11 березня 2025 рокусправа № 380/25471/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 16.04.2024 №134350005955 про відмову ОСОБА_1 у переведенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, на підставі поданої заяви від 09.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перевести та виплачувати з 09.04.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, із зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоду роботи з 19.05.1999 по 01.05.2016 на посадах Радехівської районної державної адміністрації та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з огляду на те, що з 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VIII) до стажу державної служби зараховуються лише періоди роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Станом на 01.05.2016, позивач не набув 20 років державної служби, тому він не набув права на перерахунок його пенсії за віком відповідно до вимог Закон України «Про державну службу». Позивач вважає, що виконав всі умови, передбачені законодавством для призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому рішення про відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» є протиправним.
Від Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що у позивача відсутній стаж на посадах, віднесений до категорій посад державної служби, а відтак підстав для призначення йому пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» немає.
Окрім цього, відповідачем подану клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою судді від 25.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09.04.2024 позивач звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою та пакетом документів для переходу з пенсії за віком призначеної за Законом № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до частини першої статті 37 Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350005955 від 16.04.2024 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Зазначено, що з 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом № 889-VIII) до стажу державної служби зараховуються лише періоди роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Станом на 01.05.2016, позивач не набув 20 років державної служби, тому він не набув права на перерахунок його пенсії за віком відповідно до вимог Закон України «Про державну службу».
Не погоджуючись із таким рішенням про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір суд керується таким.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Таким чином, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 №822/254/18, від 15.12.2020 у справі № 560/2398/19, від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17.
Стаж державної служби обчислюється згідно Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою КМ №229 від 25 березня 2016 р.
Відповідно до пункту 6 цього Порядку стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності «нового» ЗУ "Про державну службу" обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Тобто, обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 повинно здійснюватися відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 283 від 3 травня 1994 р.
Згідно з п. 2 Порядку N 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
До стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;
друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;
третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;
сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Також, пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», входить до стажу державної служби.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі №735/939/17.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 21.07.1983 ОСОБА_1 працював, зокрема:
- 19.05.1999 по 15.06.2005 на посаді спеціаліста І категорії міського архітектора виконавчого комітету Радехівської міської ради;
- з 21.05.2007 по 02.01.2013 на посаді керівника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації;
- з 02.01.2013 по 20.12.2013 переведений на посаду завідувача сектору містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації, головного архітектора райдержадміністрації;
- з 20.12.2013 по 06.08.2014 переведений на посаду головного архітектора, керівника відділу містобудування, архітектури та містобудівництва райдержадміністрації;
- з 06.08.2014 по 18.05.2015 переведений на посаду головного архітектора, завідувача сектору містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації;
- з 18.05.2015 по 25.02.2021 переведений на посаду керівника відділу містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації-головного архітектора;
- з 25.02.2021 звільнений з посади начальника відділу містобудування, архітектури та будівництва райдержадміністрації- головного архітектора в порядку переведення в Радехівську міську раду;
- 26.02.2021 по 05.05.2023 призначено на посаду завідувача сектору містобудування та комунальної власності Радехівської міської ради - головного архітектора Радехівської міської ради;
- з 05.05.2023 звільнений з посади завідувача сектору містобудування та комунальної власності Радехівської міської ради - головного архітектора за згодою сторін.
З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, стаж роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування у спірний період прирівнюється до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що такий стаж не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
З наведеного слідує, що позивач у спірний період займав посади в органах місцевого самоврядування, віднесені до відповідної категорії посад державної служби, а отже колегія суддів вважає, що позивач має право на зарахування вказаного вище періоду до стажу державної служби, який є необхідними для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відтак, виходячи з того, що на час звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досяг 60-річного віку та мав стаж державної служби понад 20 років, а також станом на 01.05.2016 займав посаду державної служби та мав не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, колегія суддів вважає, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Оскільки позивачу було відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну служб», суд дійшов вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №134350005955 від 16.04.2024, яким відмовлено у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єкті владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово було проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України Про прокуратуру) та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд встановив, що із заявою про призначення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивач звернувся 9.04.2024.
Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку № 622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 9.04.2024, тобто з дати звернення.
З метою відновлення права позивача на переведення з одного виду пенсії на інший, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести та виплачувати з 9.04.2024 позивачу пенсію за віком відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, із зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоду роботи з 19.05.1999 по 01.05.2016 на посадах Радехівської районної державної адміністрації та здійснити виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Щодо клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви суд відзначає, що вперше до Львівського окружного адміністративного суду позивач з метою захисту своїх прав звернувся 03.06.2024, тобто в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Відтак клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 16.04.2024 №134350005955 про відмову ОСОБА_1 у переведенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, на підставі поданої заяви від 09.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести та виплачувати з 09.04.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, із зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоду роботи з 19.05.1999 по 01.05.2016 на посадах Радехівської районної державної адміністрації та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.