Справа №585/4054/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Цвєлодуб Г. О.
Номер провадження 33/816/289/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
17 січня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маркової А.В., розглянувши у залі суду в місті Суми, у режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маркової А.В. з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 жовтня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 17 вересня 2024 року о 19 год. 08 хв. в м. Ромни по вул. Прокопенка керував мопедом Дельта н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, результат 1,14 проміле, огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» 6820.
Таким чином в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення п. 2.9 А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з таким судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Маркова А.В., звернулась до апеляційного суду з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 жовтня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити дане провадження за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування причин пропуску строку, захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час прийняття суддею оскаржуваного рішення, а копію постанови від 01 жовтня 2024 року отримав лише 12 жовтня 2024 року через Укрпошту.
Просить вказані обставини визнати поважними та поновити строк на апеляційне оскарження даного судового рішення.
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що обставини, викладені у протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не підтверджуються жодними доказами і суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що цей доказ та додатки до нього відповідають вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395. За реальними подіями ОСОБА_1 17 вересня 2024 року дійсно керував мопедом Дельта н.з. НОМЕР_1 , а саме, їхав з місця роботи до місця свого проживання. Працівники поліції їхали за ОСОБА_1 і фарами свого авто подали сигнал «зупинитись» і цю вимогу останній виконав. Поліцейський, що підійшов до ОСОБА_1 представився, але не повідомив причину зупинки, а одразу попросив документи для перевірки, після чого, безпідставно запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 не перебував та не мав жодних ознак алкогольного сп'яніння, тому погодився пройти огляд адже був впевнений, що перебуває у тверезому стані. Працівниками поліції не було проведено візуальний огляд на виявлення ознак алкогольного сп'яніння у гр. ОСОБА_1 , а одразу запропоновано останньому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння шляхом використання спеціального технічного засобу - газоаналізатору «Drager», і встановити, чи була трубка до цього приладу встановити неможливо, адже працівник поліції, судячи з усього, тримав її в руках і сам вставляв у прилад. На відеозаписах цей момент не зафіксований, а продуття приладу здійснювався ОСОБА_1 , виключно з дотриманням роз'яснень патрульних.
При цьому, як вказує апелянт, відеозапис, який міститься у матеріалах справи, був зібраний з двох нагрудних відеокамер патрульних поліцейських і загалом складається із 4 файлів, не є безперервним, не охоплює та не відображає всього переліку подій і документування правопорушення, шо є прямим порушенням вимог Наказу №1026 МВС України від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_1 з 2012 року має певне захворювання, відповідно до Довідки сімейного лікаря №130 від 16 жовтня 2024 року перебуває на динамічному спостереженні у сімейного лікаря та приймає відповідні ліки.
З врахуванням вищезазначеного, на думку захисника, доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Доповівши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи апеляційної скарги, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Маркову А.В. на підтримку поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційної скарги, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При вирішенні питання поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує, що відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова у справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційний суд вважає причини, за яких захисником Марковою А.В. було пропущено строк на оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 жовтня 2024 року, поважними, що є підставою для поновлення останній вказаного строку.
При цьому, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №13338 від 17 вересня 2024 року, результату приладу газоаналізатору «Драгер» 6820 № АRKL 2589, тесту № 1192 від 17 вересня 2024 року, згідно якого останній перебував у стані алкогольного сп'яніння - 1,14 проміле, а також долученого працівниками поліції до вказаного адміністративного матеріалу відеозапису.
Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку і ставити під сумнів їх належність та допустимість підстави відсутні.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними, підтверджується зупинка транспортного засобу під керуванням, як було встановлено, ОСОБА_1 , в якого, під час спілкування, працівники поліції виявили ознаки сп'яніння, у зв'язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився, результат такого огляду виявився позитивним - 1, 14 проміле, при допустимій нормі 0,20 проміле.
Вказані обставини стали підставою для складання відносно ОСОБА_2 протоколу за ч. 1 ст. 1340 КУпАП, оскільки, як було встановлено, він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Тобто долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, детально відтворити послідовність подій та конкретизувати поведінку як самого правопорушника, так і працівників поліції, а також правомірність складання протоколу відносно останнього за вказаною нормою закону.
При цьому, на спростовування доводів захисника апеляційний суд зауважує, що вказаний відеозапис хоча і складається з декількох фрагментів, проте за своєю суттю є безперервним, достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій. Крім того, кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього без будь-яких розривів у часі, і будь яких порушень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395 чи Наказу №1026 МВС України від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» з боку працівників поліції при здійсненні фіксації чи при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, апеляційним судом встановлено не було.
Також, апеляційний суд звертає увагу і на те, що на підтвердження того, що виявлений за результатом огляду показник газоаналізатора Драгер 1,14 проміле, був обумовлений не тим, що ОСОБА_1 вжив алкогольні напої, а пов'язаний з тим, що останній приймає відповідні ліки, доказів надано не було і доводи апелянта в цій частині є надуманими та безпідставними.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що після того, як результат проведеного огляду виявився позитивним, ОСОБА_1 не заперечував вжиття алкогольних напоїв, на пропозицію поліцейського пройти огляд у медичному закладі відповів відмовою, зазначивши, що такий огляд буде проходити сам і пізніше, намагався вирішити питання без складання протоколу, а отримавши відповідь, що адміністративний матеріал буде складено відповідно до діючого законодавства, зауважив, що буде його оскаржувати.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт в апеляційній скарзі, не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об'єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, про що захисник просить у поданій апеляційній скарзі, під час апеляційного перегляду, не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 295 КУпАП України,
Поновити захиснику Марковій А.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 жовтня 2024 року.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Маркової А.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.