійним станом.
05.12.2020 відбулося засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", на якому прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 05.12.2020, про зобов'язання голови правління - ОСОБА_3 вирішити питання фінансування поштових витрат та виготовлення документації на проведення призначених на 25.12.2020 загальних зборів даного об'єднання співвласників для затвердження його кошторису на 2021 рік.
Згідно з вищезазначеним протоколом б/н від 05.12.2020 у засіданні правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" брала учать ОСОБА_1 , яку заслухали з питань порядку денного.
У жовтні місяці та листопаді місяці 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (листами з описами вкладень) надсилала на адресу відповідача вимоги про здійснення фінансування організації і проведення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г".
За результатами опрацювання вказаних вимог правлінням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" у складі трьох осіб надано відповідь №01/12-23 від 01.12.2023 про неможливість проведення загальних зборів у зв'язку із введенням воєнного стану, що, в свою чергу, зумовило неможливість гарантування безпеки співвласників, а також позбавлення права на участь у зборах співвласників, які проходять військову службу, та співвласників, які задля своєї безпеки виїхали закордон. До цієї відповіді додано копії адресованих правлінню письмових звернень трьох військовослужбовців, які є співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в яких висловлено обурення щодо проведення загальних зборів, в яких вони не зможуть взяти участь.
У матеріалах справи також містяться надані у відповідь на звернення позивачки лист Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №М-42/50/6-2020 від 25.08.2020, лист Окружної прокуратури міста Миколаєва №51-50/2.88вих-23 від 05.01.2023, лист Головного управління ДПС у Миколаївській області №76/6/14-29-07-06 від 04.01.2024 та лист Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради №КО-1435/Ц/2414 від 07.05.2024.
Предметом спору у даній справі є вимога позивачки про зобов'язання відповідача організувати, підготувати і провести загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" у порядку, встановленому законом, з питань затвердження кошторису об'єднання на 2024 рік, визначення площі прибудинкової території, яку співвласники згодні утримувати, та визначення розміру внеску на утримання прибудинкової території.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд послався на те, що заявлена позивачкою вимога не відповідає встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав та становить безпідставне втручання суду у діяльність відповідача.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - це власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання (частина перша статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
В силу частин другої, третьої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Аналогічні положення щодо належних ініціаторів скликання та проведення загальних зборів також містяться у пункті 5 розділу ІІІ статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г".
Обов'язок належного ініціатора скликати, організувати та провести загальні збори передбачає вчинення всіх необхідних та залежних від нього організаційних дій для скликання, підготовки проведення та самого проведення загальних зборів, а саме: надсилання повідомлення про проведення загальних зборів кожному співвласнику із зазначенням порядку денного зборів у визначений чинним законодавством строк, забезпечення можливості усім співвласникам ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, забезпечення місця проведення зборів, організація забезпечення зборів тощо.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позовна вимога про зобов'язання відповідача скликати, організувати та провести загальні збори відповідає положенням статей 15, 16 Цивільного кодексу України та є ефективним способом захисту порушеного права позивача у разі доведеності останнім факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на перешкоджання позивачу скористатись своїм правом самостійно скликати загальні збори.
Саме така правова позиція судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 30.09.2021 у справі №910/16496/19.
З матеріалів справи вбачається, що листом №01/12-23 від 01.12.2023, наданим у відповідь на звернення позивачки, як співвласниці, правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" у складі трьох осіб повідомило про неможливість проведення загальних зборів у зв'язку із введенням воєнного стану.
Поряд з цим, ОСОБА_1 , будучи членом правління відповідно до рішення установчих зборів, оформленого протоколом №1 від 15.12.2018, мала можливість ініціювати засідання правління, на порядок денного якого запропонувати питання організації, підготовки і проведення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" з питань затвердження кошторису об'єднання на 2024 рік, визначення площі прибудинкової території, яку співвласники згодні утримувати, та визначення розміру внеску на утримання прибудинкової території. У такому засіданні позивачка мала б можливість висловити свою думку з вищенаведеного питання та переконати решту членів правління у необхідності проведення зборів, адже вплив члена органу управління юридичної особи на прийняття цим органом управлінських рішень не вичерпується лише голосуванням.
