Рішення від 22.11.2010 по справі 3/126-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

22.11.10 Справа № 3/126-10.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянув матеріали справи № 3/126-10

За позовом: прокурора Сумської області в інтересах держави в особі

позивачів: 1) Роменської районної державної адміністрації, м. Ромни Сумської області;

2) Хоминцівської сільської ради, с. Хоминці Роменського району Сумської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі філії - Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка Сумської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління державної земельної інспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області, м. Суми

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в розмірі 11755,48 грн.

За участю представників:

першого позивача: не з'явився

другого позивача: не з'явився

відповідача: Єфіменко Л. І., Плотніков С. І.

третьої особи: Бредіхіна Р. О., Литовченко Г. Ф.

прокурора: Яковенко В. В.

Суть спору: прокурор просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,42 га на території Хоминцівської сільської ради Роменського району Сумської області, а також стягнути з відповідача на користь другого позивача (Хоминцівської сільської ради) шкоду в розмірі 11755,48 грн.

Підставою для звернення прокурора з позовною заявою у даній справі, як зазначено в самій позовній заяві, є матеріали, проведеної прокуратурою Сумської області, із залученням фахівців Держземінспекції у Сумській області перевірки додержання вимог земельного законодавства структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта» при здійсненні видобування вуглеводнів, якими встановлено, що на території Хоминцівської сільської ради Роменського району Сумської області відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,42 га під розміщення та обслуговування свердловини № 33.

Вищевказані обставини прокурор підтверджує копіями актів обстеження земельної ділянки від 22.07.2010р. №№ 32 та 33 та копіями актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.07.2010р. №№ 341 та 342.

Розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки, яка становить 1474,40 грн., а також внаслідок використання землі не за цільовим призначенням у розмірі 10281,08 грн. проведено на підставі встановлених вищезгаданими актами фактів самовільного та нецільового використання земельної ділянки та на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Перший позивач будь-яких обґрунтувань своєї позиції суду не надав.

Другий позивач надіслав суду письмові пояснення від 12.11.2010р. № 315, в яких зазначив, що перед початком будівельних робіт на майданчику розміщення свердловини № 33 Волошківського родовища - це земельний пай покійної ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 16). Отже це є невитребуваний пай в межах Хоминцівської сільської ради. Другий позивач вважає, що відповідач повинен був укласти угоду на оренду згаданої земельної ділянки, що не було зроблено, а тому він підтримує позов прокурора.

Третя особа подала суду письмове обґрунтування від 19.11.2010р. № 388/08-04, в якому зазначає, що відповідно довідки від 19.11.2010 року за № 657/01-02 відділу Держкомзему у Роменському районі свердловина № 33 Волошнівського родовища площею 2,13 га розміщена на землях державної власності, використовується без правовстановлюючих документів. Перевірку державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель третя особа вважає проведеною правомірно і позов прокурора підтримує в повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. Оскільки позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються лише на актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства №№ 341, 342 від 22.07.2010р. та актах обстеження земельної ділянки від 22.07.2010р. №№ 32, 33, то відповідач вважає звернення прокурора з позовом безпідставним, з огляду на те, що вказані прокурором у позові обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач стверджує, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель державної власності, а являється невитребуваними паями громадян, а відповідно прокурор безпідставно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Роменської райдержадміністрації та Хоминцівської сільської ради з вимогою про звільнення земельної ділянки, як земельної ділянки державної власності, та стягнення збитків.

Відповідач наполягає на тому, що з 2005 року вживає заходів для того, щоб оформити право користування земельною ділянкою належним чином, а також наполягає на тому, що в даному випадку відсутній факт самовільного зайняття земельної ділянки. З дозволу першого позивача здійснювався вибір земельної ділянки, здійснювалися погодження усіма службами районного підпорядкування, був підписаний комісійно акт місця розташування земельної ділянки під будівництво свердловини. Другий позивач погодив вибір земельної ділянки. Роменська районна рада, Роменська райдержадміністрація (перший позивач) погодили вибір земельної ділянки. Місце розташування свердловини та зміну цільового призначення земель було погоджено також розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації.

12.12.2005 року між Роменською РДА (першим позивачем) та відповідачем було укладено договори оренди земельних ділянках № 571-ОР від 22.12.2005р. та № 572-ОР від 22.12.2005р., за умовами яких перший позивач передав відповідачеві забудовані земельні ділянки для експлуатації експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища на території Хоминцівської сільської ради площею 2,13 га строком до 01.10.2007 року та площею 0, 71 га - строком до 15.11.2030 року. Сторонами було підписано акти приймання-передачі земельних ділянок. Умови договорів виконуються. Земельні ділянки використовуються за призначенням (для розміщення та експлуатації свердловини № 33). Хоминцівська сільська рада систематично одержувала і продовжує одержувати плату за використання землі. Відповідні бюджети одержали кошти в рахунок відшкодування сільськогосподарських втрат, що не заперечується позивачами.

Відповідач зазначає, що оскільки зайняття земельної ділянки під згадану свердловину здійснювалось за згодою уповноважених осіб (зокрема, позивачів у даній справі) та на підставі договорів, то відсутній факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Окремо відповідач зазначає, що він є власником ліцензії, згідно з якою має право і зобов'язаний здійснювати видобуток вуглеводнів Волошківського родовища Роменського району Сумської області. Відповідач додав до відзиву на позов документи в обґрунтування своєї позиції, зокрема, копію ліцензії, копію гірничого відводу, копії розпоряджень, листів, договорів, висновків тощо.

Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити прокурору в задоволенні його позовних вимог повністю.

Відповідач подав суду заяву про застосування строку позовної давності. Відповідач стверджує, що Роменська райдержадміністрація знала про використання відповідачем земельної ділянки площею 2,84 га під розміщення та обслуговування свердловини № 33 Волошківського родовища щонайменше з 22.12.2005 року, коли між Роменською райдержадміністрацією та ВАТ «Укрнафта» були укладені договори на використання земельних ділянок, загальною площею 2,84 га, частину яких (в розмірі 1,42 га) вимагає звільнити прокурор. З того часу про використання земельної ділянки відомо також і Хоминцівській сільській раді, яка одержувала кошти за використання земельної ділянки згідно згаданих вище договорів від 22.12.2005р. № 571-ОР та № 572-ОР.

Прокурор не є стороною у справі і його процесуальна роль зводиться лише до представництва інтересів держави в суді. Сама ж держава виступає у спорі в особі органів,уповноважених нею здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначив ці органи, які набули статусу позивачів: Охтирська райдержадміністрація та Бугруватська сільська рада. Таким чином, державі в особі уповноважених нею органів, що виступають позивачами у цій справі, з липня 2007 року достеменно відомо про обставин, які прокурор поклав в основу позовних вимог. Позовна заява прокурора у даній справі датована 17.09.2010 року.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 267 ЦК України, відповідач просить суд про застосування позовної давності до вимог про звільнення земельної ділянки площею 2,12 га, заявлених у даній справі та відмовити у задоволенні позову.

Крім того, відповідач подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з невідповідністю позову вимогам чинного законодавства України, що регламентує порядок, умови та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді. Відповідач вважає, що прокурором не виконано вимог ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, господарський суд встановив:

Позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтуються виключно на документах, складених фахівцями Управління державної земельної інспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області під час перевірки додержання вимог земельного законодавства структурними підрозділами ВАТ «Укрнафта» при видобуванні вуглеводнів, а саме: на актах обстеження земельної ділянки від 22.07.2010 року №№ 32, 33 далі (далі - Акти №№ 32, 33) та актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.07.2010 року №№ 341, 342 (далі - Акти №№ 341, 342), а також на розрахунках розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем під розміщення та обслуговування свердловини № 33 на території Хоминцівської сільської ради Роменського району Сумської області (за межами населеного пункту) та розміру шкоди заподіяної внаслідок використання тих же земельних ділянок відповідачем не за цільовим призначенням (№№ 13/0032, 13/0028).

Тобто, в обґрунтування своїх позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок прокурор у своїй позовній заяві зазначив лише такі докази - акти №№ 32, 33 та акти №№ 341, 342.

Позивачі та третя особа у даній справі взагалі не надали суду будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції у справі.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд здійснює оцінку доказів, поданих суду прокурором, та доказів,поданих суду відповідачем в обґрунтування своїх заперечень проти позову прокурора, в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у своєму відзиві на позов, заперечуючи проти позовних вимог прокурора, обґрунтовує свою позицію щодо відсутності факту самовільного зайняття земельної ділянки, щодо неналежності та недопустимості наданих прокурором доказів, посилається на відповідні докази, які подані ним суду разом з відзивом на позовну заяву, зокрема, на матеріали попереднього погодження місць розташування земельних ділянок під свердловину № 33; копії договорів оренди земельних ділянок; копії ліцензії на користування надрами; копії гірничого відводу; копії розрахунків втрат сільгоспвиробництва та копії платіжних доручень про відшкодування втрат сільгоспвиробництва; копії платіжних доручень про сплату коштів за користування земельними ділянками; копії актів вводу в експлуатацію свердловин тощо.

З матеріалів справи вбачається, що місце розташування експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища для відповідача на спірній земельній ділянці погоджено:

· розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації від 13.08.2004р. № 410 «Про дозвіл на вибір земельної ділянки для будівництва та облаштування свердловин, трас трубопроводів», яким, зокрема надано дозвіл відповідачу на вибір земельної ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища на території Хоминцівської сільської ради;

· розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації від 02.06.2005р. № 236 «Про дозвіл на вибір земельної ділянки для будівництва експлуатаційних свердловин», яким, зокрема надано дозвіл відповідачу на вибір земельних ділянок під будівництво експлуатаційних свердловин №№ 33, 34 Волошківського родовища та території Хоминцівської сільської ради; відповідно до цього розпорядження складено комісійний Акт місця розташування земельної ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини № 33 за участю начальника відділу земельних ресурсів, головного санітарного лікаря районної СЕС, начальника державної регіональної екологічної інспекції по Роменському району, головного архітектора району, начальника відділу культури Роменської РДА, голови Хоминцівської сільської ради, зам. директора ДП «Інтерагро» (орендар) та представника відповідача; в Акті місця розташування зазначено, що комісія провела вибір місця розташування земельної ділянки для будівництва експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища, розташованої на земельних ділянках № 266 та № 341 (невитребувані паї) - землі сільгосппризначення, які знаходяться в оренді ДП «Інтерагро» в межах Хоминцівської сільської ради Роменського району Сумської області, загальна площа земельної ділянки 2,84 га (земельна ділянка визначена на викопіюванні з плану земель т. 1, а.с. 56, 57);

· розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації від 22.12.2005р. № 699 «Про погодження матеріалів місця розташування і розміру земельних ділянок для будівництва та облаштування експлуатаційних свердловин» погоджено відповідачеві матеріали місця розташування і розміру земельної ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища за рахунок земель приватної власності на території Хоминцівської сільської ради;

· розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 08.09.2006р. № 468 «Про зміну цільового призначення земель та погодження місць розташування об'єктів за межами населених пунктів на території області» погоджено місце розташування земельних ділянок для будівництва, зокрема експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища ВАТ «Укрнафта» (відповідачу) на землях громадян, переданих в оренду ДП «Інтерагро», на території Хоминцівської сільської ради Роменського району площею 2,50 га (ріллі), з них: в оренду строком на 25 років - 0,50 га, строком на 3 роки - 2 га, а також під'їзд до свердловини площею 0,34 га (ріллі), з них: в оренду на 25 років - 0, 21 га, на 3 роки - 0,13 га;

· заступником голови Сумської облдержадміністрації у 2006 році затверджено розрахунок визначення сум відшкодування втрат сільгоспвиробництва при відведенні вищезгаданої земельної ділянки під свердловину № 33 та під'їзний шлях до неї, яким визначено такі втрати у сумі 76390 грн. і ці втрати повністю відшкодовані відповідачем платіжними дорученнями від 18.04.2006р. (т. 1, а.с. 76, 77).

Відповідач має ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами (реєстраційний № 1859 від 26 квітня 1999 року) Державного комітету України по геології і використанню надр на видобування (експлуатацію) корисних копалин: газу природного вільного, конденсату супутніх: етану, пропану, бутану на Волошківському родовищі в Роменському районі Сумської області, що експлуатується з 1984 року. Термін дії ліцензії - 20 років, тобто до 26 квітня 2019 року.

Згідно ст. 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам. Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Факт надання відповідачеві вищезгаданої ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами Волошківського родовища в Роменському районі Сумської області свідчать про наявність попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання відповідачеві земельної ділянки для зазначених потреб.

Державним комітетом з нагляду за охороною праці відповідачеві надано гірничий відвід, що підтверджується Актом про надання гірничого відводу від 26 січня 2004 року № 846. Цей акт є безстроковим.

Акт про надання гірничого відводу засвідчує надання гірничого відводу відповідачеві для розробки Волошківського газоконденсатного родовища в Роменському районі Сумської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 2794 га.

Згідно ст. 17 Кодексу України про надра, гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин.

У відповідності зі ст. 18 Кодексу України про надра, земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Відповідно до ст. 19 згаданого Кодексу, надра надаються у користування підприємствам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Оскільки для промислової розробки родовища (видобування нафти та газу) безумовно є потреба у наданні земельної ділянки, то після надання відповідачеві спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу в нього на підставі статей 16-19 Кодексу України про надра виникло право на користування надрами на відповідному родовищі, що займає певну земельну ділянку, а також право на користування земельною ділянкою надр, яку зобов'язаний надати відповідачу відповідний землевласник (розпорядник землі) для розробки родовища як користувачу надр, що одержав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід.

22.12.2005 року між першим позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі № 571-ОР, за яким орендодавець (перший позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає у користування земельну ділянку для експлуатації експлуатаційної свердловини № 33 Волошківського родовища на території Хоминцівської сільської ради Роменського району Сумської області загальною площею 2, 13 га забудованих земель. Договір укладено терміном з 15.11.2005р. до 01.10.2007 року.

22.12.2005 року сторони склали акт приймання-передачі земельної ділянки (об'єкта оренди), за яким перший позивач (Роменська РДА) передав відповідачеві (ВАТ «Укрнафта») земельну ділянку площею 2,13 га для експлуатації свердловини № 33 Волошківського родовища, яка розташована на території Хоминцівської сільської ради Роменського району. В акті зазначено, що згадана земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням, тобто для експлуатації свердловини № 33 (т. 1, а.с. 78-80).

22.12.2005 року перший позивач уклав з відповідачем договір оренди землі № 572-ОР, за яким орендодавець (перший позивач) надає, орендар (відповідач) приймає в користування земельну ділянку для експлуатації свердловини № 33 Волошківського родовища загальною площею 0,71 га забудованих земель на території Хоминцівської сільської ради Роменського району Сумської області. Цей договір укладено терміном дії з 15.11.2005р. до 15.11.2030р.

28.12.2005 року перший позивач передав відповідачеві по акту приймання-передачі земельної ділянки (об'єкти оренди) земельну ділянку площею 0,71 га для експлуатації свердловини № 33 Волошківського родовища терміном до 15.11.2030р., яка розташована на території Хоминцівської сільської ради Роменського району. В акті зазначено, що згадана земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням, тобто для експлуатації свердловини № 33 (т. 1, а.с. 81-85).

Умови договорів сторонами виконуються. Земельні ділянки використовуються за призначенням (для експлуатації свердловини № 33), відповідач сплачував і на даний час сплачує орендну плату до місцевого бюджету Хоминцівської сільської ради, що підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с. 3-102) і не заперечується позивачами, а другий позивач приймає орендну плату, що підтверджує фактичне продовження договірних правовідносин між сторонами договору.

За вищевикладених обставин висновки, викладені в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства №№ 341, 342 та в актах обстеження земельної ділянки №№ 31, 32 є необґрунтованими та невідповідаючими дійсності, а оскільки позовні вимоги прокурора у даній справі ґрунтується лише на цих актах, то не можна вважати позовні вимоги прокурора обґрунтованими.

Заявляючи позовні вимоги про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на підставі ст. 212 Земельного кодексу України прокурор та/або позивач мають довести, що дана земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З суб'єктивного боку самовільне зайняття земельної ділянки завжди є навмисним порушенням закону, спрямованим на заволодіння земельною ділянкою.

У своєму листі від 16.08.2006р. № 14-17-4/6045 Державний комітет України по земельних ресурсах рекомендує розрізняти поняття «самовільного зайняття земельної ділянки» та поняття «використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів». Використання земельних ділянок, наданих у користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування до оформлення правовстановлюючих документів не є самовільним зайняттям земельної ділянки, а є використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

У відповідності з пунктом 4.1.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів; причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку; наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування; вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Матеріали даної справи свідчать, що відповідач використовує земельну ділянку за згодою їх розпорядника, на підставі рішень відповідних органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, згідно укладених договорів. Відповідач здійснює оплату за користування земельними ділянками відповідно до умов договору, що не заперечується ні прокурором, ні позивачами.

Спеціальним законом - Кодексом України про надра (ст. ст. 16-19) передбачене безумовне право відповідача як користувача надр на отримання у користування земельних ділянок для користування надрами після одержання спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Відповідач одержав і спеціальний дозвіл і гірничий відвід, а тому йому згідно ст. 18 Кодексу України про надра мають бути надані земельні ділянки для користування надрами, тобто відповідач як користувач надр має право на користування відповідними земельними ділянками, розмір і місце розташування яких узгоджені розпорядниками землі і земельні ділянки фактично надані відповідачеві в користування, але розпорядниками землі не виконані вимоги закону і не здійснено в порядку, встановленому земельним законодавством України та ст. 18 Кодексу України про надра, надання земельних ділянок для користування надрами з оформленням належних правовстановлюючих документів, що не є виною відповідача.

Зважаючи на все вищевикладене, в даному випадку позов прокурора є безпідставним та необґрунтованим як стосовно вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, так і стосовно вимог про стягнення шкоди, оскільки друга вимога є похідною від першої вимоги.

Крім того, слід зазначити, що твердження прокурора щодо нецільового використання відповідачем є помилковим, оскільки відповідач як користувач надр використовує земельні ділянки для користування надрами і саме для цієї цілі згідно ст. 18 Кодексу України про надра йому мають бути обов'язково надані земельні ділянки після одержання спеціального дозволу та гірничого відводу, саме для цієї цілі відповідачеві й були надані в користування спірні земельні ділянки.

На підставі всього вищевикладеного, в задоволенні позову прокурору має бути відмовлено повністю.

Тому, керуючись ст. ст. 13, 16, 17, 18, 19 Кодексу України про надра, ст. ст. 10, 12, 17, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 26.11.2010 року

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО

Суддя

Попередній документ
12577546
Наступний документ
12577550
Інформація про рішення:
№ рішення: 12577549
№ справи: 3/126-10
Дата рішення: 22.11.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Сумської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди