Справа № 932/1475/24
Провадження № 2/932/826/24
12 листопада 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
за участю секретаря - Білоконь О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди, -
19 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Зоц А.О. звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому третіми особами вказав Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог представником позивача у позові зазначено про те, що 15 жовтня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за адресою: м. Дніпро, вулиця Святослава Хороброго (навпроти будинку № 1 по проспекту Лесі Українки) за таких обставини: водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем патрульної поліції Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , скоїла наїзд на припаркований автомобіль Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року по справі № 203/6204/23 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючу інспектором поліції в ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у сумі 850,00 грн. ОСОБА_1 на момент ДТП був власником автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП належний йому автомобіль було пошкоджено, а тому позивачу була спричинена шкода. Відповідно до Висновку експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 46/23А від 13 грудня 2023 року, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 466 888,52 грн., ринкова вартість аварійно пошкодженого автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 218 673,56 грн. Вартість послуг з надання експертом вищезазначеного висновку склала 8 000,00 грн., що були сплачені позивачем, що підтверджується квитанцією від 01 листопада 2023 року. Також позивачем було понесено витрати на евакуатор для перевезення автомобіля з місця ДТП до станції технічного обслуговування, що підтверджується рахунком на оплату №1 від 23 жовтня 2023 року та квитанцією від 23 жовтня 2023 року. Окрім того, позивачу внаслідок ДТП завдано моральну шкоду, оскільки ДТП трапилось вночі під вікнами його квартири, йому довелось порушувати свій звичний режим дня, вночі приймати участь в оформленні матеріалів ДТП. Крім того, позивач морально переживав через те, що його власність була пошкоджена і він довгий час не міг використовувати пошкоджений автомобіль, який був придбаний ним лише за 3 місяці до ДТП. Позивач тривалий час вимушений поновлювати порушені права, що змінило звичайний ритм його життя, у тому числі звертатися до страхової компанії та суду з проханням відшкодувати заподіяну шкоду та вживати інших дій, пов'язаних із своєчасним отриманням відшкодування. Також внаслідок відновлення та реставрації автомобіля погіршився товарний вигляд автомобіля, відбулось зниження ринкової вартості. Виходячи із засад розумності та справедливості, позивач вважає суму в розмірі 20 000 грн. обґрунтованою та співмірною обсягу завданих моральних страждань в наслідок ДТП.
Також, представник позивача у позові зазначає, що Транспортний засіб Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , належить ГУНП в Дніпропетровській області та на час ДТП відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був забезпечений у ПРАТ «СК «Універсальна», поліс № 212478192. 17 жовтня 2023 року позивач звернувся до ПРАТ «СК «Універсальна» з заявою на відшкодування шкоди. 11 січня 2024 року ПРАТ «СК «Універсальна» за результатом розгляду заяви щодо відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується довідкою банку про рух коштів від 17.02.2024. Оскільки згідно пояснень винуватця ДТП ОСОБА_2 , наданих в суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вона працює інспектором поліції в ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, 29 січня 2024 року адвокатом позивача ОСОБА_5 було направлено адвокатський запит за вих. №6 від 29 січня 2024 року до відповідача. Згідно відповіді ГУНП в Дніпропетровській області від 07 лютого 2024 року за № 135/3-6503/103/05-2024, вбачається, що «Наказом ГУНП від 29.06.2021 року № 235 о/с старший лейтенант поліції Романенко Л.П. призначена на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Дніпровського районного управління поліції, на якій проходить службу по теперішній час. Відповідно до розрахунку сил та засобів по забезпеченню публічної безпеки і порядку на території обслуговування ДРУП ГУНП з 08:00 14.10.2023 по 08:00 15.10.2023 старший лейтенант поліції ОСОБА_2 несла службу у добовому наряді у складі мобільного патруля сектору протидії домашньому насильству. Наказом ГУНП від 17.01.2023 №270 службовий автомобіль Skoda Rapid, номерний знак НОМЕР_5 , який знаходиться в експлуатації ДРУП ГУНП, закріплений за старшим лейтенантом поліції Романенко Л.П.» Отже, шкода позивачу, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія-працівника поліції, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить ГУНП в Дніпропетровській області.
Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 97 914,96 грн. та моральну шкоду 20 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 для розгляду даної справи визначена суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцева Т.О.
Ухвалою суду від 21.02.2024 відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі, призначено проведення підготовчого засідання.
12.03.2024 до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначено про невизнання позову відповідачем. Представник відповідача зазначає, що не згоден з позовними вимогами ОСОБА_1 , оскільки вважає, що шкода, заподіяна внаслідок ДТП позивачеві ОСОБА_1 , повинна відшкодовуватись безпосередньо особою, яка її завдала, а саме ОСОБА_4 . Також, вказує про не згоду з позовними вимогами ОСОБА_1 щодо стягнення з ГУНП моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. з посиланням на необґрунтованість та безпідставність цих вимог, ненадання доказів спричинення моральної шкоди ГУНП та обґрунтування її розміру, а саме у сумі 20 000 грн. Вважає, що позивач не надав суду доказів, які б підтвердили факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв'язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми, як і доказів втрати чи погіршення таких зв'язків, стану та стосунків. Також, вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з ГУНП витрат, які складаються з оплати послуг експерту автотоварознавцю, витрат, понесених на евакуатор для перевезення автомобіля до станції технічного обслуговування у розмірі 1700 грн. безпідставними та не обґрунтованими, оскільки надані суду рахунок №1 від 23.10.2023 та квитанція 42813658 не можуть бути належними та допустимими доказами по справі, оскільки зі змісту даних документів не можливо встановити з якою метою здійснювалось перевезення автомобіля Audi A4, д.н. НОМЕР_2 , на адресу м. Дніпро вул. Берегова 143. Висновок експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо значення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №46/23А від 13.12.2023 не може бути належним доказом по справі, так як вказана в позові дорожньо-транспортна пригода сталась 30.10.2016, а дослідження проводилось лише 10.11.2016 року. В тексті Звіту не вказано в наслідок якої дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено досліджуваний автомобіль, що не виключає можливості пошкодження автомобіля Audi A4, д.н. НОМЕР_2 , в наслідок іншої дорожньо-транспортної пригоди, що могла статись після 15 жовтня 2023 року; про дату та час проведення оцінки вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Audi A4, д.н. НОМЕР_2 , ГУНП належним чином не сповіщалось. З тексту додатку №1 до Висновку №46/23А від 13.12.2023 вбачається, що огляд транспортного засобу проводився за заявою позивача за участі лише власника ТЗ, місце огляду - м. Дніпро, обставин щодо виклику представника ГУНП для проведення дослідження щодо встановлення розміру заподіяної шкоди при ДТП в тексті висновку не зазначено. Вказує про незгоду з позовними вимогами щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 25 000 грн., оскільки на даний час позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо надання йому правової допомоги та понесених ним витрат на отримання правової допомоги по даній справі.
25.03.2024 до Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від представника позивача надійшла Відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що відповідач у відзиві наводить позицію, що шкода, заподіяна внаслідок ДТП позивачеві ОСОБА_1 , повинна відшкодовуватись безпосередньо особою яка її завдала, а саме ОСОБА_4 . Проте відповідач взагалі не враховує той факт, що в момент ДТП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 несла службу у добовому наряді у складі мобільного патруля сектору протидії домашньому насильству та керувала службовим автомобілем Skoda Rapid, номерний знак НОМЕР_5 , який знаходиться в експлуатації ДРУП ГУНП, закріплений за старшим лейтенантом поліції Романенко Л.П. Отже шкода позивачу, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія-працівника поліції, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить ГУНП в Дніпропетровській області. Вважає, що відповідач також взагалі не враховує, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, що узгоджується з нормою ч.1 ст.1172 ЦК України. Зазначила, що позивачем доведено заподіяння йому вказаною ДТП моральної шкоди як і доведено необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату висновку експерта та витрат на евакуатор, з наданих доказів - рахунку на оплату №1 від 23 жовтня 2023 року та квитанції від 23 жовтня 2023 року про оплату послуг вбачається маршрут перевезення автомобіля - це місце ДТП та станція технічного обслуговування, де проводився огляд експертом та здійснювався подальший ремонт автомобіля, адреса станції технічного обслуговування зазначена і у Запрошенні на огляд аварійного автомобіля, яке направлялось відповідачу. Також представник зазначає, що 26 жовтня 2023 року позивач відправив на адресу ГУНП в Дніпропетровській області та на адресу ОСОБА_6 запрошення на огляд аварійного автомобіля, згідно якого повідомлялось про проведення огляду аварійного автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП, що сталася 15 жовтня 2023 року за адресою: м. Дніпро, вулиця Святослава Хороброго (навпроти будинку № 1 по проспекту Лесі Українки) за участі автомобіля патрульної поліції Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , експертом о 14 годині 00 хв. 01 листопада 2023 року та додаткового огляду експертом о 13 годині 30 хвилин 06 листопада 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 (Sprintech Dnepr). Зазначене підтверджується копією запрошення, квитанціями про відправку засобами Нової Пошти та даними сайту Нової Пошти про отримання відправлень, тому заперечення відповідача щодо позовних вимог є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив, позовні вимог підтримала та просила задовольнити. В подальшому, у поданій суду заяві представник позивача просила закінчити розгляд справи без фіксації технічними засобами та задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, та просив відмовити у задоволенні позову. В подальшому, у поданій суду заяві представник відповідача просив закінчити розгляд справи без фіксації технічними засобами.
Представник третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» та третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи продовжується судом без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до приписів ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, що узгоджується з нормою ч.1 ст.1172 ЦК України.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. При цьому, відповідно до п. 32.7. ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньотранспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , працююча інспектором поліції в ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, 15 жовтня 2023 року о 02 год. 45 хвилин в м.Дніпро, по пр. Лесі Українки,1, керуючи транспортним засобом - автомобілем патрульної поліції Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила наїзд на транспортний засіб марки Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв та був припаркований ОСОБА_1 та який належить йому на праві власності, в наслідок чого автомобіль отримав пошкодження.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року по справі № 203/6204/23 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючу інспектором поліції в ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у сумі 850,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.( ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
Вищевказана постанова Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року вступила в законну силу і встановлені нею обставини винуватості ОСОБА_4 у вчинення зазначеної дорожньо-транспортної пригоди не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний ОСОБА_1 автомобіль Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , було пошкоджено, а тому позивачу була спричинена шкода.
Відповідно до Висновку експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 46/23А від 13 грудня 2023 року, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 466 888,52 грн., ринкова вартість аварійно пошкодженого автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 218 673,56 грн.
Вартість послуг з надання експертом вищезазначеного висновку склала 8 000,00 грн., що були сплачені позивачем, що підтверджується квитанцією від 01 листопада 2023 року. Також позивачем було понесено витрати на евакуатор для перевезення автомобіля з місця ДТП до станція технічного обслуговування в сумі 1700 грн., що підтверджується рахунком на оплату №1 від 23 жовтня 2023 року та квитанцією від 23 жовтня 2023 року.
Вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_4 , належить ГУНП в Дніпропетровській області.
Згідно листа Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07 лютого 2024 року за № 135/3-6503/103/05-2024, адресованого представнику позивача - адвокату Зоц А.О., повідомлено, що наказом ГУНП від 29.06.2021 року № 235 о/с старший лейтенант поліції Романенко Л.П. призначена на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Дніпровського районного управління поліції, на якій проходить службу по теперішній час. Відповідно до розрахунку сил та засобів по забезпеченню публічної безпеки і порядку на території обслуговування Дніпровського районного управління поліції ГУНП з 08:00 14.10.2023 по 08:00 15.10.2023 старший лейтенант поліції ОСОБА_2 несла службу у добовому наряді у складі мобільного патруля сектору протидії домашньому насильству. Наказом ГУНП від 17.01.2023 №270 службовий автомобіль Skoda Rapid, номерний знак НОМЕР_5 , який знаходиться в експлуатації ДРУП ГУНП, закріплений за старшим лейтенантом поліції Романенко Л.П.
Вказане підтверджується наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 235 о/с від 29.06.2021 «По особовому складу», відповідно до якого старшого лейтенанта поліції Романенко Лесю Петрівну призначено на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Дніпровського районного управління поліції, з 01 червня 2021 року.
Відповідно до Довідки від 05.02.2024 № 43/20-363, виданої Сектором кадрового забезпечення Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, згідно обліків сектору кадрового забезпечення Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Романенко Леся Петрівна проходить службу на посаді інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Скоєння старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , яка у постанові Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року по справі № 203/6204/23 зазначена як ОСОБА_4 , дорожньо-транспортної пригоди 15 жовтня 2023 року за вказаних у зазначеній постанові суду обставин, підтвердив в судовому засіданні представник відповідача.
Також встановлено, що на час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був забезпечений у ПРАТ «СК «Універсальна», поліс № 212478192.
17 жовтня 2023 року позивач звернувся до ПРАТ «СК «Універсальна» з заявою на відшкодування шкоди.
11 січня 2024 року ПРАТ «СК «Універсальна» за результатом розгляду заяви щодо відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, здійснило виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн., що підтверджується довідкою банку про рух коштів від 17.02.2024.
Отже, відповідно до Висновку експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 46/23А від 13 грудня 2023 року, різниця між вартістю автомобіля до та після ДТП складає 466 888,52 грн. - 218 673,56 грн = 248 214,96 грн. В зв'язку з виплатою позивачу страхового відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. матеріальна шкода, заподіяна позивачу в наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, становить 88 214 грн. 96 коп. (248 214,96 грн. - 160 000,00 грн.).
Зважаючи на викладене та на те, що під час дорожньо-транспортної пригоди, в якій було пошкоджено автомобіль позивача, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 несла службу у добовому наряді у складі мобільного патруля сектору протидії домашньому насильству та керувала службовим автомобілем Skoda Rapid, номерний знак НОМЕР_5 , який знаходиться в експлуатації ДРУП ГУНП, та був закріплений за нею, тому матеріальна шкода в розмірі 88 214 грн. 96 коп., завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія-працівника поліції, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить ГУНП в Дніпропетровській області, підлягає стягненню на користь позивача саме з ГУНП в Дніпропетровській області, який є власником цього джерела підвищеної небезпеки, що узгоджується з нормою ч.1 ст.1172 ЦК України
Також, позивач у позові просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на його користь заподіяну в наслідок вказаної ДТП моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Сукупність перерахованих умов, за загальним правилом необхідних для покладання цивільно-правової відповідальності на конкретну особу, називається складом цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного із зазначених умов відповідальності, як правило, виключає її застосування. Встановлення даних умов здійснюється саме у зазначеній черговості, оскільки відсутність одного з попередніх умов позбавляє сенсу встановлення інших (наступних) умов.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 року, справа №908/2138/16, за якою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За змістом частини 1 статті 1167 ЦК України та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Проте фізична чи юридична особа звільняється від відповідальності щодо відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання завдана не з її вини.
З п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» слідує, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина у заподіянні шкоди. Диспозиція наведених норм покладає на позивача обов'язок доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України № 6-183цс14 від 03 грудня 2014 року.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить ратифікована Верховною Радою України Конвенція про захист прав людини і основних свобод та інші міжнародні договори.
У своїх рішеннях ЄСПЛ виходить із презумпції спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем та обов'язку саме відповідача спростувати таку презумпцію. У контексті визнання ЄСПЛ існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди прикладом може слугувати, зокрема, рішення від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», де Суд послався на своє рішення у справі Бурдова № 2, у якому зазначив таке: «Існує обґрунтована й водночас спростовна презумпція, що надмірно тривале провадження даватиме підстави для відшкодування моральної шкоди». В рішенні у справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) від 27 липня 2004 року ЄСПЛ вказав, що моральна шкода завдана самим фактом правопорушення. Суд не розглядав питання щодо матеріальної шкоди, оскільки заявник не обґрунтовував таку шкоду. Проте Суд ураховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. Тобто випливає висновок, що сам лише факт правопорушення має своїм наслідком спричинення моральної шкоди.
У пункті 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В обгрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивач посилається на те, що оскільки ДТП трапилась вночі під вікнами його квартири, йому довелось порушувати свій звичний режим дня, вночі приймати участь в оформленні матеріалів ДТП; він морально переживав через те, що його власність була пошкоджена і він довгий час не міг використовувати пошкоджений автомобіль, який був придбаний ним лише за 3 місяці до ДТП. Позивач вказує на те, що тривалий час він вимушений поновлювати порушені права, що змінило звичайний ритм його життя, у тому числі звертатися до страхової компанії та суду з проханням відшкодувати заподіяну шкоду та вживати інших дій, пов'язаних із своєчасним отриманням відшкодування, також в наслідок відновлення та реставрації автомобіля погіршився товарний вигляд автомобіля, відбулось зниження ринкової вартості.
Разом з цим, обов'язок по відшкодування позивачу моральної шкоди вищенаведеними положеннями чинного законодавства та сталою судовою практикою покладений на особу, яка її заподіяла, у даному випадку на водія ОСОБА_4 , вина якої у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року у справі № 203/6204/23, та між якою і заподіянням моральної шкоди позивачу вбачається безпосередній причинний зв'язок.
Натомість, позивач пред'явив позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а не до особи, винної у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, якою є ОСОБА_2 , тому позовні вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, заявлені до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, задоволенню не підлягають.
Позивач у позові також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по оплаті вартості послуг з надання експертом вищезазначеного висновку в розмірі 8 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем дійсно було сплачено вартість проведення експертного дослідження, за результатами якого було складено Висновок експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, № 46/23А від 13 грудня 2023 року, що підтверджується квитанцією від 01 листопада 2023 року та наданим суду вказаним Висновком.
Проти задоволення вказаних вимог заперечував представник відповідача, посилаючись на те, що Висновок експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо значення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, №46/23А від 13.12.2023 не може бути належним доказом по справі, так як вказана в позові дорожньо-транспортна пригода сталась 30.10.2016, а дослідження проводилось лише 10.11.2016 року; в тексті Звіту не вказано в наслідок якої дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено досліджуваний автомобіль, що не виключає можливості пошкодження автомобіля Audi A4, д.н. НОМЕР_2 , в наслідок іншої дорожньо-транспортної пригоди, що могла статись після 15 жовтня 2023 року, також вказував про те, що про дату та час проведення оцінки вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Audi A4, д.н. НОМЕР_2 , ГУНП належним чином не сповіщалось, з тексту додатку №1 до Висновку №46/23А від 13.12.2023 вбачається, що огляд транспортного засобу проводився за заявою позивача за участі лише власника ТЗ, місце огляду - м. Дніпро, обставин щодо виклику представника ГУНП для проведення дослідження щодо встановлення розміру заподіяної шкоди при ДТП в тексті висновку не зазначено.
Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Разом з цим, заперечуючи проти висновків експерта, викладених у Висновку експерта по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ №46/23А, від 13.12.2023, представник відповідача в ході судового розгляду справи не заявляв клопотання про призначення проведення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи для визначення вартості завданого позивачу матеріального збитку, чим розпорядився своїми правами на власний розсуд.
Крім того, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2023 року позивач відправив на адресу ГУНП в Дніпропетровській області та на адресу ОСОБА_3 запрошення на огляд аварійного автомобіля, згідно якого повідомлялось про проведення огляду пошкодженого автомобіля Audi A4, д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП, що сталася 15 жовтня 2023 року за адресою: м. Дніпро, вулиця Святослава Хороброго (навпроти будинку № 1 по проспекту Лесі Українки), за участі автомобіля патрульної поліції Skoda Rapid, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 , експертом о 14 годині 00 хв. 01 листопада 2023 року та додаткового огляду експертом о 13 годині 30 хвилин 06 листопада 2023 року, за адресою: м. Дніпро, вулиця Берегова, 143 (Sprintech Dnepr). Зазначене підтверджується копією запрошення, квитанціями про відправку засобами Нової Пошти та даними сайту Нової Пошти про отримання відправлень, тому вказані заперечення відповідача щодо позовних вимог є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства та обставинах справи.
Також, позивач у позові просить стягнути з відповідача понесені ним витрати по оплаті послуг евакуатора для перевезення автомобіля з місця ДТП в сумі 1700,00 грн. Вбачається, що позивачем було понесено витрати на евакуатор для перевезення автомобіля з місця ДТП до станції технічного обслуговування, що підтверджується рахунком на оплату №1 від 23 жовтня 2023 року та квитанцією від 23 жовтня 2023 року, з яких вбачається маршрут перевезення автомобіля - це місце ДТП та станція технічного обслуговування, де проводився огляд експертом та здійснювався подальший ремонт автомобіля, адреса станції технічного обслуговування зазначена і у Запрошенні на огляд аварійного автомобіля, яке направлялось відповідачу.
Отже, вбачається, що позивачем були понесені витрати на проведення вищевказаного експертного дослідження в розмірі 8000,00 грн., які ним здійсненні для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) в зв'язку з пошкодженням належного йому автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася вини працівника відповідача ОСОБА_2 , та витрати на послуги евакуатора в розмірі 1700,00 грн., тому, виходячи з положень ст. 22 ЦК України, ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди, підлягають задоволенню частково із стягненням з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у загальному розмірі 97 914 грн. 96 коп. (88 214 грн. 96 коп. матеріальної шкоди + 8000,00 грн. витрат за проведення експертизи, + 1700,00 грн. витрати на послуги евакуатора); у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Ухвалюючи рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог, суд враховує те, що відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259,265, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, м.Дніпро, вулиця Троїцька, буд.20а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 97 914 грн. 96 коп., понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп., а всього 99 126 грн. 16 коп. (дев'яносно дев'ять тисяч сто двадцять шість гривень шістнадцять копійок).
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, треті особи - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення його повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева