Номер провадження 2/754/126/25
Справа №754/4254/24
Іменем України
12 березня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Донець Ю.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,
за участю представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,
за участю представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення,
за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права користування квартирою,
Стислий виклад позицій сторін
1.25 березня 2024 року Позивачі за первісним позовом звернулися до суд з цим позовом. Вони просять усунути їм перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення Відповідачки з цієї квартири без надання іншого житлового приміщення.
2.Позовна заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 13.07.2023 у справі № 754/2046/19, яка виконана, витребувано у Відповідачки на користь Позивачів по частині квартири АДРЕСА_1 . У цій же справі визнано недійсний договір купівлі-продажу квартири, що був укладений 21.12.2018 між ОСОБА_7 , як продавцем, та Відповідачкою, як покупцем.
3.Проте в належній Позивачам квартирі знаходяться сторонні особи, зокрема Відповідачка та члени її родини. Вони відмовляються покидати спірну квартиру та чинять опір у користуванні нею, а саме: не пускають власників до квартири, не повертають ключі від вхідних дверей.
4.17 травня 2024 року Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідачка не заперечує факт існування судових рішень щодо визнання договору недійсним та витребування майна, вона звертає увагу, що Позивачі не надали докази реєстрації права власності на квартиру. Відповідачка не має іншого житла та проживає у спірній квартирі разом з дочкою, тому у разі задоволення позовних вимог вони залишаться на вулиці.
5.У судовому засіданні представниця Відповідачки заперечила факт перебування Відповідачки у квартирі, надала докази, що підтверджують перебування Відповідачки за кордоном.
6.12 серпня 2024 року Відповідачка подала до Суду зустрічну позовну заяву про визнання за особою права користування житловим приміщенням. Вона просить визнати за нею та її донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право користування квартирою за адресою АДРЕСА_2 .
7.Позовна заява мотивована тим, що 23 травня 2024 року у судовому засіданні їй стало відомо, що її та її доньку було знято з реєстрації за вказаною. Вони не забезпечені іншим житлом, тому збереження права користування квартирою, як єдиним житлом є забезпечення вимог статті 8 Конвенції з прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
8.Відповідачі за зустрічним позовом не скористались правом подання відзиву на позовну заяву.
9.27 березня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г. постановила ухвалу відкриття провадження у справі, призначивши розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
10.Відповідачка заявила клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
11.23 травня 2024 року Суд залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог Службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
12.13 вересня 2024 року Суд поновив строк для подачі зустрічної позовної заяви, прийняв її до розгляду та об'єднав первісні позовні вимоги із зустрічними позовними вимогами.
13.11 жовтня 2024 року адвокат Федосєєва Т.Ю. заявила клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача за первісним позовом - ОСОБА_8 .
14.11 жовтня 2024 року Суд відмовив у задоволення клопотання про залучення співвідповідача. Відповідно до статті 51 ЦПК України залучення до участі у справі співвідповідача допускається лише за заявою позивача.
15.11 жовтня 2024 року адвокат Федосєєва Т.Ю. просила залучити до участі у справі по зустрічному позову як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Службу у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.
16.11 жовтня 2024 року Суд задовольнив це клопотання.
17.11 жовтня 2024 року Суд закрив підготовчий розгляд справи та призначив справу до розгляду по суті. Судове засідання призначено на 28.11.2024 року.
18.03 грудня 2024 року, Вища рада правосуддя прийняла рішення №3505/0/15-24 про звільнення судді Таран Н.Г. у зв'язку з чим, 09 грудня 2024 року, згідно з розпорядженням керівника апарату суду, було проведено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями.
19.Справу передано на розгляд судді Коваленко І.І.
20.20 грудня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Коваленко І.І. (надалі - Суд) прийняла справу до свого провадження та повторно розпочала розгляд справи по суті. Судове засідання призначено на 14 січня 2025 року.
21.26 лютого 2025 року адвокат Федосєєва Т.Ю. заявила клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.
22.26 лютого 2025 року Суд відмовив у задоволенні цього клопотання.
23.Представник Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації просив розглядати справу за її відсутності.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
24.Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомого майна та бізнесу" м. Київ Прошкін Олександр Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горбунова Леся Василівна, про визнання договору недійсним та витребування майна - задоволено частково.
25.Цим рішенням скасовано рішення державного реєстратора КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомого майна та бізнесу", м. Київ Прошкіна Олександра Васильовича, індексний номер:44660407 від 17.12.2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
26.Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 21.12.2018 року № 3646, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Лесею Василівною.
27.Поставною Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 листопада 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння - скасоване та ухвалено в цій частині нове рішення, яким витребувано у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_5 по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
28.13 липня 2023 року ця постанова набрала законної сили. Обставини, встановлені рішенням суду у цій цивільній справі, не доказуються при розгляді цієї справи (частина четверта статті 82 ЦПК України).
29.12 грудня 2023 року Позивачі зареєстрували право власності по частини квартири АДРЕСА_1 (доказ - інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 397955045 від 04 жовтня 2024 року).
30.26 січня 2024 року до реєстру територіальної громади орган реєстрації були внесені зміни про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання Відповідачкм та її доньки на підставі заяв Позивачів, як власників житла (інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання). Позивачі ці обставини не заперечують.
31.Станом на 26.03.2024 за адресою АДРЕСА_2 ніхто не був зареєстрований (доказ - витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва №109570901 від 26 березня 2024 року).
32.08 березня 2024 року о 23:58 ОСОБА_3 , представник ОСОБА_5 , звернтався до Деснянського УП ГУНП у м. Києві з заявою № 9944, що 21 грудня 2018 року гром. ОСОБА_7 шляхом підробки документів продав (склав угоду) ОСОБА_6 про продаж квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності гром. ОСОБА_10 (доказ - талон-повідомлення єдиного обліку №9944 від 13 березня 2024 року про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, заява № 92 від 19 березня 2024). Результати розгляду цієї заяви Суду не відомі, клопотання про витребування доказів Позивачі не заявляли.
33.Відповідачка у період з 09 червня 2024 року по 01 вересня 2024, з 22 грудня 2024 року перебувала за кордоном (копія закордонного паспорту).
(1)Щодо первісного позову
34.Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
35.Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
36.Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
37.Зазначена норма визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
38.Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є (1) наявність у позивача права власності та (2) встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
39.Такі обставини є предметом доказування у справі про усунення перешкод користування майном шляхом виселення.
40.За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
41.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
42.У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
43.Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
44.Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
45.У справі, що розглядається, Позивачі за первісним позовом стверджували, що ОСОБА_6 та її родина чинять перешкоди у користуванні їхньою квартирою. У відповідь на це, Відповідачка надала докази свого перебування за кордоном, а саме копію закордонного паспорта, стверджуючи, що після судового рішення вона не була у квартирі.
46.Позивачі за первісним позовом не надали жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_6 та її родичі (невідомі особи) чинять перешкоди власникам квартири у користуванні цією квартирою. Щодо їх тверджень стосовно не повернення ключів від вхідних дверей, то Суд зауважує, що така вимога не заявлялась.
47.Суд виходить з того, у Позивачі за первісним позовом у справі надали єдиний доказ - заяву до поліції (див пункт 32 цього рішення). Проте цей доказ не доводить стверджуванні обставини, оскільки по-перше, стосується підробки документів щодо продажу квартири, шахрайства.
48.По-друге, сам факт звернення до поліції не є достатнім для встановлення обставин осіб, які проживають в квартирі. Цей доказ доводить виключно факт звернення, а не подію, яка є предметом доказування у спорі.
49.Суду надано не було доказів, що підтверджують звернення до поліції з підстав порушення недоторканності житла Позивачів, складання актів про недопуск до квартири за участю сусідів, тощо, Також не було заявлено клопотань про виклик свідків для підтвердження факту недопуску ОСОБА_6 чи їх родичами. Жодних клопотань з метою з'ясування кола осіб, які можливо знаходяться в квартирі та правових підстав їх перебування, Позивачі не заявляли.
50.Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Винятки, коли це допускається, немає місце в цій справі (частина друга статі 13, частина сьома статті 81 ЦПК України). Позивачі не виконали свій обов'язок довести Суду ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. Зокрема, в даному випадку, зважаючи на предмет позову (виселення з квартири) це фізичне знаходження (проживання) у квартирі ОСОБА_6 та її родичів без відповідного дозволу власників, не допуск власників до житла.
51.Суд відхиляє аргументи представників позивачів, що зустрічний позов є доказом перебування пані ОСОБА_6 у квартирі, оскільки цей позов спрямований на захист її прав, порушених зняттям з реєстрації, а не на визнання факту фізичного перебування у квартирі. Також, подані заяви про накладення арешту на квартиру не підтверджують обставини, які мають бути доведені у цій справі.
52.Аргументи представників Позивачів, що в квартирі знаходяться родичі ОСОБА_6 , взагалі не підкріплені жодними доказами.
53.Доводи Позивачів фактично ґрунтуються на припущенні, що в квартирі знаходиться Відповідачка чи її родичі. Проте доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
54.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
55.Позивачі не надали достатніх доказів для обґрунтування своїх вимог. Тому Суд відмовляє у задоволенні первісного позові з підстав недоведеності.
(2) Щодо первісного позову
56.Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
57.Згідно з пунктами 50, 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, підставою зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла є подання останнім заяви встановленої форми згідно з додатком 6, документа, що посвідчує особу (у разі особистого звернення) та документа, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
58.Наведені вище норми наділяють власника житла правом зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) за його заявою без згоди на те зареєстрованої особи (постанова Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 444/727/23).
59.Суд враховує цій висновок, і виходить з того, Закон не гарантує надання ОСОБА_6 та її доньці іншого житла у такому разі. Це є спором між приватними особами, майно (квартира) витребувано в інтересах третьої особи, і держава має лише позитивні зобов'язання.
60.Суд зауважує, що Європейський Суд з прав людини розглядав справи щодо застосування статті 388 ЦК, яка дозволяє витребування майна його законним власником у добросовісного набувача, якщо майно було відчужене проти волі власника, і не встановив порушення в тому числі з тих підстав, що заявниця мала можливість звернутися із позовом до продавця, вимагаючи стягнення (повернення) суми, яку вона сплатила за майно (див. "Каневська", цитоване вище, § 49; "Заставська проти України" (ріш.), № 57960/19, § 26, 23 березня 2023 року; "Василевська проти України" (ріш.), № 37919/15, § 21, 4 липня 2024 року, "Філіп Андре Саді ВІТСЕ проти України", № 64351/14, § 21, 21 листопада 2024 року).
61.Права Позивачки за зустрічним позовом, як добросовісної набувачки квартири, захищені, оскільки вона не позбавлена можливості відновити своє право, зокрема, пред'явивши вимогу до особи, в якої придбала квартиру, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України. Відповідно до частини першої цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав (пункт 9.19 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76цс22)). Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15 (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 93), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 63), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 125.6.3)).
62. Пані ОСОБА_6 не надала жодних доказів, які б підтверджували, що вона врегульовувала це питання з особою, в якої придбала квартиру, пред'являла до нього вимоги. Відсутність у неї та у доньці іншого житла у приватній власності автоматично не означає порушення її права на житло в розумінні статті пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
63.У постанові від 14 лютого 2024 року у справі № 570/2575/20 (провадження № 61-12628св23)Верховний Суд виснував, що «…виселення ОСОБА_2 з належного на праві власності ОСОБА_1 житла переслідує легітимну мету, а саме лише незабезпечення його іншим житлом на момент розгляду справи не свідчить про перевагу інтересів відповідача та його права на повагу до житла над інтересами позивача і її правами на мирне володіння своїм майном, на повагу до її приватного життя, житла, відповідно, про покладення саме на відповідача індивідуального та надмірного тягара. Тобто таке виселення відповідає і критерію пропорційності…».
64.Враховуючи практику Верховного Суду, Європейського Суду з прав людини, Суд дійшов висновку, що в даному випадку втручання в право на повагу до житла пані ОСОБА_6 є законним, відповідає легітимній меті та пропорційним. Відсутність іншого житла у її власності не є автоматичним порушенням її прав, особливо з огляду на те, що вона не надала доказів спроб врегулювання цього питання з продавцем квартири, хоча має таку можливість.
65.Суд вважає, що права власників квартири на мирне володіння своїм майном Відповідачів за зустрічним позовом переважають над інтересами пані ОСОБА_6 в даній ситуації. Пані ОСОБА_6 не довела, що втручання в її права є непропорційним або таким, що накладає на неї надмірний тягар.
66.Тому Суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову з підстав недоведеності.
67.Судові витрати покладаються на сторони, які їх понесли.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, Суд -
У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом виселення, відмовити повністю.
У задоволенні ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання права користування квартирою, відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО