Номер провадження 2/243/138/2025
Номер справи 243/7188/21
Про залишення позовної заяви без розгляду.
12 березня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу ПАНЧЕНКО Андрія Вікторовича про визнання незаконним договору купівлі - продажу частки житлового будинку, -
ОСОБА_4 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Панченко А.В. про визнання незаконним договору купівлі - продажу частки житлового будинку.
Позивач ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила. До суду повертається поштові відправлення, що надіслані за її адресою проживання, з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
В підготовче судове засідання відповідачі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та її представник - адвокат Овчаренко О.О. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином та відповідно до чинного законодавства, від адвоката Овчаренка О.О. до суду надійшла заява про проведення підготовчого засіданні у його відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Панченко А.В. в судове засідання не з'явився, однак до суду надав пояснення щодо вимог позивача, в яких також просив розглянути справу у його відсутності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Панченко А.В. про визнання незаконним договору купівлі - продажу частки житлового будинку, без розгляду.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічні положення містить також ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
В судові засідання, призначені на 13 годину 00 хвилин 04 лютого 2025 року та 15 годину 30 хвилин 12 березня 2025 року, позивач ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про дату, час та спосіб слухання справи, шляхом направлення судової повістки - виклику на її адресу проживання, яку вказано у позовній заяві.
Однак, кореспонденція, яка направляється на адресу ОСОБА_4 , нею не отримується та повертається до суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні участі не приймає є та про причини неявки суд не повідомляє та не зверталася з заявами про розгляд справи у її відсутності, хоча була належним чином повідомленою про дату судового розгляду, що свідчить про умисне неотримання нею судової повістки.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18; від 10 травня 2023 року № 755/17944/18 провадження №61-185св23.
До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, та у Постанові № 591/4832/22 від 01 грудня 2023 року зазначив, що довідко поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Таким чином, суд зазначає, що для виклику позивача, судом були здійсненні заходи спрямовані на своєчасне та належне повідомлення ОСОБА_4 про виклик в судові засідання стосовно розгляду її позовної заяви.
У відповідності до п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України «У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Нез'явлення в судове засідання позивача ОСОБА_4 перешкоджає вирішенню спору, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що належним чином повідомлений позивач ОСОБА_4 про дату, час та спосіб розгляду справи в призначеному судовому засіданні участі не приймала, та не надала заяви про відкладення розгляду справи на цю дату та заяву про розгляд справи у її відсутності, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб проведення судового засідання, повторно участі в судовому засіданні не приймала, та не надала заяви про розгляд справи у її відсутності, а тому суд приходить висновку про те, що позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Панченко А.В. про визнання незаконним договору купівлі - продажу частки житлового будинку, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу ПАНЧЕНКО Андрія Вікторовича про визнання незаконним договору купівлі - продажу частки житлового будинку - залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали виготовлений 12 березня 2025 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва