Номер провадження: 22-ц/813/1820/25
Справа № 947/30541/23
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
27.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сегеди С.М.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4 ,
від органу опіки та піклування Виконавчого комітету Бучанської міської ради - не з'явились,
переглянувши справу №947/30541/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Виконавчого комітету Бучанської міської ради про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року у складі судді Бескровного Я.В., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 25 вересня 2023 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що вона та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зареєстрованому шлюбі не перебували, разом не проживали, спільного господарства не вели та не спілкувались, з народження дитина проживала з матір'ю. Судовим рішенням у справі №2-396/08 з ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5 стягнуто аліменти. Позивач вказала, що з 30 липня 2010 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , який став для ОСОБА_5 фактичним батьком. Після ІНФОРМАЦІЯ_2 родина переїхала з м. Нікополь Дніпропетровської області в м. Буча Київської області.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 як батько дитини зв'язків з дочкою не підтримує, не цікавиться її вихованням та навчанням, не надає матеріальної допомоги на утримання, позивач ОСОБА_1 просила на підставі пункту 2 частини 1 статті 164 СК України за ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.1-6).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.35).
Відповідач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що з 1998 року по теперішній час працює фельдшером з медицини невідкладних станів у медичному закладі Одеської обласної ради, характеризується позитивно. Посилання на те, що з 2016 року відсутні дані про працевлаштування ОСОБА_3 , не відповідають дійсності та направлені на введення суду в оману. Позивач достовірно знає де працює відповідач, за місцем роботи відповідача відраховуються аліменти на утримання дитини щомісяця у розмірі частки всіх видів заробітку. У вересні 2022 року стягнуті за попередні місяці в рахунок аліментів грошові кошти повернулися до бухгалтерії медичного закладу, так як позивач змінила місце свого проживання, про що своєчасно не повідомила. Заборгованості по сплаті аліментів не має, так як такі відраховуються бухгалтерією медичного закладу щомісяця. Посилання на те, що відповідач не цікавиться життям доньки, безпідставні, так як протягом багатьох років позивач перешкоджає спілкуванню батька з дитиною, не дозволяє їм бачитися та підтримувати зв'язки. Позбавити батьківських прав можливо лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, чого в даному випадку немає. За практикою Європейського суду з прав людини факт заперечення проти позбавлення батьківських прав розуміється як інтерес до дитини (т.1 а.с.50-52).
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 надала відповідь на відзив, за змістом якої виклала своє бачення порядку відрахування аліментів за місцем роботи відповідача та своє судження щодо характеристики відповідача за місцем роботи, вважає, що дане не має жодного відношення до виконання батьківських обов'язків. Дочкою відповідач став цікавитися з 2021 року, оскільки був накладений арешт на його майно в рамках виконавчого провадження щодо стягнення аліментів. Відповідач не надавав дозвіл на виїзд дочки за кордон для оздоровлення. Відповідач не виконує і не намагається виконувати свої батьківські обов'язки, що є беззаперечним доказом для позбавлення батьківських прав. Відповідач не звертався до органу опіки та піклування щодо перешкод у спілкуванні з дитиною (т.1 а.с.74-79).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.132).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.234-235).
Висновок суду мотивовано тим, що позивач не довела доказами, що поведінка відповідача відносно дочки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками; позивач не зазначила, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батька батьківських прав.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.2 а.с.1-16).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям, здоров'ям дитини, не приймає участі у житті дитини. Дитина ОСОБА_5 має свою думку та позицію, вважає своїм батьком ОСОБА_6 , з яким матір перебуває у шлюбі. Суд вислухав дитину при вирішенні спору між батьками щодо позбавлення батьківських прав, проте проігнорував таку. ОСОБА_3 17 років не намагався зв'язатися з позивачем чи дочкою. Посилання суду на недоведеність вимог безпідставна. ОСОБА_3 , який ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дочки, не може позитивно впливати на виховання дитини. Орган опіки та піклування надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно
ОСОБА_7 апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує наступним. Заперечує проти позбавлення батьківських прав. Працевлаштований з 1998 року, аліменти стягуються щомісяця за місцем роботи, тому ухилення від утримання дитини відсутнє. Позивач навмисно налаштовує дитину проти її біологічного батька, позбавляє можливості спілкування з дитиною. Дії позивача направлені не на захист прав дитини, а на створення умов для звільнення чоловіка ОСОБА_8 від мобілізації. Відповідачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують те, що він зробив все можливе для здійснення свого батьківського обов'язку, передбаченого статтею 150 СК України, про який неодноразово наголошувала ОСОБА_1 та у здійсненні якого систематично перешкоджала та продовжує перешкоджати (т.2 а.с.30-34).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.
ОСОБА_3 , 1976 року народження, та ОСОБА_1 , 1980 року народження, у зареєстрованому шлюбі не перебували.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за поясненнями сторін однією сім'єю не проживали, кожен створив свою сім'ю, де народилися інші діти.
ОСОБА_3 зі своєю сім'єю проживає в Одеській області.
ОСОБА_1 зі своєю сім'єю проживала у Дніпропетровській області, а з кінця 2022 року проживає у Київській області.
Спільна дитина сторін ОСОБА_5 завжди проживала з матір'ю.
На підставі рішення Марганецького місцевого суду Дніпропетровської області у справі №2-396/08 ОСОБА_3 зобов'язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_9 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13 лютого 2008 року до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист №2-396/08, виданий 14 листопада 2008 року Марганецьким місцевим судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 13 лютого 2008 року до досягнення дитиною повноліття, перебуває на виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); виконавче провадження №31473197.
ОСОБА_3 багато років працює у медичному закладі в м. Одесі, аліменти із заробітної плати відраховуються бухгалтерією закладу щомісячно, що підтверджено Звітом про здійснення відрахування та виплати КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради.
Інформація Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про наявність заборгованості зі сплати аліментів станом на 31 березня 2023 року в сумі 199629,75 грн., що була надана ОСОБА_1 до органу опіки та піклування та до позовної заяви, ґрунтується на неперевірених державним виконавцем даних про щомісячне відрахування аліментів із заробітної плати ОСОБА_3 .
У зв'язку з воєнними діями ОСОБА_1 зі своєю сім'єю станом на час звернення до суду з позовом проживає в м. Буча Київської області.
Висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 надано органом опіки та піклування Бучанської міської ради. Згідно Висновку органу опіки та піклування Бучанської міської ради від 12 липня 2023 року орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , 1976 року народження, відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До Висновку додано Акт обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_5 в м. Буча та Рішення від 12 липня 2023 року №469 Виконавчого комітету Бучанської міської ради «Про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , 1976 року народження». У Висновку вказано, що дитина тривалий час проживає з матір'ю, батько дитини самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям та здоров'ям дитини, її матеріальним становищем, не бере участі у її виховання та навчанні, фінансово не підтримує, має заборгованість по аліментам станом на 31 березня 2023 року в сумі 199629,75 грн.
Із аналізу Висновку органу опіки та піклування вбачається, що такий складено з урахуванням заяви матері дитини і наданої нею інформації та без з'ясування позиції батька дитини, який проживає в м. Одесі, що не є об'єктивним.
Матеріали справи доказів негативної характеристики ОСОБА_3 не містять.
Позов до суду про позбавлення батьківських прав подано 25 вересня 2023 року, дитині ОСОБА_10 на той час було 16 років 2 місяці. Додані до позову докази на підтвердження ухилення батька від виконання батьківських обов'язків датовані 2023 роком. Доказів того, що питання невиконання батьком батьківських обов'язків, в тому числі й несплати аліментів, поставало раніше, не надано.
У сенсі положень статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 150 СК України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, за змістом яких батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої світи, готувати її до самостійного життя тощо.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Наявні в справі матеріали не є достатніми для висновку про невиконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків відносно дочки ОСОБА_11 .
Сторони як батьки дитини не перебували у шлюбі та не проживали сім'єю, дитина завжди проживала з матір'ю, батько дитини на утримання дитини майже з дня її народження сплачував аліменти.
З пояснень відповідача спілкування мало місце у перші роки після народження дитини, потому кожен створив свою сім'ю, позивач не виявляла бажання, щоб він як батько спілкувався з дочкою.
Відповідач стверджує, що питання позбавлення батьківських прав виникло виключно через мобілізаційні процеси в країні.
Стосунки, які склалися між батьками дитини, мали наслідком відсутність вільного спілкування батька з дитиною, участі у її вихованні, розвитку, житті тощо. Сторони проживали та проживають у різних областях. Така ситуація влаштовувала як позивача, так і відповідача напротязі більш як 16 років.
Докази того, що батько нехтує інтересами дитини, відсутні.
Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батька батьківських прав відносно дочки є необґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини. Висновок не ґрунтується на повному та об'єктивному з'ясуванні взаємовідносин між батьками дитини, між батьком та дитиною, інших обставин, що мають суттєве значення для висновку про невиконання (неналежного виконання) батьком своїх батьківських обов'язків.
Небажання дитини, яка з народження не проживає з батьком, спілкуватися з ним, за відсутності неналежної поведінка батька по відношенню до дитини та відсутності доказів сприяння з боку матері спілкуванню батька та дитини не є підставою для позбавлення батька батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків, який застосовується за наявності зазначених статтею 164 СК України підстав та здійснюється тільки у судовому порядку. Перш за все, позбавлення батьківських прав спрямоване на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Позбавлення батьківських прав це засіб впливу на батьків, які само звільнилися від виконання законодавчо визначених обов'язків щодо дитини.
Ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей є умисною протиправною поведінкою, яка характеризується психічним ставленням особи до своєї поведінки та її наслідків: усвідомлення особою суспільної небезпеки своєї поведінки; передбачення її суспільно небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.
Ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дочки ОСОБА_11 не доведене, відтак, передбачена пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України підстава для позбавлення батьківських прав відсутня.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Позивач не довела ухилення відповідача від виконання свого обов'язку по вихованню дитини, наявні в справі докази не є достатніми для позбавлення батька батьківських прав відносно дочки.
Інтереси дитини у вирішенні питання позбавлення батьківських прав є вищими за інтереси батьків, які відповідальні за дітей та зобов'язані всі питання перш за все вирішувати шляхом домовленостей. Непорозуміння між батьками не мають мати наслідком вплив на права та інтереси дітей.
Правові підстави для ухвалення нового рішення про задоволення позову про позбавлення батьківських прав відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_12 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Виконавчого комітету Бучанської міської ради про позбавлення батьківських прав - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 13 березня 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
С.М.Сегеда