Між тим, у матеріалах справи відсутні та позивачкою до місцевого господарського суду не подано доказів на підтвердження її виходу зі складу правління або неможливості ініціювання проведення засідання правління для обговорення її пропозицій щодо скликання загальних зборів.
Поряд з цим, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" передбачають спосіб реалізації прав співвласників у кількості не менше трьох осіб на управління об'єднанням у разі невиконання правлінням вимоги про скликання загальних зборів шляхом самостійного скликання таких загальних зборів.
Відтак ОСОБА_1 , яка до того ж виступала керівником ініціативної групи зі створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г", що підтверджується змістом протоколу установчих зборів №1 від 15.12.2018, об'єднавшись щонайменше з двома іншими співвласниками, могла реалізувати своє право на участь в загальних зборах співвласників та на управління об'єднанням співвласників у передбачений законом спосіб без необхідності вжиття будь-яких додаткових заходів для спонукання відповідача скликати загальні збори.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 25.11.2020 у справі №910/8802/19 та відповідно до якої можливість позивача самостійно (без необхідності отримання згоди органів управління) скликати загальні збори виключає задоволення позовної вимоги про зобов'язання юридичної особи вчинити відповідні дії (за умови не подання до суду доказів перешкоджання у реалізації цього права).
Жодного доказу на підтвердження вчинення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПГУ 13-Г" дій, спрямованих на перешкоджання ОСОБА_1 скористатись своїм правом на самостійне скликання загальних зборів ініціативною групою з не менш як трьох співвласників, до суду першої інстанції не подано.
При цьому вимога закону щодо кількісного складу ініціативної групи (щонайменше 3 співвласники) не може вважатися непропорційним обмеженням права позивачки на управління об'єднанням співвласників шляхом організації, підготовки і проведення загальних зборів, оскільки, враховуючи особливості правової природи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку, а тому, визначаючи мінімальну кількість осіб у складі ініціативної групи, законодавець фактично мав на меті врахування балансу інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, щоб, з огляду на необхідність забезпечення належного функціонування юридичної особи, не перешкоджати діяльності об'єднання співвласників необхідністю постійної організації зборів за вимогою одного співвласника, прагнення якого щодо проведення зборів не підтримується хоча б мінімальною кількістю інших співвласників.
Колегія суддів зауважує, що серед усіх співвласників з позовною заявою про зобов'язання відповідача організувати, підготувати і провести загальні збори звернулася лише ОСОБА_1 , у той час як з позовами не зверталися інші співвласники, які також мають бути зацікавлені у проведенні зборів.
Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що права одного співвласника не можуть превалювати над правами та інтересами інших співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Такого висновку Верховний Суд дійшов в постанові від 13.12.2023 у справі №925/430/22.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з фактично-доказової бази цієї конкретної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Миколаївської області про відмову у задоволенні позову.
Посилання скаржниці на те, що в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд помилково послався на протокол загальних зборів від 05.12.2020, який відсутній у матеріалах справи, не зумовлює необхідності скасування зазначеного рішення, оскільки зі змісту останнього вбачається, що суд першої інстанції зазначав про протокол засідання правління від 05.12.2020 (т.І а.с.22), а сама по собі описка у найменуванні органу управління відповідача, допущена в описовій частині рішення, жодним чином не призвела до прийняття неправильного по суті рішення, беручи до уваги недопустимість скасування законного та обґрунтованого рішення з одних лише формальних міркувань.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Миколаївської області норм права при ухваленні рішення від 04.11.2024 у справі №915/589/24 не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 у справі №915/589/24 - без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук