справа №380/1122/25
11 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Державної екологічної інспекції у Львівській області про заміну відповідача у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про оскарження рішень, -
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить (мовою оригіналу):
" 1. Відкрити провадження по справі.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Львівській області, а саме:
- нездійснення ефективного, послідовного та належного контролю, щодо своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами по факту виявленого мною сміттєзвалища, про яке я повідомляв в заяві від 07.04.2021 року.
3.Зобов'язати Відповідача вжити заходи контролю щодо своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами відносно сміттєзвалища, про яке я повідомляв в заяві від 07.04.2021 року та щодо порушень вимог законодавства про відходи Личаківською РА яка три роки не вживала абсолютно жодних заходів для забезпечення ліквідації сміттєзвалища.
4.Прийняти рішення щодо судового збору.
5.Справу прошу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.".
Ухвалою від 10.02.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 05.03.2025 у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Львівській області про заміну відповідача відмовлено.
06.03.2025 представник Державної екологічної інспекції у Львівській області надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У клопотанні відповідач стверджує, що загальне позовне провадження призначене для розгляду всіх справ, які у зв'язку зі складністю та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, на думку Державної екологічної інспекції у Львівській області дана справа є саме такою. Крім того, стверджує, що значення цієї справи та результат її розгляду є важливим для Державної екологічної інспекції у Львівській області та має виняткове значення, враховуючи позицію позивача, який неодноразово звертається до Інспекції з аналогічних питань.
Розглядаючи подане клопотання суд зазначає таке.
Частиною 3 статті 166 передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ст. 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за необхідне провести розгляд окремого процесуального питання, а саме, клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в порядку письмового провадження.
Положеннями ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі Axen v. Germany ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд звертає увагу, що даний спір не входить до виключного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України та не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідач у своєму клопотанні не навів чітких підстав переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, та які саме обставини створюють перешкоди для розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Крім того, відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд забезпечив право відповідача надати суду усі необхідні, на його думку, докази по справі, встановивши строк для подання відзиву та заперечення на відповідь на відзив.
Крім цього розгляд справи за правилами загального позовного провадження призведе до тривалішого строку розгляду справи, що не відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та незначний обсяг документів, які підлягають дослідженню, відсутність належного обґрунтування відповідачем необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд не вважає за доцільне розглядати справу в загальному провадженні , а тому відмовляє відповідачу у задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст. 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити Державній екологічній інспекції у Львівській області у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/.
Ухвалу надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Морська Г.М.