Справа № 675/1528/24
Провадження № 2/675/99/2025
"12" березня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого -
судді Демчука П.В.,
з участю секретаря судового засідання Григор'євої О.С.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Ізяславі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 вересня 2024 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що 29 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», далі - Банк, та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), далі - Відповідач, укладено угоду № 200519173 щодо кредитування (далі - кредитний договір). Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 8644,50 грн. з встановленим строком користування з 29.04.2016 р. по 29.05.2017 р., а Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 р. №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості.
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Станом на 30.09.2024 р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 26106,04 грн., з яких:
8644.5грн. - заборгованість за кредитом;
17461,54 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 р., укладеного між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Господарські операції на підставі договору № 200519173 від 29.04.2016 року в тому числі розрахунок заборгованості проводились ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», відповідно до вимог НБУ та умов договору на основі зарахованих на розрахунковий рахунок сум та за допомогою ліцензованого програмного забезпечення, як визначено чинним законодавством України (ст. 534 ЦК України).
У добровільному порядку ОСОБА_1 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить поновити строк позовної давності, позов задовольнити та стягнути борг по кредиту в сумі 40069,79 грн, а також сплачений судовий збір, витрати на правову допомогу.
Ухвалою судді від 11 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду з викликом сторін.
В позовній заяві позивач просить розглянути справу у відсутності представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечила та надала суду довідку ТОВ "ФК "ФАГОР" від 15 вересня 2020 року про те, що станом на 15 вересня 2020 року ТОВ "ФК "ФАГОР" є єдиним законним належним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» клієнту ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 ) за договором № 200519173 від 29.04.2016 року. Станом на 15 вересня 2020 року заборгованість за договором погашено в повному обсязі та договір закритий.
Дані відомості також підтверджуються кредитним звітом Українського Бюро кредитних історій станом на 30 вересня 2024 року.
Повно, об'єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 29 квітня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», далі - Банк, та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), укладено угоду № 200519173 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 8644,50 грн. з встановленим строком користування з 29.04.2016 р. по 29.05.2017 р., а Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
Із змісту позовної заяви вбачається, що 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
Приналежність права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 р., укладеним між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 р. замінено на правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі - ТОВ «ФК «Плеяда»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» (далі - ТОВ «ФК «Фагор»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО); Національного банку України (далі - НБУ), про застосування наслідків нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 р. № 1905 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА», визнання недійсним договору факторингу від 20.05.2015 року № 1, укладеного між ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА» та ТОВ «ФК «Фагор».
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» від 30.05.2016 № 37 затверджено результати проведеної перевірки, наведені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30.05.2016 р. № 1, згідно з якими встановлено нікчемність укладеного між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» і ТОВ «ФК «Плеяда» договору факторингу від 19.05.2016 р. № 1905, за умовами якого останній зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження ПАТ«БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників), яке у подальшому ТОВ «ФК «Плеяда» відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» за договором факторингу від 20.05.2016 № 1. Посилаючись на нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, зважаючи на положення ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2; - зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» згідно договору факторингу від 19.05.2016 р. № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 р. № 1 і № 2. Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020 р. не були передані ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від 12.08.2021 р. - приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» та від 12.08.2021р. - приватним виконавцем відкрито ВП 66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор».
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 513 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Звертаючи з позовом до суду позивач у позовній заяві вказав, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором розрахована станом на дату укладення договору факторингу та її загальний розмір становить 40069,79 грн, з яких: 26106,04 грн заборгованість за тілом кредиту, 2350,19 грн. сума збитків з урахуванням 3% річних, 11613,56 грн інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань.
Позивачем не було надано суду розрахунку заборгованості за договором з відображенням щомісячних нарахувань за договором, їх складових, суми, періодів, можливого внесенням відповідачкою коштів на погашення заборгованості тощо.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі №644/11575/15-ц, належним чином дослідити поданий стороною доказ, а саме розрахунок заборгованості за кредитним договором, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2020 року в справі №911/19/19, суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
11 січня 2025 року відповідачка ОСОБА_1 надала суду довідку ТОВ "ФК "ФАГОР" від 15 вересня 2020 року про те, що станом на 15 вересня 2020 року ТОВ "ФК "ФАГОР" є єдиним законним належним кредитором за кредитом, який був наданий ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» клієнту ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 ) за договором № 200519173 від 29.04.2016 року. Станом на 15 вересня 2020 року заборгованість відповідачкою за договором погашено в повному обсязі та договір закритий.
Позивачем жодних доказів повідомлення відповідачки про відступлення прав вимоги за кредитним договором до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» також не надано.
Отже, суд зазначає, що у відповідачки ОСОБА_1 вже була відсутня заборгованість, оскільки остання її погасила ще станом на 15 вересня 2020 року.
Відповідачка не заперечувала наявність кредитних зобов'язань перед ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», однак усі кредитні зобов'язання перед банком нею виконані в повному обсязі, на підтвердження чого надано вказану вище довідку, яка підтверджує сплату кредитних коштів товариству, яке за договором факторингу на той час мало право вимоги до ОСОБА_1 .
Судові процеси між позивачем, ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ і ТОВ «ПЛЕЯДА» були тільки розпочаті, а тому відповідачка діяла відповідно до тих документів, які наявні були у той час.
Позивачем не надано будь яких-доказів, які б могли спростувати твердження відповідачки.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, то суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Отже, відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову (правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС від 22 травня 2018 року в справі №369/6892/15-ц).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові на позивача.
Оскільки судом відмовляється у задоволенні позову, тому судові витрати стягненню з відповідачки на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя П.В.Демчук