Справа № 472/317/24
Провадження №1-кп/472/25/25
Веселинівський районний суд Миколаївської області
12 березня 2025 рокус-ще Веселинове
Веселинівській районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селища Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152190000038 від 08.01.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 126-1 КК України,
У судовому розгляді справи приймали участь сторони кримінального провадження: процесуальний прокурор Веселинівського відділення Вознесенської окружної прокуратури - ОСОБА_4 , обвинувачений - ОСОБА_3 , потерпіла - ОСОБА_5
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних та фізичних страждань.
В період часу з 17.01.2023 року по 07.01.2024 року за місцем свого спільного проживання з дружиною ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на заподіяння психологічних та фізичних страждань своїй дружині ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» систематично вчиняв відносно останньої акти психологічного, фізичного та економічного насильства, що призвело до психологічних та фізичних страждань потерпілої за наступних обставин.
Так, 17.01.2023 року о 19.50 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого спільного проживання з дружиною ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно власної дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке проявлялось у висловлюванні щодо останньої словами нецензурної лайки та за що, відповідно до постанови Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03.03.2023 року, ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
В подальшому 17.09.2023 року о 17.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем спільного проживання з дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно власної дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, яке проявлялось у висловлюванні щодо останньої словами нецензурної лайки та за що, відповідно до постанови Веселинівського районного суду Миколаївської області від 08.11.2023 року, ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Не зважаючи на неодноразове притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, останній на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив та систематично продовжував дії, направлені на вчинення домашнього насильства відносно власної дружини ОСОБА_5 ..
Так, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства у сім'ї, усвідомлюючи свою фізичну перевагу, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, маючи умисел на погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 та на завдання останній психологічних та фізичних страждань, 07.01.2024 року о 17.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем спільного проживання з дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , повторно вчинив відносно власної дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, яке проявлялось у висловлюванні щодо останньої словами нецензурної лайки та спричинення не менше 1 удару рукою в область голови, чим спричинив легке тілесне ушкодження у вигляді садна на лобі та здавлювання в області шиї, чим спричинив легке тілесне ушкодження у вигляді садна на передній поверхні шиї.
В результаті систематичних дій ОСОБА_3 , які полягали в умисному, систематичному вчиненні фізичного, психологічного та економічного насильства щодо ОСОБА_5 остання зазнала фізичних та психологічних страждань, що в сукупності призвело до погіршення якості життя.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, суду пояснив, що 17.01.2023 року о 19.50 годині він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме - виражався на її адресу грубою нецензурною лійкою. Також 17.09.2023 року о 17.00 годині він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру, що виразилося у висловлюванні щодо останньої грубою нецензурною лайкою. За це він 03.03.2023 року та 08.11.2023 року був притягнутий Веселинівським районним судом до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 КУпАП. Крім того 07.01.2024 року о 17.00 годині він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, повторно вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , а саме висловлювався на адресу дружини грубою нецензурною лайкою та спричинив один удар рукою в область голови та здавлювання в області шиї. В скоєному злочині розкаюється.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, також підтверджується фактичними даними, які містяться в досліджених в судовому засіданні показаннях, документах і висновку експерта, зокрема:
- показаннях потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні суду пояснила, що дійсно її чоловік ОСОБА_3 17.01.2023 року, 17.03.2023 року та 07.01.2024 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчиняв відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, вона викликала працівників поліції та відносно чоловіка складалися протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності. В даний час вони проживають разом, примирилися;
- протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.01.2024 року, відповідно до якого старшим слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_6 було прийнято усну заяву від ОСОБА_5 , яка повідомила, що 07.01.2024 року приблизно о 18.00 годині в одній із кімнат будинку, що в АДРЕСА_2 , чоловік ОСОБА_3 почав висловлюватися нецензурними висловами та спричинив тілесні ушкодження в області обличчя, тулубу та шиї;
- заяві ОСОБА_5 від 07.01.2024 року, відповідно якої остання надала дозвіл працівникам поліції на проведення огляду її домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2 ;
- протоколі огляду місця події від 08.01.2024 року та в фототаблицях до нього, відповідно до якого старшим слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_6 на підставі заяви ОСОБА_5 в присутності понятих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 було проведено огляд домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 . Територія домоволодіння огороджена кам'яним парканом, вхід до даної території здійснюється через металеву хвіртку зеленого кольору. При вході на вказану територію зліва розташований житловий будинок, який являє собою одноповерхову капітальну споруду зі шиферним перекриттям. Вхід до вказаного житлового будинку здійснюється через дерев'яні однотипні двері зеленого кольору. При вході до житлового будинку домоволодіння кімната коридору, яка в свою чергу сполучається з кімнатою спальні вхід до якої вільний. В даній кімнаті спальні при вході зліва розташоване ліжко, справа від ліжка розташоване дитяче ліжко та інші побутові речі. На цьому огляд було завершено;
- протоколі проведення слідчого експерименту від 16.01.2024 року та в фототаблицях до нього, відповідно якого слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 в приміщенні СПД № 1 Вознесенського РУП, смт. Веселинове вул. Свободи, 3 за участю потерпілої ОСОБА_5 , в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з метою уточнення показів потерпілої ОСОБА_5 було проведено слідчий експеримент, в ході якого потерпіла ОСОБА_5 розповіла та показала, що 07.01.2024 року у вечірній час ОСОБА_3 підійшов до неї та завдав удару долонею правої руки в область голови, після чого взяв за шию та почав душити. Також останній в ході конфлікту завдав потерпілій удару рукою в область переносиці та верхньої частини голови;
- постанові про визнання речовим доказом та долучення речового доказу до кримінального провадження від 26 січня 2024 року, відповідно до якої було визнано як речовий доказ довідку сімейного лікаря із зазначенням наявних тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та приєднано до матеріалів кримінального провадження;
- довідці, виданої КНП «Веселинівська районна лікарня» від 07.01.2024 року, відповідно якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зверталася в прийомний покій Веселинівської районної лікарні 7 січня 2023 року, діагноз: садна лобної ділянки (бита рана невеликих розмірів) та шиї. Залишки вирваного волосся в ділянці лівої скроні. Садна і кровопідтіки обох кистей;
- висновку експерта № 15 від 08.01.2024 року, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі, на передній поверхні шиї, які виникли від травматичної дії тупого предмету (предметів), особливості контактної поверхні якого (яких) в морфології ушкоджень не відобразилися, могли утворитися від удару (ударів) кулаками, взутими ногами та інше, можливо в строк та за обставин, на які вказує підекспертна, за механізмом удар - ковзання. Ушкодження у вигляді садна шиї та на лівій кисті (судячи з морфологічної характеристики - і садно півмісячної форми, вертикально, дугою, розташоване всередину) могли утворитися від давлючої дії нігтів людини. Таким чином потерпілій було спричинено не менше одного травматичного впливу (удару) в обличчя, та здавлюючої дії пальців рук. Ушкодження у ОСОБА_5 не були небезпечними для життя, у тому числі і в момент спричинення, мають незначні наслідки, строком не більше 6-ти днів, і за цими критеріями, відповідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Зважаючи на локалізацію вказаних ушкоджень, вважає їх утворення в умовах падіння із вертикального положення на площину малоймовірним;
- витязі з Єдиного обліку Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ЄО № 482 від 17.01.2023 року, відповідно якого 17.01.2023 року о 20:46 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.01.2023 року о 20:45 в АДРЕСА_3 , чоловік в нетверезому стані вчиняє домашнє насильство. Заявник ОСОБА_5 . Проведеною перевіркою працівників поліції було встановлено, що громадянин ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 . Поданому факту складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ВА459452;
- протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 459452 від 17.01.2023 року, відповідно якого 17.01.2023 року о 19 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини громадянки ОСОБА_5 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої;
- постанові Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03.03.2023 року, відповідно якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень;
- рапорті від 17.09.2023 року, відповідно якого 17.09.2023 року о 18:36 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.09.2023 року о 18:36 за адресою АДРЕСА_2 , заявник повідомила, що чоловік вчиняє домашнє насильство. Під час розмови він у неї забрав телефон.;
- протоколі про адміністративне правопорушення № 822942 від 17.09.2023 року, відповідно якого 17.09.2023 року о 17.00 громадянин ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався грубою нецензурною лайкою в бік дружини ОСОБА_5 ;
- терміновому заборонному приписі стосовно кривдника серії АА № 111772 від 17.09.2023 року, складений відносно ОСОБА_3 , відповідно якого терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 1 добу з 19 год. 50 хв. 17.09.2023 року та діє до 19 год. 50 хв. 18.09.2023 року;
- постанові Веселинівського районного суду Миколаївської області від 08.11.2023 року, відповідно якої ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить висновку, що всі докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому кримінальним процесуальним законодавством України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного.
