Номер провадження: 22-ц/813/504/25
Справа № 509/2619/21
Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І.
Доповідач Кострицький В. В.
11.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Назарова М.В., Коновалова В.А.
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_5
відповідачі - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, Державне підприємство «Сетам»,
треті особи - ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг України» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 червня 2023 року, ухвалене у складі судді Бочарова А.І., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсним договору купівлі продажу майна, оформленого за результатами електронних торгів протоколом проведення електронних торгів та актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та застосування наслідків недійсності правочину,-
Короткий зміст позовної заяви та рух справи в суді першої інстанції
28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, державного підприємства «Сетам», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі продажу майна, оформленого за результатами електронних торгів протоколом проведення електронних торгів та актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та застосування наслідків недійсності правочину.
В подальшому просив змінити статус ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з відповідача на третю особу та у зв'язку з зміною статусу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, просив позовні вимоги викласти в новій редакції.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.05.2020 року відбулись прилюдні електроні торги, проведені ДП «СЕТАМ» за заявкою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича з реалізації предмета іпотеки, а саме: житлового будинку, загальною площею 48,5 кв.м, та земельної ділянки, площею 0,1230 га, кадастровий номер: 5123756300:02:005:0164, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ціною 138 661,25 грн., стартова ціна становила лоту 135 942,40 гривень.
Реалізація зазначеного нерухомого майна здійснювалася в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 14.02.2020 року.
Зазначає, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 18.05.2020 року він став переможцем електронних торгів з реалізації лоту № 417824 надавши найвищу цінову пропозицію у розмірі 138 661,25 грн.
Отримавши від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича акт № НОМЕР_2 приватного виконавця від 18.05.2020 року про реалізацію предмета іпотеки про проведені електронні торги, звернувся до приватного нотаріуса з проханням видати йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на його звернення ним було отримано відповідь від 23.04.2021 р. №22/01-16, згідно якої приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В. було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з видачі Свідоцтва, оскільки зареєструвати право власності на придбане позивачем з електронних торгів нерухоме майно не вбачається можливим, у зв'язку з помилковим кадастровим номером земельної ділянки, що реалізовувалась. Вказує, що під час формування та подачі заявки на реалізацію арештованого майна приватним виконавцем не було належним чином перевірено належність боржниці на праві власності спірної земельної ділянки саме з таким кадастровим номером. Як наслідок, позивач, сплативши за таке майно грошові кошти, не може зареєструвати за собою право власності на спірні земельну ділянку та житловий будинок через порушення норм закону.
Тому наявні всі підстави для визнання електронних торгів, оформлених протоколом № 480713 проведення електронних торгів від 18.05.2020 року та актом про реалізацію предметів іпотеки від 26.05.2020 року, недійсними.
Посилаючись на викладене, вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Короткий зміст оскаржуваного рішення
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсним договору купівлі продажу майна, оформленого за результатами електронних торгів протоколом проведення електронних торгів та актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та застосування наслідків недійсності правочину - задоволено в повному обсязі.
В обґрунтування оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначав, що в результаті проведення електронних торгів приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем були отримані від позивача грошові кошти у загальному розмірі 131 728,19 грн.
Більша частина яких, а саме кошти у розмірі 120 071,08 грн. у подальшому неправомірно та безпідставно перераховані приватним виконавцем Щербаковим Ю.С. кредитору ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (платіжне доручення № 2907 від 22.05.2020 р. на суму 116571,08 грн., платіжне доручення № 2908 від 22.05.2020 р. на суму 3500 грн.)
Відтак, суд дійшов переконання про наявність підстав для визнання судом оскаржуваних електронних торгів недійсними, оскільки під час проведення прилюдних торгів відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. порушив правила проведення електронних торгів, що призвело до реалізації неналежного боржнику майна, при цьому права позивача є порушеними, оскільки він не зміг зареєструвати за собою набуте право власності та розпоряджатися набутим майном.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу майна, оформленого за результатами електронних торгів протоколом проведення електронних торгів та актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та застосування наслідків недійсності правочину вважав такими, що підлягають задоволенню.
Суд критично оцінив доводи зазначені ДП «СЕТАМ» у відзиві на позов, адже з матеріалів справи вбачається, що вони не знайшли свого підтвердження та не спростували підстави звернення позивача до суду за захистом своїх прав. В разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти. Суд встановив, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. виступав від свого імені як продавець, то саме на нього покладається обов'язок повернути позивачу оплачену ним вартість придбаного на прилюдних торгах майна незалежно від того, як ці кошти в подальшому були розподілені.
Також Державне підприємство «СЕТАМ», яке було організатором електронних торгів, зобов'язане повернути позивачу кошти, сплачені за недійсним правочином організатору торгів - суму гарантійного внеску для участі в торгах та суму додаткової винагороди.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ТОВ «ОТП Факторинг України» звернулась з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного суду, відповідно до якої просив скасувати рішення Овідіополського районного суду Одеської області від 26.06.2023 року у справі за позовом за ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсним договору купівлі продажу майна, оформленого за результатами електронних торгів протоколом проведення електронних торгів та актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та застосування наслідків недійсності правочину та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначив, що як на підставу задоволення позову суд посилається на неправильно зазначений кадастровий номер земельної ділянки. Приватний виконавець вказав в заявці на реалізацію кадастровий номер, що зазначений в договорі купівлі - продажу земельної ділянки укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (яка є власником в реєстрі нерухомого майна і по сьогоднішній день), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелевою Т.В. 25.06.2008 року., а саме 51237563000:02:005:0164, вказаний кадастровий номер, відповідно, був зазначений в договорі іпотеки. Підстав для сумніву, у приватного виконавця, відносно правильності зазначеного кадастрового номеру, не було, оскільки кадастровий номер 51237563000:02:005:0164 був зазначений в двох нотаріально посвідчених документах. Приватний виконавець звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майна, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку.
14.02.2019 року подання приватного виконавця було задоволено. Предмет іпотеки виставлено на торги. Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Договору іпотеки в термін 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору купівлі - продажу іпотекодавець зобов'язаний здійснити державну реєстрацію свого права власності на земельну ділянку в порядку передбаченому чинним законодавством.
Зазначали, що ОСОБА_2 не виконала зобов'язання зазначене в договорі іпотеки, не зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку.
Вказав, що електронні торги були проведені 18.05.2020 року, а позов подано 28.05.2021 року. Тобто більше ніж через рік. Також звертали увагу, що до спеціальної позовної давності вноситься строк на судовий захист при оскарженні результатів прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, який передбачений статтею 48 Закону України «Про Іпотеку» терміном 3 місяці з моменту проведення прилюдних торгів. Представник ТОВ «ОТП Факторниг Україна» просила суд застосувати строк позовної давності, але суд першої інстанції взагалі не вказав на цей факт в своєму рішенні.
Тому в апеляційний скарзі ТОВ «ОТП Факторниг Україна» просить застосувати строк позовної давності до вказаного позову.
Зазначали, що підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком: ДП «СЕТАМ» відповідно до наказу Міністерства Юстиції України від 22 грудня 2015 року N? 2710/5 уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим цим наказом. Державний виконавець здійснює лише на підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, у тому числі й організовує оцінку майна, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.
Вважали, що позивачем не наведено підстав, із яких міг би бути задоволений позов про визнання торгів недійсними, вимоги позивача є по супі вимогою про визнання у судовому порядку законною односторонньої відмови від правочину, що недопустимо у розумінні ст. 214 ЦК України. Між тим, саме недобросовісна та протиправна поведінка ОСОБА_2 , яка проявилася в тому, що вона не перереєструвала на своє ім?я земельну ділянку як , і призвела до неможливості реалізації позивачем свого права власності шляхом реєстрації права власності на земельну ділянку. Вважали, що ситуація, яка виникла може бути вирішена шляхом виправлення описки в кадастровому номері та договорі іпотеки. Враховуючи зазначене, права позивача мають бути захищені шляхом подання іншого позову. Згідно із численними постановами Верховного суду (для прикладу наводимо Постанову від 19.05.2021 справі № 939/1078/20, провадження 61-19567св20 обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Явка в судове засідання
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду , представник позивача з'явився до суду та надав суду свої пояснення, відповідач просив суд розглянути справу без його участі, клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило, що у відповідності до вимог ст.372 ЦПК України не заважає апеляційному перегляду справи.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, оцінивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України,- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 лютого 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-5421/11, виданого 20.08.2014 року суддею Київського районного суду м. Одеси про стягнення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-502/091/2008 від 25.06.2008р. в розмірі 401 388 дол. США 05 центів, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (100 дол. США = 947,59грн.) складає 3 803 513,02 гривень.
18 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем в рамках вище зазначеного виконавчого провадження було винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_2 , згідно якої було проведено опис житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 48,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1230 га кадастровий номер: 5123756300:02:005:0164, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права: не псувати, не відчужувати.
04.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. на адресу Одеської філії ДП «СЕТАМ» направлено заявку на реалізацію предмета іпотеки, а саме: житлового будинку, загальною площею 48,5 кв. м, та земельної ділянки, площею 0,1230 га, кадастровий номер: 5123756300:02:005:0164, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із Протоколом № 480713 проведення електронних торгів, 18 травня 2020 року відбулися торги з реалізації предмета іпотеки, а саме: житлового будинку, загальною площею 48,5 кв.м, та земельної ділянки, площею 0,1230 га, кадастровий номер: 5123756300:02:005:0164, за адресою: АДРЕСА_1 , переможцем торгів визнано Позивача по справі, який надав найвищу цінову пропозицію.
Як вбачається з копій квитанцій позивач у справі перерахував приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Щербакову Юрі Сергійовичу 131 728,19 грн., за придбане майно з електронних торгів, а отже останній виконав взяті на себе зобов'язання з оплати придбаного майна, як переможець електронних торгів.
Також позивачем було спалено гарантійний внесок на рахунок організатора торгів ДП «СЕТАМ» у розмірі 8 496,40 грн. та розмір додаткової винагороди Організатору у розмірі 135,94.
26 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. складений акт № НОМЕР_2 приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки: житлового будинку, загальною площею 48,5 кв.м, та земельної ділянки, площею 0,1230 га, кадастровий номер 5123756300:02:005:0164, що належить ОСОБА_2 на підставі: (житловий будинок) договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т.В. 25 червня 2008 року за реєстровим №2641 і який зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 25.06.2008 року, реєстраційний номер 2981715, (земельна ділянка) договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чепелєвою Т.В. 25. червня 2008 року за реєстровим № 2647 і яка зареєстрована в Державному реєстрі правочинів 25.06.2008 року,реєстраційний номер 2981731, який направлений сторонам виконавчого провадження та переможцю електронних торгів.
При зверненні позивача з Актом про реалізацію предмета іпотеки від 26.05.2020 року до приватного нотаріуса Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В., з метою отримання Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на нерухоме майно, було встановлено, що в Акті про реалізацію предмета іпотеки та в Державному реєстрі речових прав (в частині - «інформація з державного земельного кадастру») містяться розбіжності в кадастровому номері земельної ділянки.
З пояснень, які надані позивачем, осатаній звернувся до приватним виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С з метою з'ясування питання щодо належності боржнику майна, яке вказано в акті № НОМЕР_2 приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.
В свою чергу, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. було направлено заяву №3501 від 03.09.2020 до відділу міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з проханням актуалізувати інформацію в Держгеокадастрі, в тому числі і інформацію щодо власника земельної ділянки площею 0,1230 га, кадастровий номер: 5123756300:02:005:0164, за адресою: АДРЕСА_1 на підставі того, що відсутність інформації в Держгеокадастрі, в тому числі і інформації щодо власника земельної ділянки не дає змоги переможцю торгів зареєструвати право власності на придбане майно у встановленому порядку. У відповідь було отримано листа №1087/123-20 від 10.09.2020, згідно якого Міськрайонне управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило, що в архіві управління зберігається другий примірник державного акту серії ЯЕ №676228, реєстр №010752900629 від 17.12.2007 на право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1230 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер 5123755300:02:005:0164 та надали копію державного акту.
Після чергового звернення позивача до приватного нотаріуса з проханням видати йому свідоцтво про право власності на нерухоме майно, ним було отримано відповідь від 23.04.2021 р. №22/01-16, згідно якої приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В. повідомив, що «при підготовці Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на будинок і земельну ділянку АДРЕСА_1 , вивчені документів, перевірці інформації в Державному реєстрі речових прав було виявлено розбіжності в кадастровому номері земельної ділянки, який був вказаний в акті приватного виконавця Щербакова Ю.С. про реалізацію предмета іпотеки (ВП НОМЕР_3) від 26.05.2020 року і кадастровому номері, який був вказаний в Державному реєстрі речових прав (в частині - «інформація з державного земельного кадастру»). Оскільки при реєстрації права власності на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав кадастровий номер земельної ділянки є обов'язковою умовою, я не маю можливості зареєструвати право власності з помилковим кадастровим номером земельної ділянки».
Згідно договору купівлі-продажу, що міститься в матеріалах справи від 25.06.2008 року ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку площею 0,1230 га, кадастровий номер 5123756300:02:005:0164, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відчужувана земельна ділянка належить продавцеві на підставі акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 676228 від 17.12.2007 з номером 010752900629.
Разом з тим, з відповідей, які надійшли на ухвалу суду про витребування доказів від Головного управління Держеокадастру в Одеській області від 15.11.2021 року вбачається, що у відділі № 4 управління в Одеському районі Головного управляння Книгами реєстрації державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 за. гр. ОСОБА_3 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 676228 від 17.12.2007 з номером 010752900629, земельна ділянка з кадастровим номером 5123755300:02:005:0164, площею 0.1230 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд , розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
В архіві Відділу № 4 зберігається другий примірник вищевказаного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755300:02:005:0164
Також, зазначили, що згідно з наявними у Відділі № 4 Книгам реєстрації станом на 31.12.2012, відомості щодо реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку 5123756300:02:005:0164, розташовані за адресою АДРЕСА_1 - відсутні.
У зв'язку із встановленими та вищевикладеними обставинами, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що земельної ділянки за кадастровим номером 5123756300:02:005:0164 не існує. Натомість, реалізована приватним виконавцем земельна ділянка має інший кадастровий номер 5123755300:02:005:0164, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до статті 318 ЦК України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно із частиною третьою, четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.
Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
У частині другій статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року N 2831/5 (далі у тексті Порядок 2831/5) визначено, що електронні торги - продаж; майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну а також: передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів, та правила щодо оформлення результатів торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів, що передбачено пунктом 1 розділу VII й пунктом 4 розділу X Порядку № 2831/5 відповідно.
Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку 2831/5 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів, виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який підписується виконавцем та затверджується у начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
В акті про проведені електронні торги зазначається, зокрема, інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; ПІБ переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання; щодо юридичної особи - найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ; сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; ПІБ чи найменування боржника, їх місце проживання (знаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).
Відповідно до пункту 8 розділу X Порядку 2831/5, Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження №14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження N 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України).
Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року, у справі № 6-1981цс16, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що під час формування та подачі заявки на реалізацію арештованого майна, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем не було належним чином перевірено належність саме боржнику ОСОБА_2 на праві власності майна, що реалізовувалось (земельної ділянки), лот № 417824. Тобто на торги було виставлено майно, яке не могло бути виставлено на реалізацію у зв'язку із невідповідністю правовстановлюючих документів майну. Як наслідок, позивач, сплативши за таке майно грошові кошти, не може зареєструвати за собою право власності на спірну земельну ділянку через порушення закону, які були допущені при проведенні електронних торгів.
Також вірним є висновок суду першої інстанції, що приватний виконавець, здійснюючи виконавче провадження, не у повній мірі скористався правами, визначеними у частині третій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, не скористався правом на одержання від державного реєстратора, управління держгеокадастру, та боржника інформації щодо правовстановлювальних документів, які підтверджують право власності боржника на майно, яке стало об'єктом електронних торгів, що призвело до реалізації земельної ділянки, яка належала сторонній особі, а не боржнику.
Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що до спірних у цій справі правовідносин має бути застосований підхід «легітимних очікувань», оскільки позивач мав намір придбати майно, яке було виставлене на продаж, але не могло бути продано, про що позивач станом на дату проведення аукціону обізнаний не був, а електронні торги з продажу такого майна не могли бути організовані та не мали проводитись взагалі.
Підхід «легітимних очікувань» ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у ст. 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, до яких у даному випадку, безумовно, належить позивач.
Відповідно до абз.4 п.4 розділу II «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).
У результаті проведення електронних торгів приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем були отримані від позивача грошові кошти у загальному розмірі 131 728,19 грн. Більша частина яких, а саме кошти у розмірі 120 071,08 грн. у подальшому неправомірно та безпідставно перераховані приватним виконавцем Щербаковим Ю.С. кредитору ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (платіжне доручення № 2907 від 22.05.2020 р. на суму 116571,08 грн., платіжне доручення № 2908 від 22.05.2020 р. на суму 3500 грн.)
Відтак, суд першої інстанції на думку колегії суддів дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання судом оскаржуваних електронних торгів недійсними, оскільки під час проведення прилюдних торгів відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. порушив правила проведення електронних торгів шляхом допуску помилки у кадастровому номері проданої земельної ділянки, що призвело до реалізації неналежного боржнику майна, при цьому права позивача є порушеними, оскільки він не зміг зареєструвати за собою набуте право власності та розпоряджатися набутим майном.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу майна, оформленого за результатами електронних торгів протоколом проведення електронних торгів та актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та застосування наслідків недійсності правочину підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції надав належної правової оцінки доводам зазначеним ДП «СЕТАМ» у відзиві на позов, адже з матеріалів справи вбачається, що вони не знаходять свого підтвердження та не спростовують підстави звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.
Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти.
Подібні правові висновки викладенні у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 285/3523/18 (провадження № 61-19213св19), від 02 червня 2021 року у справі № 552/5052/20 (провадження № 61-3585св21), від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19 (провадження № 61-6515св20).
Суд першої інстанції вірно встановив, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. виступав від свого імені як продавець, то саме на нього покладається обов'язок повернути позивачу оплачену ним вартість придбаного на прилюдних торгах майна незалежно від того, як ці кошти в подальшому були розподілені.
Також вірним є висновок суду першої інстанції, що Державне підприємство «СЕТАМ», яке було організатором електронних торгів, зобов'язане повернути позивачу кошти, сплачені за недійсним правочином організатору торгів - суму гарантійного внеску для участі в торгах та суму додаткової винагороди.
Доводи апеляційної скарги стосовно застосування строків загальної позовної давності, та застосування дії спеціальної позовної давності передбачені ст. 48 ЗК "Про іпотеку" є необґрунтовані належними та допустимими доказами, так як фактично позивач у письмовому вигляді отримав відповідь від 23.04.2021 р. №22/01-16, згідно якої приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А.В. повідомив, що «при підготовці Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на будинок і земельну ділянку АДРЕСА_1 , вивчені документів, перевірці інформації в Державному реєстрі речових прав було виявлено розбіжності в кадастровому номері земельної ділянки, який був вказаний в акті приватного виконавця Щербакова Ю.С. про реалізацію предмета іпотеки (ВП НОМЕР_3) від 26.05.2020 року і кадастровому номері, який був вказаний в Державному реєстрі речових прав (в частині - «інформація з державного земельного кадастру»).
Крім того, відповідно матеріалів справи апелянтом не заявлялось клопотання про застосування строків позовної давності у суді першої інстанції, що позбавляє права апеляційного суду застосовувати вказані вимоги при перегляді оскаржуваного рішення.
Оскільки при реєстрації права власності на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав кадастровий номер земельної ділянки є обов'язковою умовою, і позивач немає можливості зареєструвати право власності з помилковим кадастровим номером земельної ділянки», що було належним чином оцінено під час розгляду справи.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неналежного способу захисту прав позивача, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції було також надано належної правової оцінки та застосовано підхід «легітимних очікувань», оскільки позивач мав намір придбати майно, яке було виставлене на продаж, але не могло бути продано, про що позивач станом на дату проведення аукціону обізнаний не був, а електронні торги з продажу майна маючого помилкові ідентифікаційні ознаки не могли бути організовані та не мали проводитись взагалі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не доведено тих обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг України» - залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 червня 2023 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 11 березня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
В.А. Коновалова