Справа № 450/5099/24 Провадження № 1-кп/450/310/25
11 березня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141430000881 від 08.10.2024 р. про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, непрацюючий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, востаннє вироком від 19.12.2024 р. Залізничним районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 309 КК України та із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
ОСОБА_4 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. введено воєнний стан, який востаннє продовжено указом Президента України №3891-ІХ від 23.07.2024 р., 23 вересня 2024 року, близько 05:50 год., перебуваючи за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с. Сокільники, вул. Г. Сковороди, поблизу будинку № 32, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу реалізуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, та переконавшись, що за його діями із сторонніх осіб не спостерігає, умисно, таємно викрав велосипед зеленого кольору марки «Bulls», чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5766 гривень 67 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та вказав, що визнає усі обставини, що викладені в обвинувальному акті щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказав, що перебуваючи в с. Сокільники, вул. Г. Сковороди, поблизу будинку № 32, побачив, що стоїть велосипед і вирішив його викрасти. Вказав, що свої дії оцінює негативно та хоче добровільно вступити у ЗСУ.
Від потерпілої ОСОБА_5 надійшла заява про проведення розгляду справи у її відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його винуватість стверджується іншими доказами, зібраними по кримінальному провадженню. Однак, суд визнає недоцільним дослідження доказів про фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду.
На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України є правильною, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану.
За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, котрий раніше неодноразово судимий, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога з 2023 р. діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності F11.24.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 19.12.2024 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за даним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2023 року та призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_4 у виді штрафу - виконувати самостійно.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у справі № 243/2528/19 від 26.05.2020 року, відповідно до якої, якщо один із злочинів засудженому призначено основне покарання у виді штрафу, яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК України не підлягає складанню з іншими видами покарань та виконується самостійно, то звільнення від відбування іншого покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, яке входить у сукупність вироків разом зі штрафом, є неприпустимим і розцінюється як неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення до ухвалення вироку Залізничного районного суду м. Львова від 19.12.2024 р., тому остаточне покарання, слід призначити відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання.
Вироком Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2023 р. ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покарання не відбув, що підтверджено обвинуваченим у судовому засіданні.
Оскільки штраф як основне покарання в силу ч. 3 ст. 72 КК України при призначенні їх за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, вирок Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2023 р. підлягає самостійному виконанню.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 320,00 грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст.ст. 100, 128, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком та за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 19.12.2024 р. та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років і 2 (два) місяці.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання, призначене ОСОБА_4 за вироком Франківського районного суду м. Львова від 13.06.2023 р., яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., виконувати самостійно.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
відеозаписи з камер відеоспостереження, що розташовані на зовнішній території та у приміщенні АЗС № 97 «ОККО», що за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Сковороди, 22 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
відеозаписи з камер відеоспостереження, що розташовані за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Сковороди, 22 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
відеозаписи з камер відеоспостереження, що розташовані на фасаді будинку № 28, що за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Сковороди - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 320,00 (триста двадцять гривень) грн. 00 коп. витрат пов'язаних із залученням експерта.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1