Номер провадження: 22-ц/813/2535/25
Справа № 523/5407/23
Головуючий у першій інстанції Далеко К. О.
Доповідач Кострицький В. В.
11.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 липня 2024 року
у цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Вертикаль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних та інфляційних витрат,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та обставин справи
Представник позивача звернувся до Суворовського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку (управління) і прибудинкової території, за житлово-комунальні послуги, трьох відсотків річних та інфляційних витрат у розмірі 18 577, 65 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «ВЕРТИКАЛЬ» надає відповідачу послуги УБПТ (утримання будинку та прибудинкової території) та вивіз сміття (побутових відходів) як власнику квартири, а відповідач, споживаючи ці послуги, не здійснює оплату за надані послуги, станом на 01.01.2023 рік утворилася заборгованість в розмірі 13 341,85 грн. (тринадцять тисяч триста сорок одна гривня вісімдесят п?ять копійок) - за утримання будинку і житлово-комунальні послуги; 4 278,56 грн. (чотири тисячі двісті сімдесят вісім гривень п?ятдесят шість копійок) - витрати від інфляції; 957,24 грн. ( дев?ятсот п?ятдесят сім гривень двадцять чотири копійок) - 3% річних, що разом становить 18 577,65 грн (вісімнадцять тисяч п?ятсот сімдесят сім гривень шістдесят п?ять копійок). Дану заборгованість в добровільному порядку відповідач не погашає, що слугувало підставою звернення до суду з відповідним позовом.
05.10.2023 року представником позивача надано письмові пояснення стосовно викладених у відзиві відповідачем обставин. Так, позивачем здійснено корегування нарахування внесків на УББ, внеску на ремонтний фонд, оплати послуг Одесліфт згідно фактичної площі Відповідача, а саме в довідці, яка була додана до позовної заяви зазначалася площа 43,11 кв.м., однак як з'ясувалося відповідно до інформаційної довідки загальна площа становить 42,7 кв.м., тому позивач провів відповідне коригування на вказану площу на суму 221,552 грн. Також, було знято нарахування внесків за послугу «Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; централізованого опалення; зливової каналізації» проводилося без нарахування внесків за гаряче водопостачання, що підтверджується калькуляцією витрат та розрахунку внесків за послугу «Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; централізованого опалення; зливової каналізації» (без гарячого водопостачання з 01.01.2019 року). Окрім того, Позивачем скореговано нарахування інфляційних витрат та 3% річних на період воєнного стану. Так, нарахування інфляційних витрат та 3% річних на період воєнного стану було скасовано, тому на період з 01.04.2018 року по 01.01.2023 рік у Відповідача наявна заборгованість за сплату внесків на УББ, внесків на ремонтний фонд, оплату послуг за вивіз сміття та оплати послуг за Одесліфт у розмірі 13 120,30 грн. (тринадцять тисяч сто двадцять гривень тридцять копійок), суми інфляційних витрат у розмірі 1 686,94 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят шість гривень дев'яносто чотири копійки), та 3% річних у розмірі 623,54 грн. (шістсот двадцять три гривні п'ятдесят чотири копійки), що разом становить 15 430,78 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять гривень сімдесят вісім копійок).
29.02.2024 року представник позивача - адвокат Чекмарьова Л.Ю. надала суду додаткові письмові пояснення, згідно яких надала Довідку про нарахування та коригування попереднього періоду (з 01.04.2018 по 01.01.2023 роки) з коригуванням по площі, послузі, 3% та інфляційних витрат. Після корегування, заборгованість за утримання будинку і житлово-комунальні послуги за період з 01.04.2018 по 01.01.2023 року становить 13 120,40 грн., втрати від інфляції - 1659,01 грн., 3% річних становить 613,94 грн., що разом становить 15 393,35 грн. Відповідно до калькуляції внесків ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_1 , було здійснено перерахування розміру внесків на УББ, ремонтний фонд, послуги по вивозу сміття, послуги Одесліфт відповідно до загальної площі квартири 42.7 кв.м.. які було затверджено Загальними зборами ОСББ «Вертикаль», протокол № 5,6,7,8,9 від 25.11.2017р., Договору №5204-17 К/С на вивіз побутових відходів від 01.11.2017 р., Договором № 679 від 01.11.2017 року, Договором №673 від 01.11.2027 року. Згідно Додатку №5 до протоколів № 5,6,7,8,9 від 25.11.2017 року сума внесків становить: для власників квартир 1-го поверху 3,26 грн/м2, для власників квартир з 2-го поверху та вище 3,90 грн/м2.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 09 липня 2024 року позовні вимоги ОСББ «Вертикаль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, три відсотки річних та інфляційних витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕРТИКАЛЬ» заборгованість у розмірі 13 120,40 грн., втрати від інфляції - 1659,01 грн., 3% річних - 613,94 грн., що разом становить 15 393,35 грн., судовий збір у розмірі 2 222, 35 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2898,00 грн..
Суд першої інстанції зазначає, оскільки позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 18 577,65 грн., у встановлені п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України строки не уточнила вимоги, а подані пізніше пояснення по справі не можуть рахуватися судом, як уточнення позовних вимог, відповідно позовна заява підлягає частковому задоволенню.
В обґрунтування свого рішення зазначає, що відповідач, являючись власниками квартири в будинку, отримує житлово-комунальні послуги за участі ОСББ, які входять до складу членських внесків, які зобов'язаний сплачувати (рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколами № 5, 6, 7, 8, 9 є чинними та обов'язковим для виконання, відповідно до ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яка визначає що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку).
Суд дійшов висновку про правильність проведення розрахунку інфляційних втрат, 3% річних здійснено за період з 01.04.2018 р. по 01.02.2022 р., який був наданий позивачем в додаткових письмових поясненнях від 29.02.2024 року. Адже поданий розрахунок поданий з позовною заявою не відповідає законодавству в частині нараховання інфляційних витрат та 3% річних в період воєнного стану.
Щодо витрат на правову допомогу, то суд першої інстанції зазначив, що відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2898,00 грн.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт зазначає, що до сих пір не зроблено перерахунок гарячої води згідно доданого до відзиву Акту про відключення від системи центрального опалення, гарячого водопостачання. Підтвердження демонтажу ЦО та ВП - зроблено 16.10.2007. При коригуванні по теплу, а саме його відсутності, не прописаний сам механізм розрахунку його коригування. До сих пір не надано вартість на 1 кв.м. моєї оселі із урахуванням вищезазначеного факту відключення.
В рішенні суду суддя Далеко О.О. посилається на те, що рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль», які оформлені Протоколами № 5, 6, 7, 8, 9, 10 є чинними та обов'язковими для виконання. Але суддя Далеко О.О. помилково внесла Протокол № 10 по взяттю кредиту на ІТП, який не має до мене ніякого відношення.
Апелянт вказає на те, що протоколи № 5,6,7,8,9 є сфальсифіковані. У цих протоколах будинок АДРЕСА_2 у будь-якому разі не повинні були бути. Формування тарифів зроблено із порушенням принципів розумності і справедливості, а саме: у тарифі на обслуговування ліфта відсутній поверховий понижуючий коефіцієнт. А у платіжних інструкціях графа «Ремонтний фонд» є необґрунтованою, адже саме за рахунок бюджетних коштів було проведено заміну всіх систем всіх будинків ОСББ «Вертикаль».
Зазначає, що суд хибно оцінив фотографії, додані до доказів, незважаючи на те, що на самих фото є чіткі орієнтири по яких можна ідентифікувати будинок за адресою: АДРЕСА_3 .
Також апелянт категорично не погоджується із стягнутою з нього сумою судових витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 2898,00 грн., вважає її необґрунтованою та завищеною.
Позиція учасників справи.
18 грудня 2024 року за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Одеського апеляційного суду Чекмарьової Ларисою Юріївною, яка діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 липня 2024 року залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що позивач із вимогами, заявленими відповідачем в апеляційній скарзі, не погоджується в повному обсязі, а додані до неї докази вважає неналежними, необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті судом до розгляду.
Зазначає, що судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 являється власником та користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Загальна площа квартири 42,7 кв.м. Відповідач проживає в квартирі, отримує послуги з утримання будинку, зокрема, утримання будинку та прибудинкової території, вивіз сміття (побутових відходів), у зв'язку з цим, у власника квартири виникає обов'язок щомісяця сплачувати кошти за отримані послуги. Однак, відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку обов'язок щодо сплати коштів не виконує, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість.
Вказує, що розрахунок заборгованості відповідача проводився без нарахування внесків за гаряче водопостачання, що підтверджується калькуляцією витрат та розрахунку внесків за послугу «Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; централізованого опалення; зливової каналізації» (без гарячого водопостачання з 01.01.2019 року)
Також у відзиві ОСОБА_2 вказує на те, що не погоджуємося з думкою відповідача, щодо завищених витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Щодо явки сторін.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 15 393,35 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судовою колегією та судом першої інстанції встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , та як співвласник багатоквартирного будинку має обов'язок перед ОСББ, однак через не сплату внесків на утримання будинку і житлово-комунальних послуг має борг який утворився в період з 01.04.2018 року по 01.01.2023 рік і становить 15 393,35 грн. (відповідно до додаткових письмових пояснень від 29.02.2024 року).
Згідно статуту ОСББ «Вертикаль» затвердженого установчими зборами ОСББ «Вертикаль» протокол № 1 від 11.04.2016 року, метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, у тому числі за адресою: АДРЕСА_4 , дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.Також статутом визначені обов'язки об'єднання, статутні органи об'єднання, джерела фінансування, порядок використання майна та коштів, права і обов'язки співвласників, відповідальність за порушення статуту, порядок внесення змін тощо (т. 1 а.с.10-16).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 13.05.2016 року, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ (т. 1 а.с. 9).
Згідно виписки з протоколу № 5,6,7,8,9 Установчих зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ «Вертикаль» від 25.11.2016 року, установчими зборами було: затверджено кошторис Об'єднання, перелік та розмір загальнообов'язкових цільових внесків, створення ремонтного фонду, перерозподіл статей витрат (т. 1 а.с.17-19).
Встановлено, що рішенням загальних зборів були встановлені розміри внесків, що відбулось шляхом голосування.
Відповідно до довідки про стан заборгованості власника квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , загальна площа квартири 43,11 кв.м., розмір заборгованість становить 18577,65 гривень, яка нарахована на управління багатоквартирним будинком, внесок на ремонтний фонд, оплата послуг по вивозу сміття, оплата послуг Одесліфт (т. 1 а.с.6-8). 29 лютого 2024 року до суду була надано додаткові письмові пояснення разом з довідкою з корегування площі по послузі про заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території та за житлово-комунальні послуги, відповідно до якої сума заборгованості була змінена на 15 393,35 грн.
Отже, з досліджених доказів встановлено, що нарахування заборгованості за відповідачем проведено з розрахунку встановленого рішенням загальних зборів, з довідки про стан заборгованості вбачається відповідність нарахувань до рішення загальних зборів.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, в цій частині виходячи з наступного.
Згідно ст. ст. 4, 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належною утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Згідно п. п. 1. 2. 5. 6 ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку: викопувати рішення зборів співвласників: забезпечувати додержання вимог житловою і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин: кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спілішого майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Також відповідно до п. 10 ст. 7. ст.ст. 15, 16 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень. Об'єднання має право здійснювати контролі, за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Згідно положень п.11 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення загальних зборів.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний забезпечувати збереження приміщень, брати участі, у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення: забезпечувати дотримання вимог житловою і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточною і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирною будинку» для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Згідно із п.2 Розділу IV Статуту ОСББ «Вертикаль», сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
Також, у п. 2 Розділу V Статуту ОСББ «Вертикаль» зазначається, що співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати кошти за отримані ним послуги, затвердженими на загальних зборах внесків, проте не виконує своїх обов'язків, тому у ОСОБА_1 утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку ОСББ «Вертикаль», становить 15 393,35., та нарахована в період з 01.04.2018 року по 01.01.2023 року.
