Справа № 185/13440/24
Провадження № 2/185/2161/25
іменем України
07 березня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря а участі секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача адвоката Пономаренко В.Л., представника відповідача Смаги А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю чоловіка та батька на виробництві
Позивач звернула з даним позовомдо суду і просить суд:
Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина: ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь ОСОБА_1 - 426 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі на виробництві чоловіка ОСОБА_3 без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 426 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок загибелі на виробництві батька ОСОБА_3 без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з ОСОБА_3 вона перебувала у шлюбі. Від спільного життя вони мають одного неповнолітнього сина.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на території шахти «Дніпровська» ШУ «Дніпровське Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля " її чоловік загинув внаслідок виробничої травми. У зв'язку зі смертю чоловіка їй та їх дитині завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 426 000 грн. кожному.
Відповідач звернувся до суду з відзивом на позовну заяву у якому просив суд відмовити в задоволенні позову та зазначив що підприємство створило всі належні та безпечні умови праці для своїх працівників. Основними причинами смерті ОСОБА_3 стали порушення технологічного процесу погашення гірничих виробіток працівниками шахти. Шкідливі або небезпечні фактори настання нещасного випадку відсутні. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку відсутні.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що підприємство у добровільному порядку виплатило позивачу моральну шкоду та на обставини викладені у письмовому відзиві на позов.
Вислухавши пояснення сторін по справі та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним і єдиним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 .
20.04.2024 року о 2 годині 35 хвилин, чоловік та батько Позивачів - машиніст електровоза підземний 4 розряду дільниці №2 з видобуткувугілля Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУПЛЛЯ" під час виконання своїх трудових обов'язків на горизонті 475м на дільниці шахтного транспорту шахти «ДНІПРОВСЬКА» виробничого структурного підрозділу «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", внаслідок нещасного випадку отримав травми не сумісні з життям, а саме сумісні тупі травми грудної клітини та живота, яка супроводжувалася розривом лівої легені, крововиливами у кореня легень, двосторонніми переломами ребер, двостороннім гемотораксом по 300 мл, розривами селезінки, печінки, хвоста підшлункової залози, гемоперитонеумом 100 мл та ускладнилась гострою крово втратою, що й призвело до безпосередньої причини смерті. Гостра крововтрата, інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла Т 06.8. Зачеплення, роздавлення, стискування або защемлення в об'єктівабоміжоб'єктами W23.
З метою встановлення обставин нещасного випадку зі смертельним наслідком, була створена комісія, яка провела спеціальне розслідування нещасного випадку. За наслідком розслідування було складено акт за формою Н-1/П «Про розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, щостався 20 квітня 2024 р. о 2 год. 35 хв. від 07.06.2024 р., затверджений 11.07.2024 р. (надалі - акт Форми Н-1/П).
Висновок комісії зі спеціального розслідування:
Комісія розглянула матеріали розслідування нещасного випадку, провела опитування свідків і прийшла до висновку, що нещасний випадок, згідно п.52 підп.1 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 17.04.2019 р. за № 337, вважати пов'язаним з виробництвом, та прийняти до обліку на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Відповідно до п.5 акту Форми Н-1/П:
Вид події: падіння устаткування (обладнання) або їх конструктивних елементів.
Причини:
Основна: Порушенняте хнологічного процесу.
Супутні: Порушення трудової та виробничої дисципліни.
Згідно п.8 Акту Форми Н-1/П, нещасний випадок, в результаті якого загинув чоловік та батько сина, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку багатьох працівників Відповідача.
а саме:
Станом на сьогоднішній день, вищезазначені акти, особами, що допустили порушення законодавства з охорони праці, не оскаржені, що в свою чергу лише підтверджує вину Відповідача в заподіянні шкоди загиблому працівнику.
Смертю ОСОБА_3 , яка настала в результаті нещасного випадку на виробництві, дружині загиблого ОСОБА_1 та дитині загиблого ОСОБА_2 , заподіяно моральну шкоду яка підлягає відшкодуванню Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля», виходячи з наступного.
Статтею 3 КонституціїУкраїни передбачається, що людина, їїжиття і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпекавизнаються в Українінайвищоюсоціальноюцінністю. Права і свободилюдини та їхгарантіївизначаютьзміст і спрямованістьдіяльностідержави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головнимобов'язкомдержави.
У статті 16 КонвенціїМіжнародноїорганізаціїпрацівід 22 червня 1981 року № 155 передбачено, щовідроботодавців повинно вимагатисянастільки, наскількице є обґрунтовано практично можливим, забезпеченнябезпечностіробочихмісць, механізмів, обладнання та процесів, якіперебуваютьпідїхнім контролем, і відсутностізагрозиздоров'ю з їхнього боку. Відроботодавців повинно вимагатисянастільки, наскількице є обґрунтовано практично можливим, забезпеченнявідсутностізагрозиздоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічнихречовин й агентів, якіперебуваютьпідїхнім контролем, тоді, коли вжитовідповіднихзахиснихзаходів. Відроботодавців повинно вимагатисянадавати у випадках, коли це є необхідним, відповіднізахисніодяг і засоби для недопущеннянастільки, наскількице є обґрунтовано практично можливим, загрозивиникненнянещаснихвипадківабошкідливихнаслідків для здоров'я.
Право кожного на належні, безпечні і здоровіумовипрацівстановленочастиною 4 статті 43 Конституції України.
Згідно ст. 1 Гірничого закону України, шахта - це гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.
Праця шахтарів супроводжується великим ризиком і характеризується низкою особливостей. Оскільки зсуви порід і обвали лишаються частим явищем, відбивання, відкачування, транспортування руди по штреках і штольнях, а також кріпильні роботи пов'язані з небезпекою для здоров'я. Основними виробничими шкідливостями, які характеризують умови праці шахтарів, є несприятливі метеорологічні умови, пил і токсичні гази, шум і вібрація, недостатнє освітлення.
Тобто, робота в шахті є роботою з небезпечними та шкідливими умовами праці, а саме це виробничі процеси та (або) види робіт, що супроводжуються об'єктивними факторами, які створюють загрозу для здоров'я та життя працівників.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритетужиття і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочомумісці в кожному структурному підрозділіумови праці, відповідно до нормативно-правовихактів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, щороботодавецьнесебезпосереднювідповідальність за порушеннязазначенихвимог.
Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявностіїї вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однієюсім'єю.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
З аналізу зазначених норм закону вбачається, що право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, і причинного зв'язку між смертю і нещасним випадком.
При цьому, вина власника не вказанасередюридичнихфактів, яківходять до юридичного складу, який є підставоюправовідносин по відшкодуваннюморальноїшкоди.
Таким чином, право на відшкодуванняморальноїшкоди, заподіяноїсмертю особи, виникає у чоловіка (дружини), батьків (усиновлювачів), дітей (усиновлених), а також осіб, які проживали з нею однієюсім'єю, з моменту смертіцієї особи.
Нещасний випадок, що стався з чоловіком та батьком позивачів мав місце на робочому місці загиблого ОСОБА_3 , під час виконання останнім трудових обов'язків в небезпечних та шкідливих умовах праці та призвів до його смерті. Нещасний випадок визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.
Оскільки моральна шкода, завдана дружині та дітям загиблого у зв'язку зі смертю в результаті нещасного випадку на виробництві не відшкодовуєтьсяні на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ні на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ні Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 427, така моральна шкода за наявності для цього підстав повинна виплачуватись підприємством, де працював загиблий, на підставі статті 1168 ЦК України.
Таким чином, ОСОБА_3 отримав травми на робочому місці під час виконання ним трудових обов'язків на шахті «Дніпровська» ВСП ««Шахтоуправління Дніпровське «Приватного акціонерноготовариства «ДТЕК Павлоградвугілля», які призвели до смерті особи, а тому наявні у зв'язку з цимпідстави, передбачені ст. 1168 ЦК України, для відшкодування моральної шкоди дружині та дитині загиблого Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля».
Отже, ОСОБА_1 , як дружина померлого та ОСОБА_2 , як дитина померлого, відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка та батька.
Крім того, травми ОСОБА_3 , що призвели до смерті та моральну шкоду дружині та дитині померлого, спричинено з вини відповідача, внаслідок травмування померлого під час виконання ним трудових обов'язків на виробництві в небезпечних та шкідливих умовах праці.
Небезпечні умови праці і стали однієюіз причин нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_4 , який внаслідок отриманих травм помер.
Відповідно до ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежновід характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як роз'яснено в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лишезі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Факт моральних страждань у зв'язку зі смертю близької людини є очевидним та навряд чи його потрібно доводити за допомогою якиось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.
В даному випадку моральної шкоди зазнала новороджена дитиниа загиблого, якій на час смерті батька виповнилося лише 3 три місяці.
Що стосується моральної шкоди, завданої дитині, якій на час смерті батька виповнилося лише 3 три місяці, то в силу свого віку дитина не усвідомлює, що таке смерть та не розуміє, що сталося з батьком та чого його немає поруч, такі маленькі діти сумують, відчувають, що їм чогось не вистачає.
В навчально-методичному посібнику «Соціально-психологічна підтримка дітей, які переживають батьківську втрату », автор : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зазначено, що в таких маленьких дітей, через якийсь час образ близького стирається, проте залишається печаль, діти можуть плакати, сумувати.
Так, після смерті батька, дитина постійно капризує, погано спить, а на даний момент вже в силу того, що має більше року з моменту народження та починає розуміти втрату близької людини часто дивиться на портрет батька та цілує його.
Коли маленький ОСОБА_2 стане дорослим, то у нього навіть не залишиться спогадів про батька, оскільки перші 1-2 роки життя такі структури мозку як лімбічна система, яка включає гіпокамп та мигдалеподібне тіло та включена у процес зберігання спогадів, розвиненаще не повністю (Матеріал з Вікіпедії - вільноїенциклопедії), тобто у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1., не залишиться спогадів про батька у майбутньому та він назавжди позбавлений любові та піклування батька, турботи рідного батька, що тягне за собою порушення його нормальних життєвих зв'язків, йому важко адаптуватися буде в школі, дитина відчуватиме неповноту сім'ї, що впливатиме на його емоційний стан, викликатиме самотність та відчуття суму.
В навчально-методичному посібнику «Соціально-психологічна підтримка дітей, які переживають батьківську втрату», автор ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , зазначено, що деструктивний вплив смерті одного з батьків виявляється у формуванні психічних розладів, порушенні адаптації, "капітуляції" перед життєвими фрустраціями. Іншим деструктивним чинником її розвитку є почуття самотності дитини, яке пов'язане з раптово розірваним зв'язком прив'язаності. Горе є сильним душевним стражданням, глибоким сумом дитини за тим, до кого вона булаприв'язана.
Перші уявлення про те, що таке смерть, і страх смерті у дитини виникають приблизно до 5-6 років, дитина, зіткнувшись із проблемою, яку за рівнем свого розвитку не здатна осягнути, опиняється у емоційно складній ситуації та перед низкою загроз.
Депресивні прояви є прогнозованим етапом горювання дітей. Коли надія на повернення любої рідної людини згасає, виникає почуття відчаю та відсторонення, яке супроводжується як психічним, так і фізичним стражданням. Дитина проявляє ознаки дезорганізованості, прояви хаотичної, імпульсивної поведінки змінюються апатією та відчуженням.
Що стосується моральної шкоди, завданої дружині загиблого ОСОБА_1 , суд приймає до уваги наступне.
Після настання нещасного випадку на виробництві, який призвів до смерті працівника, підприємство Приватного акціонерноготовариства «ДТЕК Павлоградвугілля»» до цього часу не принесло свого вибачення та співчуття втраті чоловіка.
Від Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на картковий рахунок ОСОБА_1 надходила невелика сума коштів без призначення платежу.
Так, після смерті чоловіка, ОСОБА_1 почала відчувати страхи, сильні головні болі, загальмованість, мігрень та втратила сон, що слугувало приводом звернутися до лікаря. У ОСОБА_1 почалося після смерті чоловіка психічне порушення - астено-невротичний синдром, посттравматичний синдром у зв'язку зі смертю чоловіка. Вона почала вживати в молодому віці купу препаратів, які відносяться до фармакотерапевтичних груп: антипсихотичні засоби, протиепілептичні засоби, парасимпатоміметики.
ОСОБА_1 відчуває невиліковні душевні страждання, перебуває у постійному стресі через втрату коханого чоловіка, якого любила, смерть чоловіка це подія, яка спустошили її душу, зруйнувала звичний світ і позбавила його радісних фарб, спогади не втішають, а боляче ранять.
Кожного дня, позивачдивіться на свого сина, згадує чоловіка, починає плакати, що ставить її в безпорадний стан та приносить сильний душевний біль.
ОСОБА_1 зараз дуже важко пояснити дитині, що його батька вженемає і ніколи не буде, на відміну від інших дітей, що батько ніколи не повернеться з роботи та не дістане з кишені цукерок або іграшку.
Втрата чоловіка та батька дитини є довічною та не підлягає відновленню, почуття безпорадності та біль утрати приносять ОСОБА_1 особливістраждання.
При визначенні розміру суми моральної шкоди, суд приймає до уваги пояснення представника відповідача, представника позивача та приходить до висновку про те, що сума коштів, яка має бути відшкодованасім'їпотерпілого за спричинену моральну шкоду повинна скласти по 300 000.00 грн. на кожного члена сім'ї.
Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати на судовийзбір в сумі 6000.00 гривень слід стягнути з відповідача на користьдержави.
Керуючись ст.10, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах свого малолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", (код ЄДРПОУ:00178353, юридична адреса: Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулицяСоборна, будинок 76) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), місцепроживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 300000.00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ:00178353, юридична адреса: Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 76) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , яка є законним представником та діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду, завдану ОСОБА_2 у розмірі 300 000.00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (код ЄДРПОУ:00178353, юридична адреса: Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулицяСоборна, будинок 76) на користь держави в рахунок відшкодування витрат на судовий збір 6000.00 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішенняабо у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. О. Головін