Справа № 285/337/25
провадження у справі №2/0285/672/25
12 березня 2025 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2025 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором в сумі 54 441 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 836 грн. 96 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6 859 грн. 03 коп.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 26 745 грн. 03 коп., а також судовий збір в розмірі 3028 грн й витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 02.10.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 23 729 грн. зі сплатою 9,99% річних від залишку суми кредиту з кінцевим строком повернення кредиту - 02.10.2020 року. Банк належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 54 441 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 836 грн. 96 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6 859 грн. 03 коп.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 26 745 грн. 03 коп. Згодом, 19.12.2023 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Оптіма Факторинг». 22.12.2023 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача - ТОВ «ФК «Профіт Капітал».
Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.10.2019 року між АТ «Ідея Банк» (кредитодавець) з однієї сторони, ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (страховий агент) з другої сторони, та ОСОБА_1 (позичальник/споживач/застрахована особа) з третьої сторони укладено договір кредиту та страхування, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 23 729 грн. зі сплатою 9,99% річних від залишку суми кредиту з кінцевим строком повернення кредиту - 02.10.2020 року (а.с. 5, 6).
Банк належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором (а.с. 10).
Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 54 441 грн. 29 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 836 грн. 96 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6 859 грн. 03 коп.; заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 26 745 грн. 03 коп. (а.с. 14).
19.12.2023 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ПАТ «Ідея Банк» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Оптіма Факторинг» (а.с. 18).
22.12.2023 року укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача - ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (а.с. 30).
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а відповідач, у свою чергу, не повернула своєчасно кредитні кошти, і станом на день звернення позивача до суду із зазначеним позовом існує заборгованість за кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом підтверджуються належними і допустимими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Разом із тим, позовні вимоги про стягнення заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 26 745 грн. 03 коп. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженої Постановою НБУ № 49 від 08.06.2017 року, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Зазначене правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), а й щодо умов, які хоч і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party)».
Так, згідно із п. 1.5. кредитного договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором, та договором комплексного обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 Додатку № 1 як «інші послуги Банку» (а.с. 5).
Додатком № 1 до кредитного договору (Паспорт споживчого кредиту), який є невід'ємною частиною договору, визначено плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,89% щомісячно від початкової суми кредиту.
Пунктом 5 цього Додатку визначено графік щомісячних платежів за «інші послуги банку» (а.с. 6).
Однак, кредитний договір та Додаток № 1 (Паспорт споживчого кредиту) не містять детального опису за які саме дії чи витрати банк встановив оплату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі (26 745 грн 03 коп.), що перевищує розмір самого кредиту (23 729 грн).
Таким чином, положення кредитного договору щодо оплати за обслуговування кредитної заборгованості згідно із ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є нечіткими, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими й не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Указаний критерій застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у зазначеній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг. У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2500 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (вул. Набержно-Лугова, 8, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ: 39992082) заборгованість за кредитним договором від 02.10.2019 року в сумі 27 695 гривень 99 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 20 836 гривень 96 копійок; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 6 859 гривень 03 копійки, а також судовий збір в розмірі 1540 гривень 43 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 гривень.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 26 745 гривень 03 копійки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішенні виготовлено 12.03.2025.
Суддя Т. Б. Сташків