Згідно ст. 126-1 КК України домашнє насильство - умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Встановлено, що "систематичність" характеризується двома критеріями: кількісним (тобто багаторазовістю періодично здійснюваних дій) та якісним (тобто взаємозв'язком, внутрішньою єдністю, що утворюють певну лінію поведінки винного щодо конкретного потерпілого чи потерпілих). Лише за наявністю як кількісного, так і якісного критерію можна стверджувати, що насильство має систематичний характер. Зміст кількісного критерію систематичності як ознаки домашнього насильства передбачає вчинення особою три і більше разів діяння (ця сукупність охоплює також попереднє притягнення до адміністративної відповідальності). Систематичним учиненням фізичного, психологічного або економічного насильства (далі - насильства) в контексті ст. 126-1 КК України слід розуміти такі випадки: особа вчиняє насильство три і більше разів, за кожне з яких не була притягнута до відповідальності; особа вчиняє насильство, за яке не була притягнута до відповідальності й раніше була притягнута два і більше разів до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
У постанові від 14 червня 2022 року (у справі № 585/3184/20) ККС ВС ще раз дійшов висновку про те, що «попереднє притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення протиправних дій щодо певної потерпілої особи чи осіб і настання конкретних наслідків, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, як про це вказано в ухвалі суду апеляційної інстанції, а підтверджує систематичність дій винуватої особи». Таке тлумачення релевантне рішенню ЄСПЛ «Galovic проти Хорватії» (case of Galovic v. Croatia (Application no. 45512/11)). У цьому рішенні ЄСПЛ звернув увагу на те, що елемент часу в конкретному контексті домашнього насильства, беручи до уваги його конкретну динаміку, набуває особливого значення. У цьому контексті важливо, щоб національна кримінально-правова система ефективно боролася з випадками домашнього насильства як окремо, так і в сукупності, створюючи відповідний стримуючий ефект, здатний забезпечити ефективне запобігання протиправним діям (п. 122). Підсумовуючи цілі покарання, які стосуються різних аспектів однієї та тієї ж поведінки, слід розглядати як єдине ціле, і в цій справі вони були реалізовані за допомогою двох передбачуваних взаємодоповнюючих типів проваджень, які були достатньо пов'язані за змістом і за часом, як того вимагає прецедентна практика Суду, щоб вважатися частиною цілісної схеми санкцій згідно з законодавством Хорватії за правопорушення домашнього насильства. У цих провадженнях існував адекватний рівень взаємодії між судами, а призначені покарання, разом узяті, не створювали для заявника надмірного тягаря, але були пропорційними тяжкості правопорушення. З огляду на вищевикладене, Суд не знайшов зловживання правом держави призначати покарання, а також не дійшов висновку, що заявник зазнав будь-якої непропорційної шкоди внаслідок дублювання проваджень і покарань, коли кримінальне провадження за триваюче правопорушення домашнього насильства були вчинені після п'яти попередніх засуджень у провадженнях у справах про дрібні правопорушення за окремі дії, які становили невід'ємну частину моделі поведінки заявника. Натомість ці провадження та покарання становили послідовне та пропорційне ціле, яке дозволило покарати як окремі дії, вчинені заявником, так і його модель поведінки ефективним, пропорційним та переконливим чином (п.123). Отже, ЄСПЛ не констатував порушення ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП враховується для ідентифікації систематичності домашнього насильства і не розглядається як таке, що унеможливлює застосування ст. 126-1 КК України у контексті non bis in idem. Проте таке тлумачення є релевантним лише, якщо хоча б за один з епізодів домашнього насильства кривдник не притягався до адміністративної відповідальності.
За таких обставин вина ОСОБА_3 у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного та фізичного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних та фізичних страждань, доказана і він підлягає відповідальності за ст. 126-1 КК України.
За вчинення злочину, передбаченого санкцією ст. 126-1 КК України, передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.
При призначенні покарання для обвинуваченого, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 вчинив злочин невеликої тяжкості.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, суд вбачає щире каяття.
Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з досудовою доповіддю про обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної провідним інспектором Вознесенського районного сектору № 1 філії Державна установа «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_11 відносно ОСОБА_3 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків, передбачених п.1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, одружений.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України
Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Враховуючи всі ці обставини суд вважає, що необхідним й достатнім для попередження скоєння обвинуваченим нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі. Разом з тим суд вважає за доцільне призначити покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із встановленням випробування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 66, 67, 75, 76 КК України, ст. ст. 368-371, 373 - 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - довідка сімейного лікаря, видана КНП «Веселинівська районна лікарня» від 07.01.2024 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що приєднана до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження № 12024152190000038 від 08.01.2024 року (справа № 472/317/24). Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим -в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку, якщо його не скасовано -після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївській області ОСОБА_1