Справа № 541/1581/23 Головуючий у 1 інстанції: Петейчук Б.М.
Провадження № 22-ц/811/2955/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
24 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Cуддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
Cекретар Салата Я.І.
без участі сторін,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу № 541/1581/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Ковдій Ірини Сергіївни на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 ,- про стягнення заборгованості за кредитним договором
09 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09 липня 2021 року між ОСОБА_1 як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвеструм»» як кредитором було укладено кредитний договір за номером № 03644-07/2021. Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10 400 (десять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 5400 (п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками.
Право грошової вимоги за договором кредиту за номером: № 03644-07/2021 від 09 липня 2021 року за договором факторингу №18012022 від 18.01.2022 року перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
10 липня 2021 року між ОСОБА_1 як боржником та ТзОВ «Лінеура Україна» як кредитором було укладено кредитний договір за номером № 2119847.
Свої зобов'язання за договором кредиту кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Взяті на себе зобов'язання за Договором, відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 12 878 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 20 копійок, з яких: 3926 (три тисячі дев'ятсот двадцять шість) гривень 20 копійок заборгованості за тілом кредиту, 8952(вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) гривні 00 копійок заборгованості за відсотками.
Право грошової вимоги за договором кредиту за номером № 2119847 від 10 липня 2021 року за договором факторингу №27062022 від 27.06.2022 року перейшло до позивача ТзОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
21 липня 2021 року між ОСОБА_1 , як боржником та ТзОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»» як кредитором було укладено кредитний договір за номером: № 3615204374/709238.
Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 11 842 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 50 копійок, з яких 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 8952(вісім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 50 копійок заборгованості за відсотками.
Право грошової вимоги за договором кредиту за номером: № 3615204374/709238 від 21 липня 2021 року, за договором факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року перейшло до позивача: ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
24 липня 2021 року між ОСОБА_1 , як боржником та ТзОВ «Гоуфінгоу», як кредитором, було укладено кредитний договір за номером: № 3615204374/450487.
Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, з яких 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 7500(сім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками.
Право грошової вимоги за договором кредиту за номером: № 3615204374/450487 від 24 липня 2021 року за договором факторингу №19042022-Г від 19.04.2022 року перейшло до позивача: ТзОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
24 липня 2021 року між ОСОБА_1 , як боржником та ТзОВ «Інфінанс», як кредитором, було укладено кредитний договір за номером: № НОМЕР_1.
Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов'язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням.
Взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 34027 (тридцять чотири тисячі двадцять сім) гривень 50 копійок, з яких 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту, 31027(тридцять одна тисяча двадцять сім) гривень 50 копійок заборгованості за відсотками.
Право грошової вимоги за договором кредиту за номером: № НОМЕР_1 від 24 липня 2021 року за договором факторингу №24/11-22/2 від 24.11.2022 року перейшло до позивача: ТзОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Просили суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами за номерами: №03644-07/2021, №2119847, №3615204374/709238, №3615204374/450487, НОМЕР_1 на загальну суму 79 148 (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок вісім) гривень 20 копійок.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами, а саме: кредитним договором за номером: 03644-07/2021 від 09 липня 2021 року, кредитним договором за номером: 2119847 від 10 липня 2021 року, кредитним договором за номером: 3615204374/709238 від 21 липня 2021 року, кредитним договором за номером: 3615204374/450487 від 24 липня 2021 року, кредитним договором за номером: НОМЕР_1 від 24 липня 2021 року на загальну суму в розмірі 29 555 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 70 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1001 (одна тисяча одна) гривня 13 копійок.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 -адвокат Ковдій Ірина Сергіївна.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим.
Заперечує факт отримання кредитних коштів за кредитними договорами. Наголошує на тому, що відповідач не підписував кредитні договори та додатки до них, ні електронним способом, ні будь - яким іншим.
Зазначає, що не було надано до суду жодних доказів видачі кредитних коштів за кредитними договорами, а надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру боржників є явно недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, не надано суду копій меморіального ордеру, заяви на видачу готівки, платіжного доручення, виписку по картковому рахунку.
Згідно розрахунків заборгованості, відповідач жодного разу не вчиняв дій щодо погашення заборгованості за кредитними договорами, тобто не вчиняв дій, які б свідчили про визнання ним боргу.
Зазначає, що позивачем додано не повні тексти договорів факторингу, що унеможливлює повно та всебічно надати оцінку обставинам справи, не надано доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги за договорами факторингу.
Витяги до реєстру боржників до договорами факторингу не містять підписів посадових осіб і відтиску печаток сторін угоди, а тому не є також належним доказом у справі.
Вважає, що позивачем не вірно сплачено судовий збір за подання позовної заяви, а судом першої інстанції проігноровано клопотання адвоката відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Просить скасувати рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
19 листопада 2024 року ТОВ «ФК«Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ») подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін у зв'язку з безпідставністю доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи та судом встановлено, що 09 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ«ФК «Інвеструм» було укладено кредитний договір № 03644-07/2021 (т.1 а.с. - 12-14).
10 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Лінеура Україна» було укладено кредитний договір № 2119847 (т. 1 а.с. - 25-31).
21 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» було укладено кредитний договір № 3615204374/709238 (т. 1 а.с. - 44-46).
24 липня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» було укладено кредитний договір № 3615204374/450487 (т. 1 а.с. - 59)
24 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» було укладено кредитний договір НОМЕР_1 (т. 1 а.с. - 72).
Відповідно до вищенаведених договорів, ОСОБА_1 погодився з усіма істотними умовами договорів, зокрема, й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив власний електронний підпис з урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 12-15, 25-33, 44-48, 59-61, 70-76).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за номером: 03644-07/2021 від 09 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 березня 2023 року становить 10 400 (десять тисяч чотириста) гривень 00 копійок (а.с. 20).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за номером: 2119847 від 10 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 березня 2023 року становить 12 878 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 20 копійок (а.с. 38).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за номером: 3615204374/709238 від 21 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 березня 2023 року становить 11 842 (одинадцять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 50 копійок (а.с. 54).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за номером: 3615204374/450487 від 24 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 березня 2023 року становить 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок (а.с. 66).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за номером: НОМЕР_1 від 24 липня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31 березня 2023 року становить 34 027 (тридцять чотири тисячі двадцять сім) гривень 50 копійок (а.с. 81).
Право грошової вимоги за кредитними договорами, а саме: кредитним договором за номером: 03644-07/2021 від 09 липня 2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інвеструм»; кредитним договором за номером: 2119847 від 10 липня 2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ«Лінеура Україна»; кредитним договором за номером: 3615204374/709238 від 21 липня 2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ КУ«Європейська кредитна група»; кредитним договором за номером: 3615204374/450487 від 24 липня 2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Гоуфінгоу»; кредитним договором за номером: НОМЕР_1 від 24 липня 2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» перейшло до ТОВ«ФК«ЄАПБ», що підтверджується договором факторингу за № 18012022 від 18 січня 2022 року; актом прийому-передачі від 18 січня 2022 року; витягом із реєстру боржників від 18 січня 2022 року; договором факторингу за № 27062022 від 27 червня 2022 року; актом прийому-передачі від 27 червня 2022 року; витягом з реєстру боржників від 27 червня 2022 року; договором факторингу за № 19042022-Є від 19 квітня 2022 року; актом прийому-передачі від 19 квітня 2022 року; витягом з реєстру боржників від 19 квітня 2022 року; договором факторингу за № 19042022-Г від 19 квітня 2022 року; актом прийому-передачі від 19 квітня 2022 року; витягом з реєстру боржників від 19 квітня 2022 року; договором факторингу за № 24/11-22/2 від 24 листопада 2022 року; актом прийому-передачі від 24 листопада 2022 року; витягом з реєстру боржників від 24 листопада 2022 року (а.с. 16-19, 34-37, 49-53, 62-65, 77-80).
Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд виходив з тих підстав, що свої зобов'язання за договорами позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договорами та в межах обумовленого предмета договорів, проте, боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за договором позики, таким чином, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами.
З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Кредитний договір № 03644-07/2021 від 09 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК«Інвеструм», кредитний договір № 2119847 від 10 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна», кредитний договір № 3615204374/709238 від 21 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КУ«Європейська кредитна група», кредитний договір № 3615204374/450487 від 24 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гоуфінгоу», кредитний договір НОМЕР_1 від 24 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» були укладеними в електронній формі.
Доводи апеляційної скарги, про те, що відповідач не підписував кредитні договори та додатки до них відповідачем, ні електронним способом, ні будь - яким іншим, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Укладений 09 липня 2021 року договір про надання фінансового кредиту між ОСОБА_1 , як боржником та ТОВ «ФК «Інвеструм»», підписаний електронним підписом W67470 позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , про що зазначено у реквізитах Договору (т.1 а.с.12-14).
Відповідно до п.п. 1.1 -1.15 кредитного договору кредит надано в розмірі 5 000 грн. зі сплатою відсотків з користування кредитом строком на 30 днів, тобто до 07.08.2021 року, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2119847 від 10 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» (т. 1 а.с. - 25-31) укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Н745 10 липня 2021 року о 10 год. 16 хв., із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця реєстрації, контактних відомостей, реквізитів карткового рахунку.
Без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем не був би укладений.
Відповідно до умов вищенаведеного договору позикодавець надав відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його платіжну картку в розмірі 4700 грн, строком на 30 днів.
21 липня 2021 року між ТОВ «КУ«ЄВРОПЕЙСЬКА КРЕДИТНА ГРУПА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3615204374/709238 (т. 1 а.с. - 44-46), який був підписаний електронним підписом позичальника R60652, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до умов договору, відповідач отримав у позикодавця кредит в розмірі 3000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 30 днів, до 19.08.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2, 5 % на добу.
24 липня 2021 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 3615204374/450487 (т. 1 а.с. - 59). Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника R71052, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п. 1.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2119847 від 10 липня 2021 року (т. 1 а.с. - 25-31), ОСОБА_1 надано фінансовий кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки в розмірі 2500 грн. строком на 30 днів, тобто до 22.08.2021 зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5 % за день (912,5 % річних), та останній зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах цього договору.
Окрім цього, з матеріалів справи слідує, що 24 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № НОМЕР_1/1 від 24 липня 2021 року та надання кредиту згідно Заявки-анкети № 3741837 від 24 липня 2021 року(т. 1 а.с. - 70-72).
Відповідач здійснив дії спрямовані на укладання Договору шляхом підписання пропозиції (оферти) та заповнення Заявки-анкети № 3741837 від 24 липня 2021 року на сайті позикодавця та її підписання з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 612j0w, а також зазначення реквізитів банківської картки на рахунок якої, в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» було перераховано грошові кошти у сумі 3000,00 грн, що підтверджується квитанцією за сплату №992565360 від 24 липня 2021 р. (т. 1 а.с. - 76).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що договори між первісними кредиторами та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Заперечуючи проти укладених оспорюваних правочинів, зі сторони ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції, не було представленого жодного доказу та не спростовано факту укладення між ним та первісними кредиторами згаданих договорів і отримання коштів на підставі таких договорів.
Вищезгадані правочини укладалися із зазначенням в них персональних даних ОСОБА_1 , про втрату яких останій не заявляв, так само як і не заявляв про вчинення щодо нього будь- яких шахрайських дій зі сторони третіх осіб.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що вищенаведені кредитні договори які були укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», так само як і при укладенні договору в паперовій формі, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК«ЄАПБ» надала належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за згаданими правочинами, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.
Відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов"язання за договорами перед новим кредитором ТОВ "ФК"ЄАПБ".
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надано належних та допустимих доказів сплати ним грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги за договорами факторингу.
До позовної заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» додані копії реєстрів боржників до договорів факторингу та актів прийому-передачі реєстру боржників за договорами факторингу.
Також на спростування заперечень відповідача ТОВ «ФК«ЄАПБ» надало суду першої інстанції в ході розгляду справи платіжні доручення про оплату за відступлення права вимоги ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ІНФІНАНС», ТОВ «КУ «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу» (т. 1 а.с. - 204, 210, 220, 229, 239, 246).
В свою чергу, відповідач не довів, що попередні кредитори за кредитними договорами не відступали свої права вимоги на користь ТОВ «ФК«ЄАПБ».
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» ЄАПБ» заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що позивачем не вірно сплачено судовий збір за подання позовної заяви, а судом першої інстанції проігноровано клопотання адвоката відповідача про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Проте, апеляційний суд враховує, що в разі звернення до суду з декількома позовними вимогами майнового характеру ціна позову складається з сум всіх цих вимог.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів враховує те, що позовна заява була подана в 2023 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн., а ціна позову 79 148,20 грн.
Таким чином, суд першої інстанції, відкриваючи провадження у даній справі, врахував, що позивачем правильно сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст..375 ЦПК України).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Ковдій Ірини Сергіївни залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 07 березня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк