с-ще Новомиколаївка
Іменем України
12 березня 2025 рокуСправа № 322/72/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу
за позовом:ОСОБА_1
до:ОСОБА_2
про:зменшення розміру аліментів.
21 січня 2025 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:
- зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/5551/19 від 15 січня 2020 року з батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 3800 грн. щомісячно до 1600 гривень щомісячно.
Ухвалою суду від 30.01.2025, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також роз'яснено сторонам право заявити клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Позивач та відповідач є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/5551/19 від 15 січня 2020 року з батька дитини - ОСОБА_1 на користь матері - ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3800 грн. щомісячно, починаючи з 31 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
На час розгляду вищезазначеної справи позивач ґрунтовних заперечень на позов не надав, оскільки фактично залишався у сімейних стосунках з відповідачкою, повністю утримував свою дитину та надавав кошти відповідачці на задоволення її бажань.
Однак, через короткий проміжок часу між сторонами було припинено романтичні відносини, сторони почали проживати окремо одне від одного.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є єдиною донькою позивача. ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2018 №336/3462/18 на користь матері дітей ОСОБА_8 з позивача стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 25.06.2018.
У подальшому, в позивача ОСОБА_1 та громадянки ОСОБА_9 , народилась спільна донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
На теперішній час позивач має чотирьох дітей, яких, як батько, зобов'язаний утримувати, та сплачувати аліменти у розмірі визначному судовими рішеннями.
До повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України, ОСОБА_1 постійно проживав у місті Запоріжжі.
Після 24.02.2022 з метою захисту своєї цивільної дружини ОСОБА_9 та доньки ОСОБА_10 , якій на той час було лише 7 місяців, позивач разом з сім'єю вимушений був виїхати за кордон. На теперішній час ОСОБА_1 разом із своєю цивільною дружиною ОСОБА_9 , її сином від попереднього шлюбу - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та спільною донькою - ОСОБА_10 проживають спільно у Бельгії, в якості біженців-переселенців.
Таким чином, з позивача не лише стягуються аліменти на утримання трьох дітей, а і на його утриманні додатково перебувають: цивільна дружина, її син і четверта донька позивача - ОСОБА_10 , 2021 р.н., тобто, всього шестеро осіб, не враховуючи самого позивача.
Станом на 2022 рік і до цього часу ОСОБА_1 не мав у власності нерухомості, земель чи корпоративних прав, єдиним цінним майном, яким володів позивач станом на 2022 рік, був автомобіль Honda Fit 2012 року.
Враховуючи, що позивач переживав за долю доньки ОСОБА_12 та її матері ОСОБА_13 , яка не виявила бажання виїжджати із Запорізької області разом з дитиною, під час виїзду за кордон ОСОБА_1 залишив відповідачу у володіння та користування єдине цінне майно, яке йому належало, - т/з Honda Fit 2012 року.
Як відомо позивачу, після одного з обстрілів військами Росії території Запорізької області, автомобіль Honda Fit 2012 року отримав деякі некритичні ушкодження, а ще трохи пізніше було продане (подароване) ОСОБА_14 невідомим особам за 2000 доларів США.
Отже, наразі позивачу хоча номінально належить цінне рухоме майно - автомобіль, однак останній був переданий відповідачці, яка користувалась ним, продала його, а кошти витратила на власний розсуд.
На теперішній час позивач не володіє іншим цінним рухомим чи нерухомим майном, враховуючи рівень цін у Бельгії та відсутність гідного заробітку, а також народження ще однієї дитини після ухвалення рішення щодо стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 , а також перебування на його утриманні сім'ї із чотирьох осіб, позивач не має об'єктивної можливості сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_12 в сумі 3800,00 грн. щомісячно.
На підставі вищевикладеного, позивач просив задовольнити його вимоги.
Відповідач у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.
Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2018 року по справі № 336/3462/18 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, - 25.06.2018 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2020 року по справі № 334/5551/19 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 3800,00 грн., щомісячно, з 31 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.06.2021 серії НОМЕР_4 , виданим Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20.01.2025 від 20.01.2025 № 0801-25-00118, інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 2023 по 2024 роки відсутня.
Відповідач змінила своє прізвище з ОСОБА_17 на ОСОБА_18 , що підтверджується актовим записом про зміну імені від 03.09.2020 № 01, складеним Новомиколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.12.2020 по справі №727/1599/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 108059370) та зазначає таке.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного стану, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Звертаючись з позовною заявою про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний та матеріальний стани.
Позивачем доведено факт зміни сімейного стану, оскільки на його утриманні з'явилась четверта дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Однак, сімейний стан ОСОБА_1 змінився і в іншій частині, оскільки 13.01.2023 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягла повноліття, у зв'язку з чим кількість дітей, яка перебуває на утриманні позивача, не змінилась.
Крім того, суд відхиляє доводи позивача в частині зміни його матеріального стану з огляду на наступне.
Інформація, що міститься у відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 20.01.2025 від 20.01.2025 № 0801-25-00118 стосується виключно доходів позивача, отриманих на час перебування на території України до 2023 року. Однак, позивач не подав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження його доходів у Бельгії, де, за його твердженням, він перебуває.
Згідно з наданою позивачем інформаційною довідкою від 19.02.2025 з інтернет-ресурсу «Опендатабот», інформація щодо нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_1 , - відсутня. Однак, позивач не подав до суду доказів того, що на момент присудження аліментів на користь відповідача, у його власності перебувало нерухоме майно, а отже, дана довідка не доводить зміну його майнового стану.
Твердження позивача про те, що ним був переданий в користування та володіння ОСОБА_2 автомобіль Honda Fit 2012 року, який згодом був відчужений відповідачем іншій особі, не підтверджується матеріалами справи, відтак не впливає на зміну розміру аліментів.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною першою статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Отже, суд, враховуючи інтереси дитини позивача, яка має право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, вважає, що визначений розмір аліментів у сумі 3800,00 грн., з урахуванням знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей, не є надміру високим і відповідає інтересам ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем, у справі відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити повністю.
2. Реквізити учасників справи:
- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
- відповідач: ОСОБА_19 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 12 березня 2025 року.
Суддя С.С. Гасанбеков