Справа № 580/9678/24 Головуючий у І інстанції - Рідзель О.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
12 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2024 № 9420/23-00-07-05-01, № 9422/23-00-07-05-01.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що у листопаді 2023 року у межах власної господарської діяльності він здійснював поставку товарів, а саме, гігієнічних наборів для домогосподарства згідно проекту «Дії та реагування територіальних громад на надзвичайні ситуації», що виконується в рамках угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 1992 року.
Також, у лютому 2024 року Позивач здійснював поставку товарів, а саме, підгузків для дорослих, згідно проекту «Посилення зусиль з протидії ВІЛ/СНІДу в Україні», що фінансується за рахунок грантів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, що реалізується в рамках вказаної вище Угоди.
Вказані операції з поставки товарів є такими, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, а отже звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до Угоди та положень п. 197.11 ст. 197 та п. 26 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.07.2024 № 9420/23-00-07-05-01, № 9422/23-00-07-05-01.
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» (від 16.12.2024 № 59191/24) про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 324 219,96 грн.
Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» про розподіл судових витрат на правничу допомогу - задоволено частково.
Ухвалено у справі № 580/9678/24 додаткове рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 коп.).
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Черкаській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати є неспівмірними складності справи та наданим послугам, а тому не підлягають до задоволення.
Також наголошено, що представником ТОВ «Вектор-Рітейл» за ордером по даній справі в Черкаському окружному адміністративному суді був адвокат Ларіонов Микита Олегович.
Проте, договір про надання правової допомоги від 18.09.2024 та додаток до нього було укладено між ТОВ «Вектор-Рітейл» та Адвокатським об'єднанням «Арцінгер» та підписано зі сторони Виконавця керуючим партнером Бондарєвим Т.Б.
Таким чином, жодних доказів перебування адвоката Ларіонова Микити Олеговича у правових відносинах з Адвокатським об'єднанням «Арцінгер» до матеріалів справи не додано, отже вони є відсутніми.
Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою частково та підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До суду, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу, було подано: договір надання правової допомоги від 18.09.2024; додаток № 1 від 18.09.2024 до Договору про надання правової допомоги від 18.09.2024; Акт про надання юридичних послуг від 12.12.2024; Рахунки-фактури від 20.09.2024 № 3593/03-1, від 11.12.2024 № 3593/03-2; платіжні інструкції від 23 вересня 2024 року № 544, від 13 грудня 2024 року № 689; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2237 від 13.08.2019; Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.09.2024 серія АО № 1143557.
Між Адвокатським об'єднанням «Арцінгер» (Виконавець) та Позивачем (Замовник) укладено Договір про надання правової допомоги від 18 вересня 2024 року, відповідно до п.п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується надати Замовникові правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Відповідачем а апеляційній скарзі зазначено, що Договір про надання правової допомоги від 18.09.2024 та додаток до нього було укладено між ТОВ «Вектор-Рітейл» та Адвокатським об'єднанням «Арцінгер» (Виконавець) та підписано зі сторони Виконавця керуючим партнером Бондарєвим Т.Б.
Таким чином, жодних доказів перебування адвоката Ларіонова Микити Олеговича у правових відносинах з Адвокатським об'єднанням «Арцінгер» до матеріалів справи не додано, отже вони є відсутніми.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2.4 Договору про надання правової допомоги від 18.09.2024, Сторони дійшли згоди, що правова допомога згідно із Договором надається безпосередньо адвокатами Виконавця із залученням помічників адвокатів, інших працівників Виконавця, а також іншими адвокатами залученими в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, Договором про надання правової допомоги від 18.09.2024 не обмежено право Адвокатського об'єднання «Арцінгер» залучати до надання правової допомоги інших адвокатів.
Разом з тим, як вбачається з Акта про надання юридичних послуг від 12.12.2024, надані Виконавцем Замовнику юридично-консультаційні послуги згідно з Договором надання правової допомоги від 18.09.2024 та Додатком № 1 від 18.09.2024, рахунками-фактури № 3593/03-1 від 20.09.2024, № 3593/03-2 від 11.12.2024, виконані в повному обсязі, а саме:
- Микита Олегович Ларіонов:
25.09.2024 - Робота над позовною заявою про оскарження ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 02.07.2024 № 9420/23-00-07-05-01, № 9422/23-00-07-05-01 та додатками до неї. Фіналізація та підготовка до подання до суду (2,75 год);
04.11.2024 - Підготовка відповіді на відзив у справі № 580/9678/24. Фіналізація та підготовка до подання (2,00 год.);
11.12.2024 - Підготовка клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 580/9678/24 (2,82 год.);
Всього годин по працівнику - 7,57.
- Ірина Іванівна Рокіщук:
18.09.2024 - Аналіз акта перевірки, податкових повідомлень-рішень та надісланих клієнтом документів. Підготовка позовної заяви про оскарження ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 02.07.2024 № 9420/23-00-07-05-01 та № 9422/23-00-07-05-01 (2,00 год.);
19.09.2024 - Підготовка позовної заяви про оскарження ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 02.07.2024 № 9420/23-00-07-05-01 та № 9422/23-00-07-05-01 та додатків до неї (2,00 год.);
20.09.2024 - Підготовка позовної заяви про оскарження ППР ГУ ДПС у Черкаській області від 02.07.2024 № 9420/23-00-07-05-01 та № 9422/23-00-07-05-01 та додатків до неї (6,00 год.);
30.10.2024 - Підготовка відповіді на відзив у справі № 580/9678/24 (5,00 год.);
04.11.2024 - Підготовка клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі № 580/9678/24 (1,00 год.);
Всього годин по працівнику - 16,00.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах даної адміністративної справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25 вересня 2024 року серія АО № 1143557 на представництво інтересів ТОВ «Вектор-Рітейл» адвокат Ларіоновим Микитою Олеговичем.
Крім того, відсутні відомості, що саме Ірина Іванівна Рокіщук брала участь в підготовці тих документів, які зазначені в Акті, оскільки позовну заяву, відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі № 580/9678/24 подано та підписано представником ТОВ «Вектор-Рітейл» - адвокатом Ларіоновим Микитою Олеговичем.
Таким чином, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні будь-які докази надання Іриною Іванівною Рокіщук правничої (правової) допомоги в інтересах ТОВ «Вектор-Рітейл» в даній адміністративній справі № 580/9678/24.
Також, колегія суддів звертає увагу, що в Акті про надання юридичних послуг від 12.12.2024 зазначено, що Микита Олегович Ларіонов здійснював фіналізацію та підготовку до подання до суду позовної заяви та додатків до неї 2,75 год. Крім того, Микита Олегович Ларіонов здійснював підготовку відповіді на відзив у справі № 580/9678/24 - 2,00 год. Також, Микита Олегович Ларіонов здійснював підготовку клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 580/9678/24 - 2,82 год.
Проте, година - це одиниця вимірювання часу, що відповідає одній двадцять четвертій частині доби, або 60 хвилинам.
Таким чином, 2,75 год це 3 год. 15 хв. (2 год + 1 год (60 хвилин) + 15 хвилин (75 хвилин - 60 хвилин).
Також, вірним з 2,82 год є 3 год. 22 хв. (2 год + 1 год (60 хвилин) + 22 хвилини (82 хвилин - 60 хвилин).
Отже, загальна кількість годин по Микиті Олеговичу Ларіонову складає 8 год. 37 хв. (3 год. 15 хв. + 2 год. + 3 год. 22 хв.), а не 7,57 год., як це зазначено в Акті про надання юридичних послуг від 12.12.2024.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що Адвокатського об'єднання «Арцінгер» невірно здійснено обрахунок часу, витраченого представником ТОВ «Вектор-Рітейл» - адвокатом Ларіоновим Микитою Олеговичем, у зв'язку з чим неможливо встановити загальну кількість годин по Микиті Олеговичу Ларіонову - 8 год. 37 хв. чи 7,57 год., як це зазначено в Акті про надання юридичних послуг від 12.12.2024.
На підтвердження сплати наданих правничих послуг Позивачем надано до суду платіжні інструкції від 23 вересня 2024 року № 544, від 13 грудня 2024 року № 689 про сплату коштів в загальній сумі 324 448,66 грн.
За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17 (73021615) та від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 (73356068).
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 року у справі № 821/1594/17.
Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Також, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі № 873/52/22 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Колегія суддів при вирішенні питання витрат на професійну правничу допомогу вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції є неспівмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за потрібне присудити понесені Позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті додаткового рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити частково, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити частково.
Додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» (18007, м. Черкаси, вул. Гагаріна, буд. 136, оф. 21, код ЄДРПОУ 45035300) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.
В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Рітейл» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Собків
Повний текст складено 12.03.2025 року.