Житомирський апеляційний суд
Справа №296/1073/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/144/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
06 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/1073/25 за апеляційною скаргою прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.02.2025,
Зазначеною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 .
Застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 29.03.2025 року включно.
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки:
1. Не залишати (не покидати) межі м.Коростеня Житомирської області протягом часу дії даної ухвали без дозволу слідчого, прокурора або суду.
2. Утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №12024060000000794.
3. Прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.
4. Здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків встановлено до 29.03.2025 року включно.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому, зазначає, що органом досудового розслідування ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Вважає, що характер інкримінованого ОСОБА_8 діяння свідчать про існування мети застосування запобіжного заходу - запобігання настанню ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначає, що підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, може вчиняти спроби протиправного впливу до свідків, інших учасників кримінального провадження з метою уникнути кримінальної відповідальності. Так, у межах кримінального провадження чотирьом особам повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому трьом особам інкримінується вчинення кримінального правопорушення групою осіб, спілкування підозрюваних між собою може сприяти у вибудовуванні версії з метою виправдовування своєї діяльності, що може негативно впливати на хід досудового розслідування. Крім того, на даний час вживаються заходи щодо встановлення інших епізодів злочинної діяльності, та підозрюваною(-ими) можуть вживатись заходи до впливу на можливих свідків кримінального правопорушення. В свою чергу, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обумовлений перш за все тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, крім того, враховуючи, що окрема медична документація вилучена в приміщенні МСЕК є похідною від інших документів, які зберігаються в інших лікувальних закладах, підозрюваною можуть вживатись заходи щодо приховування та знищення окремих документів, які містять інформацію про вчинене кримінальне правопорушення. Звертає увагу, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , є тяжкими, корупційним та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу, тому, усвідомлюючи вказані обставини та не бажаючи настання негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрювана може вчиняти спроби переховуватися від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, доводи підозрюваної ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваній менш суворий запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд, при розгляді клопотання про обрання (зміну) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, згідно із ст.178 КПК України та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній особі у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відмовляючи у застосуванні щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладанням відповідних обов'язків, не в повній мірі дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження №296/1073/25, в провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.354 КК України.
У відповідності до змісту клопотання, в період з жовтня 2024 року по 28.11.2024 ОСОБА_8 , будучи службовою особою Коростенської міжрайонної МСЕК, діючи за попередньою змовою групою осіб з реєстратором МСЕК ОСОБА_10 та секретарем ЛКК ОСОБА_11 , спільно вимагала та одержала від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в загальному розмірі 1500 доларів СІЛА та 21 000 гривень за вчинення в його інтересах дій з використанням свого службового становища.
В межах цього провадження, 20.01.2025 у відповідності до вимог ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено ухвалою Корольовського районного суду м. Житомир №296/585/25 до 29.03.2025.
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_8 може бути причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Наявні у провадженні докази, також на думку апеляційного суду, вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
При цьому, слідчий суддя також вказав, що прокурором на підставі доказів, долучених до клопотання, доведено обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, разом з цим, не доведено відповідних процесуальних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, таким чином, не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя, встановивши відсутність процесуальних ризиків, дійшов висновку, що до підозрюваної ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладанням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що заявлені стороною обвинувачення ризики неможливо усунути при застосуванні такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто, відповідно до вимог ст.12 КК України, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання виключно у виді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.
Слід взяти до уваги, в даному випадку, і фактичні обставини цього кримінального правопорушення, яке є корупційним та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі, як і те, що зазначене правопорушення вчинено групою осіб, таким чином, має значну суспільну небезпечність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991року, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув'язнення.
На думку апеляційного суду, характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні, суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваній, в разі визнання її винним, свідчать про існування на час постановлення ухвали обґрунтованих підстав для висновку про існування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування та суду. На думку апеляційного суду, цей процесуальний ризик є об'єктивно доведеним та дійсно існуючим.
Крім того, в даному випадку, є висока вірогідність того, що при застосуванні альтернативної міри запобіжного заходу підозрюваній, остання може незаконно впливати на відповідних учасників провадження з метою зміни показів, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню, як і на співучасників у цьому провадженні, з метою побудови відповідної версії в цілях виправдування своєї діяльності.
Є високим і ризик перешкоди провадженню і інших чином, з врахуванням тих фактів, що окрема медична документація вилучена в приміщенні МСЕК є похідною від інших документів, які зберігаються в інших лікувальних закладах, які містять інформацію про вчинене кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення доведено про існування ризиків зазначених в клопотанні слідчого, а саме переховування від органу досудового розслідування та суду, можливість протиправного впливу на учасників кримінального провадження, як і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, за встановлених в ході досудового розслідування обставин, а застосований слідчим суддею запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, не зможе запобігти виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню виникненню зазначених ризиків.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доведеність того, що до ОСОБА_8 на даному етапі досудового розслідування доцільно застосувати саме виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, факт наявності у підозрюваної ОСОБА_8 міцних соціальних зв'язків, наявності постійного місця реєстрації та проживання, дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваної з моменту проведення обшуків та повідомлення про підозру, як і стан здоров'я підозрюваної, на думку апеляційного суду не можуть бути безумовними обставинами, які зводять до об'єктивного мінімуму вище зазначених процесуальних ризиків.
З урахуванням викладеного, відповідно до положень ч.3 ст. 407, 409, 411, 412 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, із визначенням відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу з огляду на положення ч.3 ст.183 КПК України.
Так, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, даних про особу ОСОБА_8 , а також ризиків, передбачених ст.177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на відповідних учасників провадження, як і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), апеляційний суд, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, визначає заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду апеляційної інстанції, буде відповідати принципам достатності та виваженості і буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід застосувати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, а відтак апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.02.2025, якою застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_2 , з покладанням відповідних процесуальних обов'язків, строком до 29.03.2025 року включно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.03.2025 (включно) із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код одержувача: 42261525, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м.Києві, рахунок: UA058201720355279002000085932).
У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) утриматись від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні №12024060000000794.
3) не відлучатися з населеного пункту де проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави до 29.03.2025.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :