Справа № 333/9832/24
Провадження № 2-о/333/50/25
Іменем України
11 березня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участю секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Запорізька міська рада, -
13.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Запорізька міська рада.
В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що 16.03.1978 року він отримав ордер № 55 на заселення в квартиру АДРЕСА_1 , у яку заселився разом з родиною, де і мешкає до теперішнього часу. У вересні 2024 року мав намір приватизувати зазначену квартиру, при підготовці документів було встановлено, що ордер та рішення виконавчого комітету містили помилки у номері квартири. Згідно з листом Департаменту управління житлово-комунального господарства ордер та рішення у архіві відсутні, дійсно відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 09.03.1978 року службова неупорядкована кімната № 1 житловою площею, 14,6 кв.м., була закріплена за управлінням ЖКХ ЖЕК № 13, потім КП «ВРЕЖО № 5», але фактично це є квартира АДРЕСА_2 . Копія рішення виконавчого комітету «Про надання службової житлової площі» та копія наказу адміністрації КП «ВРЕЖО № 5» відсутні.
Заявник позбавлений можливості подати документи для приватизації квартири, оскільки квартира під номером АДРЕСА_3 вже має власника і допоки не буде змінений номер квартири, в якій проживає заявник, він не матиме можливості скористатись своїм правом на приватизацію.
Просить суд:
-встановити факт належності ОСОБА_1 ордера № 55 на право зайняття неупорядкованої кімнати № 1, житловою площею 14,6 кв.м., але фактично це є квартира АДРЕСА_4 ;
-встановити факт користування ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_5 .
Ухвалою судді від 13.11.2024 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Заявник у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, свої інтереси в суді довірив представляти адвокату Трачук Н.І., яка надала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Запорізької міської ради у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, у разі встановлення судом достатніх та належних доказів, що підтверджують викладені доводи заявника просить прийняти по даній справі рішення на розсуд суду в межах діючого законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заявник ОСОБА_1 зазначає, що він є головним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_6 , житловою площею 14,6 кв.м. 16.03.1978 року саме він отримав ордер № 55 на заселення в квартиру АДРЕСА_1 , у яку заселився разом з родиною, де і мешкає до теперішнього часу. Під час оформлення ордерів була допущена помилка в номері квартири.
Згідно з рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.1999 року (справа № 1-125/1999) було визнано факт приватизації квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 42,4 кв.м., за ОСОБА_2 , внести у свідоцтво про право власності на житлове приміщення № 2456 від 15.11.1993 року зміни загальної площі (а.с. 9).
Державний архів Запорізької області надав ОСОБА_3 відповідь від 12.09.2024 року, зміст якої полягає в тому, що неупорядковану кімнату з окремим входом у АДРЕСА_8 , житловою площею 14,6 кв.м., закріплено за ЖЕК № 13 (а.с. 16, зворіт).
МКП «Основаніє» у своєму листі зазначило, що відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 09.03.1978 року № 77 службова неупорядкована квартира, житловою площею 14,6 кв.м., була закріплена за управлінням житлово-комунального господарства ЖЕК № 13, далі КП «ВРЕЖО № 5», але фактично це є квартира АДРЕСА_2 . Адміністрація КП «ВРЕЖО № 5» у вересні 1987 року фактично для проживання було надано родині ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 18).
На ім'я заявника ОСОБА_1 оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 , зазначено номер квартири АДРЕСА_2 , статус житла - службова, площа загальна - 23,6 кв.м., житлова - 14,6 кв.м. (а.с. 19).
ТОВ «ЗМБТІ» видано копію технічного паспорту, в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_9 , належить місцевій Раді (а.с. 20-21).
З Витягу з реєстру територіальної громади встановлено, що ОСОБА_1 , з 09.09.1987 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 (номер квартири не зазначено) (а.с. 22), даний факт також підтверджено копією паспорта громадянина України заявника серії НОМЕР_2 (а.с. 4, зворіт).
Фактично квартира АДРЕСА_11 , перебуває в користуванні заявника, але за ордером останньому виділено кімнату № 1.
Відповідно до технічного паспорту загальна площа квартири АДРЕСА_9 , становить 23,60 кв.м., житлова - 14,6 кв.м (а.с. 21).
Також у відповіді Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 23.10.2024 року вказано, що корінці ордерів зберігаються лише з 1984 року (а.с. 17).
Таким чином, заявник позбавлений можливості внести зміни до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 09.03.1978 року № 77 в частині зміни номеру квартири, яка помилково зазначена в ордері № 55, тому звернувся до суду із заявою для встановлення факту того, що квартира, в якій проживає заявник є кватирою під номером 2.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. ч. 2, 7 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно з ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частині другій ст. 315 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 761/16799/15-ц, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
За приписами п. 12 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.95 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
З метою встановлення факту винаймання квартири саме під номером два і користування саме квартирою АДРЕСА_9 , заявник звертався до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, до Запорізької міської ради, до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, але отримав відмову, а тому позбавлений можливості підтвердити факт того, що є наймачем саме квартири АДРЕСА_2 .
Встановлення цього факту необхідно заявнику для реалізації права на приватизацію квартири АДРЕСА_9 .
Як встановлено із матеріалів справи, підтвердженням того, що номер квартири заявника зазначений невірно є рішення Комунарського районного суду від 29.03.1999 року, в якому визначили, що квартира під АДРЕСА_3 є площею 42,4 кв.м. і визнано право власності за ОСОБА_2 .
Відповідями з Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, МКП «Основаніє», Державного архіву Запорізької області підтверджено, що правовстановлюючі документи - ордер № 55 та рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 09.03.1978 року № 77 не збереглися, проте ці документи підтверджують той факт, що номер квартири заявника містить помилку.
Матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 23,60 кв.м., житлова -14,6 кв.м., опис об'єкта нерухомого майна: у житловому будинку літ. А знаходиться квартира АДРЕСА_2 на першому поверсі, яка складається з коридору - 9,0 кв.м, житлова кімната - 14,6 кв.м, наймачем якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із технічним паспортом, складеним на замовлення ОСОБА_5 .
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зібраними у справі письмовими доказами підтверджено взаємозв'язок правовстановлюючого документу із особою ОСОБА_1 . Встановлення даного факту не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні заявив цій частині судом не встановлено.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною першою ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 310 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні'громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Дослідженими по справі доказами встановлено, що ОСОБА_1 правомірно проживає у квартирі АДРЕСА_9 , та зареєстрований за вказаною адресою.
Але оскільки при реєстрації місця проживання заявника не зазначено номеру займаної ним кімнати, іншим чином підтвердити користування даним житлом на правових підставах ОСОБА_1 можливості не має.
Доказів на спростування того, що заявник на правових підставах користуються наведеним житлом, відповідачем суду не надано.
Проте, чинним законодавством в порядку окремого провадження не передбаченого встановлення факту саме користування житлом, можна лише визнавати право користування житлом за особою і дане питання розглядається в порядку позовного провадження, окрім того, до суду в цьому випадку необхідно надати докази користування квартирою, а саме: акт про користування, квитанції про сплату комунальних послуг, пояснення свідків та інше.
Факт проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_9 , фактично підтверджено копією паспорта громадянина України, який підтверджує реєстрацію місця проживання за вказаною адресою, та з Витягу з реєстру територіальної громади встановлено, що ОСОБА_1 , з 09.09.1987 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , тому суд вважає за можливе встановити факт проживання заявника у квартирі АДРЕСА_9 .
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що вимоги заявника частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.
Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено Законом.
Керуючись ст. ст. 3, 14, 76-78, 84, 89, 293, 315, 316, 318-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Запорізька міська рада - задовольнити частково.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , правовстановлюючого документу ордеру № 55, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 09.03.1978 року № 77, який засвідчує право на зайняття житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_10 - неупорядкованої кімнати № 1, житловою площею 14,6 кв.м., яка фактично є квартирою під номером АДРЕСА_2 .
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_12 , з 09.09.1987 року.
В іншій частині - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 11 березня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик