Провадження № 33/821/40/25 Справа № 707/1960/24 Категорія: ст. 124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Волкова Н. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
07 березня 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Нестеренка О.Ф,, іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та її захисників Демиденка В.А. та Петруніної В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 06.11.2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 09.07.2024 о 19 год. 30 хв. на перехресті вул. Дніпрова - вул. Черкаська в с. Худяки водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 330730 державний номер НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги не надав переваги у русі автомобілю Маzda СХ 5 державний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
Постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 06.11.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 06.11.2024 року.
2. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанову незаконною через порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує, що у висновку експерта не наведено ґрунтовного дослідження пояснень ОСОБА_1 , з вихідними даними про завантаженість автомобіля ГАЗ, що він перед виїздом на перехрестя зупинився, упевнившись у відсутності перешкод для виїзду на перехрестя, проїхав перехрестя, в момент зіткнення автомобіль ГАЗ знаходився на зустрічній смузі руху відносно автомобіля Мазда СХ-5, та що від моменту перетинання перехрестя і до зіткнення пройшло часу до одної хвилини.
Судом не оцінена схема ДТП, з якої вбачається, що зіткнення відбулося після проїзду водієм ОСОБА_1 перехрестя, на зустрічній смузі руху відносно напрямку руху автомобіля Мазда СХ-5.
В оскаржуваній постанові не зазначена оцінка швидкості руху автомобіля Мазда СХ-5 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався із швидкістю 70 км/год., що є порушенням вимог пункту 12.4. ПДР України за змістом якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Вказує, що висновок суду про те, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11. та п.2.1. ПДР України, що його дії з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди є незаконними і необґрунтованими.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Нестеренка О.Ф., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та її захисників Демиденка В.А. та Петруніної В.В., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши мотиви і доводи апеляційних скарг, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Крім того, згідно вимог ст. 252 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приймаючи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції виніс необґрунтовану постанову та прийняв неправильне рішення, яким ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що основним доказом по справі про вчинення ОСОБА_1 ДТП є протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 09.07.2024 о 19 год. 30 хв. на перехресті вул. Дніпрова - вул. Черкаська в с. Худяки водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 330730 державний номер НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги не надав переваги у русі автомобілю Маzda СХ 5 державний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.
З адміністративного протоколу та пояснень ОСОБА_2 вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі руху потерпілої ОСОБА_2 .
Згідно діючого законодавства, схема місця ДТП є додатком до адміністративного протоколу, при цьому зі схеми місця ДТП, яка відбулась 09.07.2024 року за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що відбулось зіткнення в іншому місці, а саме на обочині зустрічної смуги руху для автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , дана схема підписана обома учасниками ДТП.
Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він займає посаду інспектора поліції та складав схему вищевказаної ДТП, місце зіткнення автомобілів вказав на схемі зі слів учасників пригоди. Також пояснив, що на перехресті уламків (конструктивних елементів транспортних засобів) не було, тому на схемі місця ДТП він про це нічого не зазначив.
Також, зі схеми місця ДТП та наданих сторонами фотоматеріалів вбачається, що обидва транспортні засоби зафіксовані поряд х місцем зіткнення транспортних засобів, вказаному на схемі місця ДТП.
Системний аналіз приписів ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначає, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Враховуючи, що фабула правопорушення викладена в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає доказам наявним в матеріалах провадження та встановленим апеляційним судом, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку неможливо встановити фактичні обставини ДТП, яка відбулась 09.07.2024 року за участю водія ОСОБА_1 , а відтак неможливо поза розумним сумнівом визнати доведеною вину ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги висновок судової автотехнічної експертизи від 28.10.2024 року, оскільки висновок експерта зроблений на суперечливих вихідних даних наявних в матеріалах провадження.
Крім того, допитаний в судовому засіданні апеляційної інстанції експерт показав, що висновки експерта щодо місця зіткнення транспортних засобів не надавались, так як таке питання в постанові суду про призначення експертизи не ставилось.
Суд апеляційної інстанції враховує, що в рішенні ЄСПЛ від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
ЄСПЛ у рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення від 21.07.2011 №39598/03 у справі «Коробов проти України»), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series А заява №25).
Виходячи з позиції ЄСПЛ, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача втому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України»),
Ураховуючи наведене, в справах про адміністративні правопорушення має застосовуватися стандарт доказування, який установлений кримінальним процесуальним законом України.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів, які б у своїй сукупності доводили винуватість ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
За таких обставин матеріалами справи не підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до вимог КУпАП справа розглядається в межах складеного адміністративного протоколу, тому суд апеляційної інстанції не входить в обговорення питання притягнення до відповідальності іншого учасника ДТП ( ОСОБА_2 ), наявності чи відсутності його вини у ДТП.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що суддя суду першої інстанції дійшов до неправильного висновку, щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає до закриття на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 06.11.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок