36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28 жовтня 2010 р. Справа № 5/159
За позовом Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40
до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", 36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 47
про стягнення 3955,69 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 28.10.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення страхового відшкодування в сумі 3955,69 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (повідомлення в матеріалах справи), відзиву на позов не надав.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а також враховуючи закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
17.01.2008 року між Акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (позивач) та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3А-к (а.с. 26-27), предметом якого виступають майнові інтереси останнього пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) від страхових ризиків "ДТП", "ПДТО", "ІВП", "ВИКРАДЕННЯ".
07.09.2008 року в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Mersedes (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), який належить ОСОБА_2 і на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував під керуванням ОСОБА_3, та Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ОСОБА_1 і на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував під його керуванням.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Toyota Camry була завдана матеріальна шкода, розмір якої, згідно наданого позивачем розрахунку від 28.11.2008 року (а.с. 12) становить 6325,69 грн.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 3-18033/08 від 15.10.2008 року (а.с. 29) ОСОБА_3 було визнано винним у здійсненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3А-к від 17.01.2008 року та згідно з Правилами добровільного страхування засобів наземного транспорту позивачем було виплачено власнику автомобіля Toyota Camry (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) страхове відшкодування в розмірі фактично завданих збитків в сумі 4465,69 грн. (з вирахуванням франшизи в сумі 1860,00 грн.), що підтверджується видатковим касовим ордером від 28.11.2008 року (а.с. 25).
10.04.2009 року на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (№ 85/96-ВР від 07.03.1996 року), за змістом яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а також враховуючи наявність страхового полісу № ВС/0581468 (а.с. 35), яким застраховано цивільно-правову відповідальність в тому числі й ОСОБА_3, позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (відповідач) з претензійним листом за № 1372 (а.с. 9) на суму 4465,69 грн. та вимогою про добровільну сплату страхового відшкодування, якого позивачем було додано необхідні для його розгляду документи. Зазначений лист, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10), був отриманий представником відповідача 15.04.2009 року, але залишений без реагування.
За таких обставин позивач прохає суд стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування з урахуванням франшизи за страховим полісом № ВС/0581468 в сумі 3955,69 грн.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (№ 1961-IV від 01.07.2004 року), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За змістом ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Приписами ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Як вже було зазначено, особа, що є винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а отже і особою, винною у завданні збитків є Безгінов Микола Миколайович. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, позивач, після виплати застрахованій ним особі, може звернутися з відповідною вимогою до ОСОБА_3 - винного в завданні застрахованій позивачем особі збитків.
Згідно п. 15.1. ч. 1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Наданий позивачем страховий поліс № ВС/0581468 є договором страхування першого типу, тобто цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 також застрахована даним полісом так само як цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2.
Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1. якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.
Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 37.4. якої страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що страховик особи, відповідальність якої ним застрахована, може здійснити виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому.
Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та нанесенні збитків особи - ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої ним застрахована, безпосередньо потерпілому - ОСОБА_1 - виплати страхового відшкодування не здійснював.
Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пп. 38.1.1. п. 38.1. якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Отже, якщо страхувальник або водій, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону, то до страховика, що виплатив страхове відшкодування потерпілій та застрахованій ним особі, переходить право регресного позову до страховика, який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.
Судом встановлено, що відповідач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди у строки, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 вищезгаданого Закону.
За таких обставин, відповідно до приписів пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач набув право регресного позову до відповідача.
Згідно з п. 37.1. ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Як було зазначено вище, 10.04.2009 року позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" з претензійним листом за № 1372 на суму 4465,69 грн. та вимогою про добровільну сплату страхового відшкодування, якого позивачем були додані необхідні для його розгляду документи. Зазначений лист, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, був отриманий відповідачем 15.04.2009 року, але залишений без реагування.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (36000, м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ 13934129) на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, п/р 26502301197 в філії АКБ "Меркурій", МФО 300755, код ЄДРПОУ 20602681) - 3955,69 грн. страхового відшкодування, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
Суддя Гетя Н.Г.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.11.2010 року.