Справа №760/23130/24 2-а/760/721/25
10 березня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ДПП, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3043648 від 13 вересня 2024 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3043648 від 13 вересня 2024 року, винесеною інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 старшим лейтенантом поліції Донцовим Андрієм Анатолійовичем, 10.09.2024 року 22:33 хв. в м. Київ, вул. Закревського, ОСОБА_1 керуючи ТЗ Mercedes-Benz A210 НОМЕР_1 не увімкнув світловий покажчик повороту, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Мав посвідчення водія НОМЕР_2 термін до 05.11.2023 року, чим порушив пункт 2.1.а. ПДР - керування т/з особою, яка не має права керування таким т/з чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, за що до останньої застосовано адміністративне стягнення штраф у розмірі 3400, 00 грн.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки із посвідчення водія НОМЕР_2 , яке видано 05.11.2021 року, вбачається, що категорія «В» у водія ОСОБА_1 дійсний з 05.11.2021 року по 05.11.2023 року.
Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, який в подальшому неодноразово був продовжений і діє на даний час.
У зв'язку із наведеними обставинами Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 3 березня 2022 р. № 184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами»
Згідно з пунктом 1 Постанови № 184 встановлено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.
З наведеного випливає, що ОСОБА_1 , станом на дату винесення оскаржуваної постанови (13.09.2024 року) мав право на керування транспортними засобами та допускався до такого керування на підставі пункту 1 Постанови № 184 за наявності у нього національного посвідчення водія України НОМЕР_2 , яке видано 05.11.2021 року вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився 05.11.2023 року.
З огляду на це, вважає, що в її діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 20 вересня 2024 року для розгляду справи визначено суддю Верещінську І.В.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
04 листопада 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вона проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що 10.09.2024 року 22:33 хв. в м. Київ, вул. Закревського, ОСОБА_1 керуючи ТЗ Mercedes-Benz A210 НОМЕР_1 не увімкнув світловий покажчик повороту, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Мав посвідчення водія НОМЕР_2 термін до 05.11.2023 року, чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вважає, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відсутні, а доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем y в межах розгляду даної справи надано не було.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 КАС України).
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, відповідача, викладені в позовній заяві та відзиві на неї, обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ч. 1 ст.5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим кодексом.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що 13.09.2024 року постановою інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 полку № 2 старшим лейтенантом поліції Донцовою А.А. серії ЕНА № 3043648, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до постанови 10.09.2024 року 22:33 хв. в м. Київ, вул. Закревського, ОСОБА_1 керуючи ТЗ Mercedes-Benz A210 НОМЕР_1 не увімкнув світловий покажчик повороту, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Мав посвідчення водія НОМЕР_2 термін до 05.11.2023 року.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, під дію вказаної вище норми підпадають лише особи, які не мають право керувати транспортним засобом.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі строк дії посвідчення водія ОСОБА_1 закінчився 05.11.2023 року.
Разом з тим, на день винесення оскаржуваної постанови та на день звернення до суду із цим позовом на всій території України було впроваджено воєнний стан.
Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Підпунктом 1 пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України № 184 від 03.03.2022 року встановлено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.
Зазначене свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 на момент складання постанови мав право керувати транспортним засобом Mercedes-Benz A210.
Суд розцінює критично заперечення відповідача щодо терміну закінчення строку дії посвідчення водії позивача ще 05.11.2023 року, оскільки положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 року №184 не зазначено жодних термінів щодо строків закінчення дії посвідчень, а тому дану постанову слід застосовувати до всіх посвідчень водія, строк дії яких закінчився як до введення військового стану на Україні, так і протягом періоду дії військового стану.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.п. 4, 5, 7, 10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1456 від 29 грудня 2021 року, перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:
порушення водієм Правил дорожнього руху;
якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;
якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Враховуючи вищенаведене, відповідачем також на надано суду доказів правомірності зупинки транспортного засобу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,встановленихст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
Суд враховує, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростовані.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За таких обставин суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постановою Кабінету Міністрів України № 184 від 03.03.2022 року, на час воєнного стану, дозволено керувати транспортним засобом при наявності посвідчення водія відповідної категорії, виданого вперше строк дії якого закінчився, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 496,20 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3043648 від 13.09.2024 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок у рахунок відшкодування понесених позивачем витрат на сплату судового збору.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Верещінська