Іменем України
11 березня 2025 року
м. Харків
справа № 642/4817/24
провадження № 22-ц/818/967/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю..,
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач за первісним позовом відповідача за зустрічним: ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 ,
третя особа за первісним позовом та позивач за зустріним позовом - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2024 року, у складі судді Балабай С.С.,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 496 043,58 грн; витрати пов'язані з оцінкою збитку в розмірі 3 000,00 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02.09.2024 року від ОСОБА_3 надійшла заява про залучення її до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
03.09.2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 04.09.2024 року залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Прийнято позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та об'єднано її в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Здійснений перехід з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
24.10.2024 року до суду надійшло клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про призначення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2024 року, з урахуванням ухвал суду від 11.11.2024 року та 08.01.2025 року про виправлення описок, клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 про призначення судової автотоварознавчої експертизи - задоволено частково. Призначено у справі № 642/4817/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого 22.12.2023 року внаслідок ДТП автотранспортного засобу Tesla Model S, д. н. з. НОМЕР_1 ? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату події ДТП, тобто 22.12.2023?
Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого(ї) власнику автотранспортного засобу Tesla Model S, д. н. з. НОМЕР_1 , унаслідок події ДТП, яка мала місце 22.12.2023 року на дату події ДТП?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ: 02883096, адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, м. Київ, 03057), попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтею 384, 385 КК України. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено. В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №642/4817/24. Оплату за проведення експертизи покладено на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 . Роз'яснено учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв та не поставив на вирішення експерту заявлені нею питання щодо повного та всебічного розгляду даної справи. Однак в ухвалі, судом першої інстанції зазначено власне питання, яке , на думку заявниці, зовсім не відноситься до вирішення справу по суті позовних вимог, а крім того підлягає оплаті саме нею-заявницею. Також судом проігноровано її клопотання про призначення експертизи, саме судовому експерту ОСОБА_4 , чим порушено її права на вільний доступ до правосуддя. Також вказує, що вона була присутня при огляді 09.01.2024 року представником страховика ОСОБА_5 , автотранспортного засобу Tesla Model S, д. н. з. НОМЕР_1 , при цьому вона у відповідному протоколі огляду зазначала свої зауваження до нього та здійснювала фотознімки пошкодженого автомобіля. Відшкодування від страховика ОСОБА_2 було отримано саме на підставі цього протоколу огляду. Однак в обґрунтування позовних вимог на підтвердження завданої матеріальної шкоди ОСОБА_1 надав інший документ, а протокол огляду КТЗ від 09.01.2024 року до позовної заяви не додавався. На підставі цього ОСОБА_3 ставить під сумнів розмір завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди вважає, що необхідно призначити іншу судово автотоварознавчу експертизу для вирішення розбіжностей у висновках експертів, які знаходяться в матеріалах справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, підтримав апеляційну скаргу.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про призначення вищезазначеної експертизи, суд першої інстанції виходив із вимог щодо дотримання принципу змагальності сторін, а також з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, для чого необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12, ч. 1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно з ч. 1ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
З урахуванням положень статті 103 ЦПК України, суд першої інстанції може призначити експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Питання щодо визначення розміру майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, потребують спеціальних знань в області іншій, ніж право. А сторонами не подані висновки експерта з тих самих питань.
Тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для призначення судової автотоварознавчої експертизи відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно поставлене питання експерту, яке не було заявлено в клопотанні стороною.
Тому ухвалу суду першої інстанції слід змінити, виключивши з резолютивною частини питання поставлене експерту:
Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого 22.12.2023 року внаслідок ДТП автотранспортного засобу Tesla Model S, д. н. з. НОМЕР_1 ? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату події ДТП, тобто 22.12.2023 року?
Посилання апелянта на той факт, що при обранні експертної установи судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів неможливості проведення експертизи судовим експертом Барановським С.І., а також чому для проведення експертизи обрана саме установа Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ: 02883096, адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, м. Київ, 03057) є безпідставними та не приймаються колегією суддів.
Так, згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.
Положеннями ч.3 ст.103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Оскільки сторони у даній справі не дійшли взаємної згоди щодо експертної установи, в якій повинна бути проведена експертиза, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції з урахуванням ч.3 ст.103 ЦПК України, обґрунтовано визначено експертну установу Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) (код ЄДРПОУ: 02883096, адреса: вулиця Сім'ї Бродських, 6, м. Київ, 03057).
Підстав для визначення іншої експертної установи або експерта колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну оскаржуваної ухвали в частині переліку питань, поставлених експерту.
В іншій частині ухвала суду постановлена з дотримання вимог закону.
Відповідно до п. 4 ч.1ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями367,368,369,376,381,382,383,384, ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 07 листопада 2024 року змінити в частині переліку питань, поставлених експерту.
Виключити з резолютивної частини ухвали питання, поставлене на вирішення експерту, а саме:
Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого 22.12.2023 внаслідок ДТП автотранспортного засобу Tesla Model S, д. н. з. НОМЕР_1 ? Якщо можливо, то який обсяг, характер і вартість цих робіт на дату події ДТП, тобто 22.12.2023?
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повне судове рішення виготовлено 12.03.2025 року.