Доводи апеляційної скарги, що протоколи №5,6,7,8,9 є сфальсифіковані, суд апеляційної скарги не вважає обґрунтованими, адже відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Статутом ОСББ «Вертикаль» п. 8 Розділу ІІІ передбачено, що рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували "за" власники (їх представники) квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків). Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало "за" не менш як 75 % співвласників.
Відповідно до законодавства та статуту ОСББ дані протоколи є чинними та обов'язковим для виконання.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. Проте доказів оскарження наведених рішень загальних зборів ОСББ «Вертикаль» ОСОБА_1 до суду першої інстанції не надала.
З приводу доводів апелянта про те, що формування тарифів на обслуговування ліфтів зроблено із порушенням принципів розумності та справедливості та без застосування поверхового понижуючого коефіцієнту, суд апеляційної зазначає наступне.
Згідно частині 2 статті 382 Цивільного кодексу України, всім власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності належать всі конструкції та обладнання багатоквартирного будинку, в тому числі і ліфти. Забезпечення належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку здійснює кожен співвласник будинку пропорційно до його частки співвласника (ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
До складу обов'язкового переліку робіт (послуг), які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затверджених наказом Мінрегіону від 27.07.2018 №190 «Про затвердження Обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16 серпня 2018 р. за № 934/32386, включаються, зокрема, витрати з технічного обслуговування ліфтів, витрати з обслуговування систем диспетчеризації (підтримання в робочому стані систем у ліфті, на вході до ліфта та на робочому місці диспетчера), витрати з поточного ремонту ліфтів, витрати з енергопостачання для ліфтів.
Відповідно всі рівні у відношенні до спільного майна багатоквартирного будинку і утримання цього майна є спільною справою всіх співвласників, формування тарифів із застосуванням понижуючого коефіцієнту буде порушувати принципи справедливості.
Стосовно доводів апелянта про те, що в її помешканні відсутнє центральне теплопостачання та гаряча вода, але цей факт ніяк не відображений в графі внесків по УББ, до сих пір не надано вартість на 1 кв.м. оселі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно виписки з протоколу № 13 засідання комісії було вирішено питання про відключення буд. АДРЕСА_3 від системи централізованого гарячого водопостачання з 01.01.2019 року (т. 1 а.с 130).
Наданими представником позивача Довідками про заборгованість відповідача, із розбиттям на складові, підтверджується що позивачем було знято нарахування внесків за послугу «Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; централізованого опалення; зливової каналізації».
Тобто, розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 проводився без нарахування внесків за гаряче водопостачання, що підтверджується калькуляцією витрат та розрахунку внесків за послугу «Технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; централізованого опалення; зливової каналізації» (без гарячого водопостачання з 01.01.2019 року).
Апеляційний суд зазначає, що для підтвердження розрахунків позивач в додатках до додаткових письмових пояснень надає корегування по кв. АДРЕСА_1 по площі та за послуги (з 01.04.2018 по 01.01.2023) відповідно до якого було зменшено УБпПТ з дати прийняття рішення про відключення даного будинку від системи центрального опалення та гарячого водопостачання. Відповідно до наданих корегування співвласники ОСББ «Вертикаль» здійснюють оплата за наявність труб гарячого водопостачання у розмірі 0,048 грн., що входить в розмір загальнообов'язкового внеску - 3,9 грн. (т. 1 а.с 217-221).
У відповідно до цього позивачем було надано правильно розрахунок заборгованості (в період з 01.04.2018 по 31.12.2018 оплата УБпПТ на місяць становить - 3,9 х 42,7 = 166,53; в період з 01.01.2019 по 01.01.2023 - 3,852 х 42,7 = 164,48).
На підтвердження надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивачем надані договори, зокрема: договір на вивіз твердих побутових відходів від 01.11.2017 року, договір про надання послуг з експлуатації ліфтів від 01.11.2017 року, договір про надання послуг з повного технічного обслуговування ліфтів від 01.11.2017 року.
Крім того, апелянт не надає будь яких розрахунків щодо розміру заборгованості.
За нормами ч. 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов'язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок утримання свого майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, як вже зазначалось, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Суд першої інстанції врахувавши докази надані на підтвердження позовних вимог в сукупності, а також перевіривши розрахунки заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території дійшов правомірного висновку про суму заборгованості без врахування інфляційних витрат та 3% річних в розмірі 13 120,40 грн.
Доводи апелянта, що у платіжних інструкціях графа «Ремонтний фонд» є необґрунтованою суд апеляційної інстанції сприймає критично.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі - Закон про ОСББ), у статуті ОСББ має бути визначено зокрема порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат. Крім того, у ст. 16 Закону про ОСББ передбачено, що об'єднання має право згідно із законодавством і статутом об'єднання встановлювати порядок сплати, перелік і розміри внесків та платежів співвласників, у т.ч. відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у т.ч. відрахувань до резервного та ремонтного фондів, установлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту ОСББ (ст. 21 Закону про ОСББ). Відповідне положення також передбачено в п. 1 Розділу IV Статуту ОСББ «Вертикаль»: «За рішенням загальних зборів в об'єднанні можуть створюватися ремонтний, резервний фонди, кошти яких спрямовуються на цілі, визначені загальними зборами об'єднання» (т. 1 а.с. 18 - зворотній бік).
Протоколом загальних зборів № 5,6,7,8,9 було прийнято рішення про створення ремонтного фонду та встановлено розмір внеску до ремонтного фонду, який становить 0,5 грн/м2. По даному питання «ЗА» проголосувало 454 особи (17829,9 м2 - 75,5%). (т. 1 а.с. 19). Відповідно до Статуту дане рішення у випадку набрання не менше як 75% голосів співвласників вважається прийнятим. Відповідно до статті 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Посилання апелянта на те, що для здійснення ремонту було залучено бюджетні кошти, хоча Статут ОСББ «Вертикаль» передбачає одним із джерел фінансування кошти державного та/або місцевих бюджетів, не звільняє від обов'язку сплати внесків.
З приводу доводів апелянта про те, що суд першої інстанції хибно оцінив фотографії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України - доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20).
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що фотографії, які надані відповідачем та містяться в матеріалах справи, не є належним доказом надання неякісних послуг, їх ненадання або надання не в повному обсязі, та не можуть замінювати передбачений законодавцем Акт-претензію.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом розгляду в даній справи є саме стягнення заборгованості і відповідні аспекти на які посилається відповідач не звільняють його від обов'язку сплати житлово-комунальних послуг.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи які були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Щодо стягнення судових витрат.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст.137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Зі змісту позовної заяви вбачається також, що позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вертикаль» надало суду орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 3500 грн, а також на підтвердження цих витрат долучило копію договору про надання правової допомоги № 42 від 01.12.2021 р., Додаткову угоду до договору та платіжну інструкцію №1604 від 20.02.2023 р.
Отже, на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Верикаль» навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом цієї справи, зокрема витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження понесених позивачем ОСББ «ВЕРТИКАЛЬ» витрат на правничу допомогу, його представник - адвокат Чекмарьова Л.Ю. надала: 1) Договір про надання правової допомоги №42 від 01.12.2021 року; 2) Додаткову угоду №1 до Договору №42 про надання правової допомоги від 01.12.2021 року; 3) Рахунок на оплату гонорару №6/22; 4) Платіжну інструкцію №1604 від 20.02.2023 року; 5) Акт №6/23 приймання-передачі наданої правової допомоги від 02.10.2023 року (т. 1 а.с. 38-40; 41; 42; 43; 194).
Зі вказаного Акту прийому-передачі наданих послуг №6/23 від 02.10.2023 року вбачається, що адвокат Чекмарьова Л.Ю. надала клієнту наступні правові послуги: 1) Усні та письмова консультація (500 грн); 2) Підготовка, складання та подання позовної заяви (1500 грн); 3) Підготовка, складання та подання письмових пояснень по справі (500 грн); 4) Участь у судових засідання по справі (1000 грн) (т. 1 а.с. 194).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не звертався, а позивач добросовісно виконав покладений на нього процесуальний обов'язок щодо своєчасного та належного заявлення про витрати на професійну правничу та підтвердив належними та допустимими доказами розмір таких витрат, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Суворовського районного суд м. Одеси , щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2898,00 грн. (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 березня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В.Назарова
Ю.П. Лозко