11 березня 2025 року Справа № 280/1694/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали адміністративної справи
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до - Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
07.03.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати, щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплати, ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ №248/291 від 14.01.2020, №248/612 від 27.01.2021, № 248/10209 від 21.12.2021, №248/269 від 18.01.2022, №3164/з від 25.02.2022, №2683/з від 01.02.2023;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити, щомісячне грошове забезпечення, всіх одноразові виплати, ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 20.05.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військове звання, при перерахунку грошового забезпечення із розрахунку основних видів грошового забезпечення визначеного шляхом множення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом: з 01.01.2020, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103) та додаткових видів грошового забезпечення, згідно з розпорядженнями МОУ № 248/291 від 14.01.2020, № 248/612 від 27.01.2021, № 248/10209 від 21.12.2021, № 248/269 від 18.01.2022, № 3164/з від 25.02.2022, № 2683/з від 01.02.2023 та видати відповідні фінансові документи.
Разом з позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання про поновлення строку звернення до суду обгрунтоване наступним.
Верховний Суд дійшов висновку, що внаслідок унесення змін до Кодексу законодавець, обмеживши право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати строком у три місяці, не надавши при цьому працівникові гарантій розгляду судом питання про поновлення строку на звернення до суду, знизив рівень доступу до суду осіб, які є суб'єктами звернення із заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати, чим допустив звуження змісту й обсягу існуючих конституційних прав працівників на звернення до суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати без обмеження будь-яким строком та обмежив їхнє право на судовий захист у тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України, чим знівельовано можливість ефективної реалізації права особи на судовий захист.
Виходячи з аналізу вказаної практики Європейського суду з прав людини та враховуючи зазначені обставини причин пропуску, можна дійти висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, та відповідно поновлення такого.
Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізнається або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, яка набрала чинності 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Суд бере до уваги, що спір щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці, тому вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, суд виходить з того, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 620/1201/23.
Відповідно до заявлених вимог позивач не погоджується з правильністю обчислення індексації її грошового забезпечення як військовослужбовця за період з 13.03.2017 по 28.02.2018.
Суд звертає увагу на те, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21.
Водночас, враховуючи принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, дія частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі 140/2168/23, від 18 січня 2024 року у справі № 240/5105/23.
Зважаючи на те, що спірні правовідносини стосуються періодів з 13.03.2017 по 28.02.2018, та позивача звільнено із служби 14.09.2024, коли частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, строк звернення до суду із цим позовом позивачем не пропущено.
Вирішуючи питання про відкриття провадження суд зазначає наступне.
Спір виник із публічно-правових відносин, в яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Позовну заяву подано з додержанням вимог статей 160-161 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження чи передачі за підсудністю не встановлено, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає відкриттю.
Згідно ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Таким чином, суддя вважає можливим призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Позивачем звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 77, 80, 171, 248, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Відкрити провадження в адміністративній справі № 280/1694/25.
2. Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
3. Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України належним чином засвідчені копії відомостей щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивачу за період з 13.03.2017 по 28.02.2018, з детальним розрахунком сум індексації та зазначенням місяця, застосованого для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця).
4. Справа буде розглянута протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду), висновками експертів і заявами свідків на його обґрунтування, а також заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
6. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
7. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
8. Запропонувати учасникам справи надати у суду: докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, додаткові докази або пояснення; всі наявні в них документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі; довіреності на представників; документи про правовий статус сторін, належним чином засвідчені копії документів у справу.
9. Копію ухвали направити відповідачу. Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
10. Всі документи надавати суду в паперовому та електронному вигляді.
11. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Сацький Р.В.