печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22850/24-ц
05 грудня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Григоренко І.В.,
при секретарі судового засідання - Андрієнко І.І.,
за участю:
заявника: не з'явився,
представника банку: не з'явився,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ), заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - обслуговуючий банк, АТ КБ «Приватбанк»), звернувся до Печерського районного суд м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просить суд зобов'язати АТ КБ «Приватбанк» надати інформацію, яка перебуває у володінні банку, щодо власника банківського рахунку № НОМЕР_1 , а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання та номер засобу зв'язку, на користь якого було здійснено платіж 09.11.2024 року у розмірі 50 000,00 грн.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 09.11.2022 року здійснив переказ коштів у розмірі 50 000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , відкриту у АТ КБ «Приватбанк». Зазначений платіж був призначений ФОП ОСОБА_2 , як часткова оплата за ремонтні роботи по відновленню житлового будинку, який постраждав в результаті військових дій. Однак, пізніше з'ясувалося, що ФОП ОСОБА_2 зазначені кошти не отримав, оскілки кошти були перераховані невідомій особі в результаті механічної помилки. Заявник в усній формі звернувся до представника банку з питанням можливості розкриття інформації стосовно особи, якій був здійснений помилковий банківський переказ, з метою виправлення зазначеної помилки. Однак отримав відповідь, що банківська установа не має права розкрити вказану інформацію, так як вона становить банківську таємницю, розкриття якої можливе лише на підстав рішення суду. Таким чином, задля захисту своїх прав та інтересів, заявнику необхідні отримати відомості про особу, на банківський рахунок якої були помилково перераховані кошти. Разом із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви.
22.07.2024 року заявником усунуто недоліки заяви. Клопотання передано головуючому судді 05.08.2024 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2024 року в порядку окремого провадження відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , за участю Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та судове засідання призначено на 21.10.2024 року.
21.10.2024 року справу знято зі складу, у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначено на 05.12.2024 року.
В судове засідання 05.12.2024 року учасники судового процесу не з'явились, про дату, час і місце цього засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку та доставлення судових повісток в електронний кабінет. Заявник у заяві просив розглядати справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Як визначено у ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників судового процесу.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що 09.11.2022 року ОСОБА_1 перерахував кошти в сумі 50 000,00 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_1 ; призначення платежу: переказ особистих коштів, що підтверджується копією квитанції № АХ73-20К3-85С0-7САК від 09.11.2022 року (а. с. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Порядок розкриття банківської таємниці встановлений Законом України «Про банки та банківську діяльність».
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-еконзтшнмй режанійкдаєнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Статтею 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до етап і 47 цього Закону.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 року у справі № 501/1451/17, оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватися безпосередньо банками або на підставі рішення суду (стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, коло суб'єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу.
Коло суб'єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і може змінюватися тільки на підставі закону.
При цьому вказані суб'єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб'єктів.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження; 2) за рішенням суду; 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання корупції. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента; 4) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику: а) на його запит щодо наявності банківських рахунків; б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (РАТСА) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України; в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 5) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 6) органам державної виконавчої служби, приватним виконанням - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 7) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок; 8) іншим банкам - на їхні запити у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"; 9) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, а також фізичних осіб, які звернулися за призначенням державних виплат, операцій списання з рахунків та/або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкретний проміжок часу; 10) особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу) - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів) померлого власника та залишку коштів на рахунках (вкладах); 11) державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів) та залишку коштів на рахунках (вкладах) померлих власників цих рахунків та/або щодо залишку коштів, які належать померлим фізичним особам та зберігаються на будь-яких рахунках у банках, та/або щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку як заклад, щодо наявності індивідуального банківського сейфа та/або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам.
Як визначено у ч. 2 ст. 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Відповідно до. ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 78 ЦПК України, визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до змісту вказаних норм ОСОБА_1 не належать до кола суб'єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, що містить банківську таємницю. Помилкове перерахування ОСОБА_1 коштів на рахунок клієнта АТ КБ «Приватбанк» не є підставою для задоволення заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, відносно такої особи-клієнта АТ КБ «Приватбанк» згідно із ст. 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у порядку, передбаченому ст. 347-350 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 19, 23, 76-79, 95, 263-265, 268, 272, 293, 294, 348, 349, 350, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У задоволені заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником у п'ятиденний строк шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду.
Копії рішення направити банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, та заявнику.
Повний текст судового рішення складено та підписано 05.12.2024 року.
Суддя: І.В. Григоренко