Справа № 948/830/24 Номер провадження 33/814/240/25Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
11 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем судового засідання Філоненко О.В.,
за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Хом'яка Р.В.,
потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката Жигілій І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хом'як Руслан В'ячеславович,
на постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126, статтею 124 КУпАП,
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою, АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Машівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126, статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постановою суді Машівського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2024 року об'єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення: № 948/830/24 (провадження №3/948/310/24) стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП; № 948/831/24 (провадження №3/948/311/24) стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП; № 948/832/24 (провадження №3/948/312/24) стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Присвоєно об'єднаній справі № 948/830/24 (провадження № 3/948/310/24).
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 повторно протягом року, 18 жовтня 2024 року о 21:25 год по вул. Незалежності, 63, в с. Базилівщина Полтавського району Полтавської області керував автомобілем ВАЗ 21063, належним ОСОБА_4 , днз НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Драгер» результат якого показав 1,73 ‰, чим порушив пункт 2.9А Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України).
Повторно протягом року, 18 жовтня 2024 року о 21:25 год по вул. Незалежності, 63, в с. Базилівщина Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, належним ОСОБА_4 , днз НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив пункту 2.1А ПДР України.
18 жовтня 2024 року о 21:25 год по вул. Незалежності, 63, в с. Базилівщина Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063, належним ОСОБА_4 , днз НОМЕР_1 , при зустрічному роз'їзді не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21051 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ 21063 днз НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , які рухалися назустріч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив пункт 13.3 ПДР України.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Машівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник - адвокат Хом'як Р.В., оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року по справі № 948/830/24 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124, частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 КУпАП скасувати, а провадження по справі закрити, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, стверджуючи, що постанова судді прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що судом першої інстанції прийнято до уваги докази надані працівниками поліції і безпідставно не направлено матеріали справи на доопрацювання.
Посилається, що схема до місця ДТП складена з порушеннями, а показання потерпілого не відповідають дійсності, крім того стверджує, що показання свідка взагалі не варто брати до уваги, оскільки допит був проведений з порушеннями.
Вказує, про порушення з боку працівників поліції, оскільки, вони виявили упередженість та не склали протокол відносно іншого учасника, який, також, керував транспортним засобом не маючи права керування та на технічно неправному автомобілі.
Також зазначає, що газоаналізатор, за допомогою якого проводилося вимірювання не має сертифікату та свідоцтва відповідності, що ставить під сумнів результати огляду, а відеозапис є неналежним доказом.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
В судовому засідання в режимі відеоконференції захисник - адвокат Хом'як Р.В. апеляційну скаргу підтримав та просив скасувати постанову судді суду першої інстанції з підстав, які наведені в у апеляційній скарзі.
ОСОБА_1 в судовому в приміщенні Полтавського апеляційного суду підтримав доводи захисника та просив скасувати постанову судді Машівського районного суду Полтавської області.
Потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат Жигілій І.Ф. заперечувати проти задоволення апеляційної скарги.
Інші учасники справи були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.
Мотиви суду
Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Апеляційний суд зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП.
У пункті 2.9А ПДР України вказано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною 2 статті 130 КУпАП настає у випадку повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з пункту 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі -спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У пункті 7 розділу ІІ Інструкції зазначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю в крові.
В свою чергу, в пункті 2.1А ПДР України вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно частини 5 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Положеннями статті 124 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Предметом будь-якої дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) є життя і здоров'я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП.
Пункт 1.3 ПДР України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 ПДР України зазначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 13.3 встановлено, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
З матеріалів справи встановлено, що постановою судді Машівського районного суду Полтавської області від 11 січня 2024 року ОСОБА_1 було визнано винним за вчинення правопорушень, передбачених частиною 2 статті 126 та частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався положень статті 254 КУпАП, правильно вказавши, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126, статтею 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи дослідженими в повному обсязі, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення;
- рапортом інспектора - чергового ВП №3 ГУНП в Полтавській області;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатами тестування;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння;
- довідкою СПД № 1 ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не має;
- письмовими поясненнями учасників ДТП та свідків;
- схемою місця ДТП;
- відеозаписом з місця пригоди.
Надавши оцінку доказам у справі, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126, статтею 124 КУпАП, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, а посилання у апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не знайшло підтвердження при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
Твердження захисника, що судом першої інстанції безпідставно не задоволено клопотання про направлення матеріалів справи на доопрацювання не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Так, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачено порядок оформлення справ про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вище вказаної Інструкції передбачено порядок оформлення матеріалів, а у разі його недотримання справа направляється на доопрацювання.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог статті 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Тобто підставою направлення справи на доопрацювання - є недотримання вимог статті 256 КУпАП, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено такого порушення, підстав для направлення справи на доопрацювання немає, що і було встановлено суддею під час розгляду справи, з даним висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, а сама по собі незгода захисника зі змістом протоколів та матеріалів справи про адміністративне правопорушення не дає підстав для направлення справи на доопрацювання.
Твердження захисника, що показання свідка та потерпілого не заслуговують на увагу не дає підстави для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки показання свідка та потерпілого є тільки одним з джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, крім того, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю інших доказів, які були досліджені в повному обсязі.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта, що працівники поліції були упередженими та не склали протокол про адміністративне правопорушення на іншої учасників ДТП.
Так, з матеріалів справи вбачається, що інші учасники ДТП - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були притягнуті до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП (а.с.86-87).
Поряд з іншим, виходячи із загальних засад судочинства, суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, і не вправі ухвалювати рішення щодо обставин, які особі не ставились в провину і від яких особа не захищалась.
Не заслуговують на увагу також доводи скаржника, що схема ДТП складена з порушенням.
Розділом ІХ Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП.
Пунктом 4 розділу ІХ вище вказаної Інструкції зазначено, що саме повинно бути зображено на схемі місця ДТП, а саме, там графічно зображуються та фіксуються такі об'єкти.
Зі схеми вбачається, що вона виконана відповідно до вимог Інструкції, на ній зображено розташування автомобілів на інші сталі орієнтири, на зворотному боці всі учасники ДТП підписали схему місця ДТП не маючи ніяких зауважень до її змісту, крім того, схема місця ДТП є одним із джерел доказів.
Доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не мають сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку газоаналізатору, не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , оскільки, з результатами тесту останній погодився та відмовився їхати до медичного закладу для проведено повторної перевірки, а також з роздруківки чеку газоаналізатору (а.с. 6) вбачається, що останнє калібрування його проведено 29 серпня 2024 року.
Твердження, що відеозапис є недопустимим доказом не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, дійсно відеозапис, що мається у справі складається з різних файлів але вони повно відтворюють події викладені в протоколах про адміністративне правопорушення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Висновки суду
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та кваліфікація його дій за частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126 та статтею 124 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статті 33, 36 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП.
Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова судді суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хом'як Руслан В'ячеславович, - залишити без задоволення.
Постанову судді Машівського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль