Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/373/25
Номер провадження: 2/511/386/25
12 березня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Гринчак С. І.,
секретаря судового засідання - Полихи Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 -адвокат Кісілевич О.М., який діяв на підставі ордера серії АА № 1465310 від 04 лютого 2025 року звернувся до суду з позовною заявою через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», в якій просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 жовтня 2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №183. Від шлюбу дітей не мають. Спільне життя не склалося, у зв'язку з тим, що сторони мають різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство, та проживають окремо. Посилаючись на дані обставини представник позивача просив шлюб розірвати, так як спільне проживання в шлюбі не можливе.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.02.2025 року у справі відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник- адвокат Кісілевич О.М.не з'явилися, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на розірванні шлюбу та просили справу розглянути справу у їх відсутність та не заперечували щодо ухвалення заочного рішення по справі. ( а.с.18-20 )
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у її відсутність суду не надала, не подала відзив. ( а.с. 7)
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
У відповідності до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 СК України).
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Державний орган реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви. Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст. 112 СК України).
Судомвстановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 09 жовтня 2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №183, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.10)
Від спільного життя неповнолітніх дітей не мають.
Причиною розпаду сім'ї є те, що спільне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з тим, що сторони мають різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, внаслідок чого між сторонами припинилися шлюбні стосунки та перестали вести спільне господарство.
Сторони проживають окремо.
Позивач на розірвання шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини не має наміру, у наданні строку для примирення з метою збереження родини не має потреби, оскільки вважає, що їхня сім'я розпалася остаточно.
При таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим, тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вирішуючи питання про розірвання шлюбу вважає за необхідне з'ясувати прізвище подружжя після розірвання шлюбу. Відповідачкою не надано заяву про відновлення свого дошлюбного прізвища, яке вона змінила під час реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, відповідачці залишити прізвище, яке вона отримала під час державної реєстрації шлюбу, що розривається « ОСОБА_3 ».
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Враховуючи те, що сторони проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує лише формально, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України - у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати в сумі 1211,20грн. покладаються на позивача.
На підставі ст.ст.24,ч.3ст.105,ч.3ст.109,110,112,113,115,ч.3ст.122 СК України, керуючись ст.ст.4,18,19,76-81,95,206,211,247, 258-259,263-265,273, 280-284,288,289ЦПК,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09 жовтня 2018 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі актового запису №183, розірвати.
Прізвище після розірвання шлюбу: чоловіка -ОСОБА_3 , жінки - ОСОБА_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Суддя С. І. Гринчак