Номер провадження: 22-ц/813/1390/25
Справа № 494/761/23
Головуючий у першій інстанції Панчишин А.Ю.
Доповідач Кострицький В. В.
11.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
розглянув в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) апеляційну скаргу адвоката Богорел Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Березівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поховання,-
встановив:
Короткий виклад обставин справи та зміст заяви
В провадженні Березівського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на поховання.
12 березня 2024 року Березівським районним судом Одеської області розглянуто вказану справу по суті та ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
16 березня 2024 року на адресу Березівського районного суду Одеської області надійшла заява представника відповідачів про розподіл судових витрат, а саме стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що представником було зроблено відповідну заяву про розподіл судових витрат, а саме стягнення витрат на професійну правничу допомогу та фактичні витрати.
Вказує, що відповідач поніс витрати в розмірі 11 000 гривень.
Короткий зміст додаткового рішення суду.
Додатковим рішенням Березівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення договори про надання правової допомоги №000036, укладений 27.12.2022 та №000061 від 15.01.2024 року, додаткова угода №09/000036 до договору про надання правової допомоги; додаткова угода №05/000061; акт прийому- передачі виконаних робіт від 09.11.2023 року; акт №01/0000061 прийому-передачі виконаних робіт від 17.01.2024 року; акт №05/0000061 прийому передачі виконаних робіт від 04.03.2024 року не підписані ні самими адвокатом, ні відповідачкою ОСОБА_1 .
Платіжних документів про оплату послуг правової допомоги, відповідачкою ОСОБА_1 також суду не надано.
Судом також враховано ту обставину, що представник відповідача в жодному судовому засіданні при розгляді цивільної справи №494/761/23 Березівським районним судом Одеської області участі не брав, відзив на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог відповідачу не підготував та до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене, відсутність належного підтвердження надання правової допомоги є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Оскільки відсутні належні, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, відтак у задоволенні заяви про їх стягнення необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Березівського районного суду Одеської області від 04.04.2024 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з позивача - ОСОБА_3 на користь відповідача - ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 гривень.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги №000036, укладений 27.12.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Богорелом С. В. та відсутній договір про надання правової допомоги №000061, укладений 15.01.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Богорелом С. В..
Проте до заяви від 16.03.2024 року про ухвалення додаткового рішення я додавав наведені договори (пункти 3 та 4 додатків до заяви).
Також в оскаржуваному рішенні суд зазначає, що долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення договори про надання правової допомоги №000036, укладений 27.12.2022 та №000061 від 15.01.2024 року, додаткова угода №09/000036 до договору про надання правової допомоги; додаткова угода №05/000061; акт прийому-передачі виконаних робіт від 09.11.2023 року; акт №01/0000061 прийому-передачі виконаних робіт від 17.01.2024 року; акт №05/0000061 прийому передачі виконаних робіт від 04.03.2024 року не підписані ні самими адвокатом, ні відповідачкою ОСОБА_1 ..
Такий висновок суду є помилковий, оскільки наведені документи підписані електронним цифровим підписом, оскільки заява про ухвалення додаткового рішення і додані до неї матеріали відправлялись суду через підсистему «Електронний Суд».
Позиція учасників у справі.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги представник позивача було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Щодо явки сторін.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 36568,60 грн. і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частин 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5 та 6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В заяві про стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 гривень.
На підтвердження заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником відповідачів додано до заяви: договір про надання правової допомоги №000036, укладений 27.12.2022 між ОСОБА_1 та адвокатом Богорелом С.В.; ордер на надання адвокатом Богорелом С.В. правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 07.02.2024 на підставі договору про надання правової допомоги №000061 від 15.01.2024; додаткова угода №09/000036 до договору про надання правової допомоги від 07.07.2023 року; договір про надання правової допомоги №000061, укладений 15.01.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Богорелом С.В.; додаткова угода №05/000061 до договору про надання правової допомоги від 12.02.2024 року; акт прийому- передачі виконаних робі від 09.11.2023 року; акт №01/0000061 прийому-передачі виконаних робіт від 17.01.2024 року; акт №05/0000061прийому передачі виконаних робіт від 04.03.2024 року.;
Проте як вірно зазначив суд першої інстанції долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення договори про надання правової допомоги №000036, укладений 27.12.2022 та №000061 від 15.01.2024 року, додаткова угода №09/000036 до договору про надання правової допомоги; додаткова угода №05/000061; акт прийому- передачі виконаних робіт від 09.11.2023 року; акт №01/0000061 прийому-передачі виконаних робіт від 17.01.2024 року; акт №05/0000061 прийому передачі виконаних робіт від 04.03.2024 року не підписані відповідачкою ОСОБА_1 ..
Платіжних документів про оплату послуг правової допомоги, відповідачкою ОСОБА_1 також суду не надано.
Судом першої інстанції також враховано ту обставину, що представник відповідача в жодному судовому засіданні при розгляді цивільної справи №494/761/23 Березівським районним судом Одеської області участі не брав, відзив на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог відповідачу не підготував та до суду не подав.
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що стороною апелянта не доведено тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року).
Крім того, ЄСПЛ у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, виклав висновки за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд в Постанові від 21 липня 2020 року у справі №915/1654/19 зазначив, що обґрунтованість та співмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу відповідача має відповідати критерію реальності таких витрат, тобто бути співмірною з реальним обсягом такої допомоги у суді, часом, витраченим на надання таких послуг.
Колегія суддів звертає увагу, що адвокатом не доведено реальність таких витрат, оскільки як вбачається з матеріалів справи представник відповідача в жодному судовому засіданні при розгляді цивільної справи №494/761/23 Березівським районним судом Одеської області та Одеським апеляційним судом участі не брав, відзив на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог відповідачу тобто жодних документів по суті справи не підготував та до суду не подав, надав лише заяви про приєднання його до електронної справи та ознайомлення з матеріалами справи, що не могло вплинути на прийняття судового рішення.
Будь якої правової позиції щодо вищезазначених позовних вимог адвокатом до суду не заявлено та будь яких клопотань чи заяв не надано.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що за таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, відсутні передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги, так як представник не вчинив жодних активних дій які могли вплинути на прийняття судового рішення.
Доводи апеляційної скарги належним чином необґрунтованими, та такими, що вірних висновків суду не спростовують.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 368,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Богорел Сергія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Березівського районного суду Одеської області від 04 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 березня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко