04 березня 2025 року
м. Київ
справа № 200/16826/17
провадження № 61-15690 ск 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Губою Валерією Валерїївною, на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мошковська Наталія Миколаївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Германенко Наталія Ігорівна, за участі Прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя та свідоцтва про право на спадщину,
1. Дніпровська міська рада звернулася з позовом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила:
- визнати недійсним договір іпотеки від 25 липня 2015 року № 815, предметом якого є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку добровільного виконання зобов'язання за позикою від 10 вересня 2015 року № 1026, предметом якого є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 19 жовтня 2023 року № 865 видане ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 , предметом якого є об'єкт незавершеного будівництва - квартирний (багатоквартирний) житловий будинок загальною площею - 12381,5 кв. м готовністю - 95%, розташований за адресою:
АДРЕСА_2 . В судовому засіданні 04 липня 2023 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська проголошено усну ухвалу про заміну відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 у зв'язку з їх смертю, їх правонаступниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
3. В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до Дніпровської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Германенко Наталія Ігорівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання відсутніми прав вимоги, зобов'язання не чинити перешкод.
4. В зустрічному позові ОСОБА_1 просила суд визнати відсутнім за Дніпровською міською радою права вимоги визнання недійсними:
- свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 865, виданий 19 жовтня 2023 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Германенко Н. І.;
- договору про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку добровільного виконання зобов'язань за позикою, серія та номер: 1026, виданий 10 вересня 2015 року, видавник: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, Мошковська Н. М. ;
- договору іпотеки, серія та номер: 815, виданий 25 липня 2015 року видавник: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу, Мошковська Н. М.;
- зобов'язати Дніпровську міську раду не чинити перешкоди ОСОБА_1 щодо оформлення речових прав на земельні ділянки кадастровий номер 1210100000:02:422:0126 площею 0,0267 га та кадастровий номер 1210100000:02:422:0127 площею 0,1402 га, розташовані у АДРЕСА_3 ) по фактичному розміщенню належного їй незавершеного будівництва квартирного (багатоквартирного) житлового будинку.
5. Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 03 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, зустрічний позов повернув заявнику.
6. В листопаді 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Губою В. В., на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.
7. Верховний Суд ухвалою від 09 грудня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для надання суду нової редакції касаційної скарги.
8. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09 грудня 2024 року заявником надіслано до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, разом із її копіями з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справ.
9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що повертаючи її зустрічний позов суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про те, що її вимога про визнання відсутні права є завідомо безпідставною.
10. Заявник вказує на те, що як первісний позов так і її зустрічний позов взаємопов'язані, і задоволення зустрічного позову може частково або повністю виключити задоволення первісного, тобто питання чи обраний позивачем спосіб захисту є ефективним суд першої інстанції мав вирішувати розглянувши справу по суті, а не на стадії вирішення питання про прийняття зустрічного позову до розгляду.
11. Крім цього, на думку заявника, судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, від 24 червня 2022 року у справі № 922/4411/21, від 07 липня 2023 року у справі № 914/234/23 та від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20.
12. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.
13. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи своє рішення про повернення заявнику зустрічного позову вказав на те, що у першій вимозі зустрічного позову про визнання відсутніми прав вимоги, позивач за зустрічним позовом просить визнати відсутнім у позивача права на звернення до суду, з чого вбачається завідома безпідставність такої вимоги. Друга вимога позову про зобов'язання не чинити перешкод в оформленні земельної ділянки є абстрактною, не є взаємопов'язаною із первісним позовом, вони виникають з різних правовідносин, а задоволення зустрічного позову не може вплинути на задоволення первісного позову. Окрім того вказана вимога фактично подвоює (дублює) адміністративній позов у справі №160/3109/24.
14. Крім цього, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/3109/24 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просила:
- визнати протиправними дії Дніпровської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу у власність по АДРЕСА_3 по фактичному розміщенню незавершеного будівництва квартирного (багатоквартирного) житлового будинку;
- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20.12.2023 року №242/45 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_3 ) по фактичному розміщенню незавершеного будівництва квартирного (багатоквартирного) житлового будинку для продажу у власність»;
- зобов'язати Дніпровську міську раду прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_3 по фактичному розміщенню незавершеного будівництва квартирного (багатоквартирного) житлового будинку, для продажу у власність.
15. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16 жовтня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Дніпровської міської ради VIII скликання від 20 грудня 2023 року № 242/45 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_3 ) по фактичному розміщенню незавершеного будівництва квартирного (багатоквартирного) житлового будинку для продажу у власність». Зобов'язав Дніпровську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 жовтня 2023 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом викупу) та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив. Вирішив питання судових витрат.
16. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Також, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
17. Разом із цим за змістом рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України», право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України»).
18. Отже реалізація конституційного права на судовий захист ставиться у залежність від положень національного законодавства, зокрема процесуального закону, яким у цивільному праві є Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України).
19. Так, за приписами частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
20. Частиною третьою цієї ж статті визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, пропорційність, обов'язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правам.
21. Частиною першою статті 13 ЦПК України також унормовано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
22. ЦПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, а також відповідачу надане право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
23. Зокрема, статтею 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
24. Водночас, частина третя статті 194 ЦПК України передбачає повернення заявнику зустрічної позовної заяви, яка подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу.
25. Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки щодо наявності умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним.
26. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 вказала на те, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (пункти 5.15, 5.16).
27. Також Верховний Суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом (пункти 26-28).
28. Разом із цим пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
29. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 зробила правовий висновок про те, що такий спосіб захисту як визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
30. Водночас, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
31. Так, статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
32. З оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції не робилося висновків про те, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту (визнання відсутнім права вимоги) є неефективний, а констатувалося лише те, що звертаючись із зустрічним позовом ОСОБА_1 фактично просить визнати відсутність у Дніпровська міська рада конституційного права на звернення до суду, тобто така вимога є недійсною.
33. Таким чином Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необхідність повернення ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви.
34. За таких обставин необґрунтованими є і доводи касаційної скарги щодо того, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17, від 24 червня 2022 року у справі № 922/4411/21, від 07 липня 2023 року у справі № 914/234/23 та від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20.
35. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
36. Отже, враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, правильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником - адвокатом Губою Валерією Валерїївною, на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мошковська Наталія Миколаївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Германенко Наталія Ігорівна, за участі Прокуратури Дніпропетровської області, про визнання недійсним договорів іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя та свідоцтва про право на спадщину.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров