У Х В А Л А Справа № 932/301/25
Іменем України Провадження № 1-кс/932/130/25
15 січня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання дізнавача, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025047150000018 від 11.01.2025 року, -
13 січня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання дізнавача СД ВП № 4 ДРУП № 1 ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , відповідно до якого дізнавач прохає накласти арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування на медичну книжку із серійним номером «2 серія ААД № 089793» на ім'я « ОСОБА_5 » та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я « ОСОБА_5 ».
Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. Сектором дізнання ВП № 4 ДРУП № 1 ГУ НП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025047150000018 від 11.01.2025 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
10.01.2025 року ОСОБА_5 надала для перевірки працівникам поліції медичну книжку із серійним номером «2 серія ААД № 089793» на ім'я « ОСОБА_5 » та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я « ОСОБА_5 », з явними ознаками підробки.
З метою збереження речових доказів дізнавач звернулась до суду з клопотанням про арешт майна.
Дізнавач у судове засідання не з'явилась, розгляд клопотання прохала проводити без її участі.
Володілець майна у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розгляд клопотання про арешт майна у відсутність дізнавача та володільця майна.
Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про задоволення клопотання, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що Сектором дізнання ВП № 4 ДРУП № 1 ГУ НП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025047150000018 від 11.01.2025 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом використання завідомо підробленого документа.
Постановою дізнавача від 13.01.2025 року медичну книжку із серійним номером «2 серія ААД № 089793» на ім'я « ОСОБА_5 » та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я « ОСОБА_5 », було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025047150000018.
Дійсно, для збереження речових доказів по справі, якими є медична книжка із серійним номером «2 серія ААД № 089793» на ім'я « ОСОБА_5 » та медична карта огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я « ОСОБА_5 », задля подальшого проведення з ними відповідних слідчих дій та можливих експертних досліджень, для доведення чи спростування події кримінального проступку та вини особи, яка можливо використовувала підроблений документ, є доцільним накладення арешту у вигляді заборони на розпорядження, відчуження та користування.
Так, внаслідок того, що досудове слідство тільки розпочато, необхідні слідчі дії ще не проведенні, існують ризики у вигляді можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення майна його володільцем.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За вказаних вище підстав, клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -
Клопотання дізнавача СД ВП № 4 ДРУП № 1 ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 12025047150000018 від 11.01.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на медичну книжку із серійним номером «2 серія ААД № 089793» на ім'я « ОСОБА_5 » та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я на ім'я « ОСОБА_5 », шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та користування.
На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1