Житомирський апеляційний суд
Справа №296/657/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/120/25
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
06 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №296/657/25 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.01.2025,
Зазначеною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ҐГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 .
Продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 07.03.2025 року включно.
Встановлено строк дії ухвали до 07.03.2025 року включно.
Визначено розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 грн.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк досудового розслідування. При цьому, зазначає, що ухвала у кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12024060000000071 від 14.02.2024р., постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального та матеріального закону.
При цьому, під час апеляційного розгляду провадження, повноваження захисника ОСОБА_9 є припиненими, оскільки 27.02.2025 правовий захист підозрюваного почав здійснювати адвокат ОСОБА_7 на платній основі (договір №2702/25 від 27.02.2025 про надання правової допомого, перебуває в матеріалах провадження).
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які не підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , прокурора, який заперечив щодо доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею в повній мірі дотримано вимоги ст.ст.177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний перевірити обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається з матеріалів провадження №296/657/25, у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12024060000000071 від 14.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321, ч.1 ст.309 КК України.
У відповідності до змісту клопотання слідчого, органом досудового розслідування встановлено, що група осіб, до числа яких входять: мешканці Черкаської області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та місцеві мешканці міста Житомира ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . ОСОБА_8 , та інші невстановлені особи, які діючи за попередньою змовою, налагодили механізм незаконного придбання, пересилання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів на території Житомирської області.
07.08.2024 у відповідності до вимог ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307 КК України.
23.08.2024 ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 07.08.2024 та про нову підозру, у зв'язку з встановленням у ході досудового розслідування нових фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
30.09.2024 ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 23.08.2024 та про нову підозру, у зв'язку з встановленням у ході досудового розслідування нових фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст.307 КК України.
31.10.2024 ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 23.08.2024 та про нову підозру, у зв'язку з встановленням у ході досудового розслідування нових фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.309, ч.3 ст.307 КК України.
29.11.2024 ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 31.10.2024 та про нову підозру, у зв'язку з встановленням у ході досудового розслідування нових фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України.
22.01.2025 ОСОБА_8 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 29.11.2024 та про нову підозру, у зв'язку з встановленням у ході досудового розслідування нових фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307, ч.4 ст.321 КК України.
07.08.2024 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 год. 30 хв. 06.10.2024 (включно), з правом внесення застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
03.10.2024 ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 год. 30 хв. 01.12.2024 (включно) з правом внесення застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.
29.11.2024 ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 год. 30 хв. 30.01.2025 (включно) з правом внесення застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
16.12.2024 ухвалою Житомирського апеляційного суду ОСОБА_8 змінено строк продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.01.2025 (включно) з правом внесення застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 07.02.2025.
Однак, 22.01.2025 у кримінальному провадженні сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.
Таким чином, починаючи з 22.01.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не рахується у зв'язку з виконанням вимог ст.290 КПК України.
При цьому, як встановлено на момент розгляду провадження в суді апеляційної інстанції 28.02.2025, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024060000000071 від 14.02.2024 скерований органом досудового розслідування до суду першої інстанції для розгляду по суті.
22.01.2025 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 звернувся до відповідного слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 . За результатами розгляду цього клопотання, слідчим суддею постановлено оскаржуване рішення.
При цьому, на думку апеляційного суду, клопотання слідчого (з доданими до нього матеріалами) є відповідним вимогам ст.184 КПК України, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відомості та обставини, які враховуються при обранні/продовженні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Істотних порушень вимог КПК України в цій частині не встановлено.
При вирішенні вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено, що докази, надані слідчим, свідчать про існування обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, яка дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетним до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.4 ст.321, ч.1 ст.309 КК України.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання слідчого, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження, як і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, на думку апеляційного суду при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_8 , фактичні обставини їх вчинення, наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
В свою чергу, як убачається з матеріалів провадження, інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.307, ч.4 ст.321, ч.1 ст.309 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є тяжким, особливо тяжким та проступком, при цьому, санкції особливо тяжкого - ч.3 ст.307 КК України, передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна,
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 , переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
Крім того, в даному випадку треба врахувати і факт відсутності сталих соціальних зв'язків у останнього, відсутність постійного легального доходу (непрацевлаштований), при цьому, характер та системність його злочинних дій, опосередковано свідчить про те, що скоєння правопорушень є основним способом та джерелом доходів, що свідчить про значну суспільну небезпечність підозрюваного, і об'єктивно підсилює вище зазначений процесуальний ризик.
В свою чергу, в даному випадку слід врахувати і те, що підозрюваний є раніше судимим за вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
З урахуванням неведеного, є висока вірогідність і того, що підозрюваний ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження будь яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини по провадженню.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
Крім того, не залишено поза увагою слідчого судді і дані характеризуючі особу підозрюваного, зокрема, те, що останній має місце проживання та реєстрації, не має сім'ї та утриманців, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відповідно - вік та стан здоров'я.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість обрання відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які об'єктивно існують, підозру останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому продовження запобіжного заходу підозрюваній у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, апеляційний суд приймає до уваги, що жодних розумних гарантій добросовісної поведінки ОСОБА_8 на вказаній стадії кримінального процесу, а ні суду першої інстанції, а ні апеляційному суду надано не було.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід є необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу, що враховуючи тяжкість кримінальних правопорушення (зокрема ч.3 ст.307 КК України), фактичних обставин їх вчинення, наслідків та суспільної небезпечності, даних про особу ОСОБА_8 , а також ризиків, передбачених ст.177 КПК України, розмір застави (242 240 грн.) визначений слідчим суддею в даному випадку є достатнім та виваженим, не є завідомо непомірним для підозрюваного, та дійсно буде гарантувати виконання покладених на останнього обов'язків.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24.01.2025, якою продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, до 07.03.2025 року включно, з визначенням застави в розмірі 242 240 грн., - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :