ЄУН: 336/12720/24
Провадження №: 2/336/1192/2025
28 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
24.12.2024 р., ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів боржника, але менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку що місяці, та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову посилалася на те, що від спільного цивільного шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 05 вересня 2024 року по справі №336/2118/23, ОСОБА_2 було визнано батьком цієї дитини.
Неповнолітній син, ОСОБА_4 , проживає зі своєю мамою, ОСОБА_1 , знаходиться на її утриманні. Кошти на утримання спільного сина ОСОБА_4 від батька ОСОБА_2 не отримуються.
Відповідачка інших дітей не має.
Аліменти на користь третіх осіб відповідач не сплачує.
Стягнення по виконавчим документам з ОСОБА_4 не впроваджується.
Ухвалою від 15.01.2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 28.02.2025 року.
У судовому засіданні 28.02.2025 року представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи у передбаченому законом порядку, однак у судове засідання 28.02.2025 року не з'явився. Конверт повернувся до матеріалів справи із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади. Відзив на позов також до суду не надходив.
Враховуюичи наведене, суд постановив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 05 вересня 2024 року по справі №336/2118/23 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьком дитини - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжі.
В свідоцтві про народження дитини від 12.11.2024 року серія НОМЕР_2 позивачку вказано матір'ю дітей, відповідача - батьком.
Дитина проживає з матір'ю, дитина знаходиться на її утриманні, що не заперечується сторонами по справі.
Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин та змісту рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 05 вересня 2024 року у справі №336/2118/2, ОСОБА_2 17.05.2022 зник безвісти за особливих обставин.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.
Згідно з п.1 ст.3 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 27 зазначеної Конвенції надає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.183 СК України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
При встановленні розміру аліментів, суд керується вимогами ст.182 СК України та роз'ясненнями, які містяться в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з якими, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).
Положеннями ст. 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Суду не надано даних про наявність на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім'ї, а також інших обставин, які можуть бути взяті до уваги при визначені розміру аліментів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вимоги закону, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 1 (одного) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання цього позову.
Відомості про зникнення відповідача безвісті за особливих обставин не припиняє прав та обов"язків цієї особи.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.259,265,354,430 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходів боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісяца, починаючи з дня подання цього позову, а саме з 24.12.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо такі відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Є.С. Боєв
28.02.25