Справа № 471/163/25
Провадження №2/471/158/25
Номер рядка звіту 9
(заочне)
"11" березня 2025 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Прокопчук Н.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ще Братське цивільну справу № 471/163/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ,який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності серії НТО 303742 від 19.12.2024 р. до ОСОБА_3 , Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області,третя особа: Приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина Наталя Василівна про виділ часток у праві спільної сумісної власності,
Воробйова Василя Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: Приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина Наталя Василівна про виділ часток у праві спільної сумісної власності.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.02.2023 року її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про право власності на житло, видане 14 квітня 1993 року органом приватизації за №59, квартира по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однак нотаріус в письмовому роз'яренні повідомила, що вона не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки не виділені частки між батьками у праві спільної сумісної власності на квартиру. В письмовому роз'ясненні нотаріус рекомендувала звернутися до суду із позовом про виділ часток у праві спільної сумісної власності. Відповідачка на сьогоднішній день до нотаріуса не зверталася із заявою про прийняття спадщини, проживає в АРК Крим, який тимчасово окупований, не з'являється до нотаріуса, тому тлумачення заповіту не може здійснитися, за таких обставин позивач вимушена звернутися до суду зданим позовом.
Представник позивача до суду надіслала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилась, про дату та час місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі, не здійснюється.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності серії НТО 303742 від 19.12.2024 р.(а.с.8)
Згідно свідоцтва про право власності на житло, видане 14 квітня 1993 року органом приватизації за №59, квартира по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.16-17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (свідоцтво серії НОМЕР_2 від 10.01.2023 р.) (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 13.01.2023 р.) (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_4 відкрита спадкова справа за заявою ОСОБА_2 №70209078 від 01.02.2023 р.
Після смерті ОСОБА_5 відкрита спадкова справа за заявою ОСОБА_2 №70209005 від 01.02.2023 р.
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним( частина 4 статті 41 Конституції України). Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
У частинах 1, 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 і ч. 2 ст. 372 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За змістомстатті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У відповідності дост.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності припиняється.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 200, 259, 280, 282 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ,який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності серії НТО 303742 від 19.12.2024 р. до ОСОБА_3 , Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області,третя особа: Приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина Наталя Василівна про виділ часток у праві спільної сумісної власності- задовольнити.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 1/2 частці кожному квартири АДРЕСА_1 , що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Позивач: ОСОБА_1 ,який діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності серії НТО 303742 від 19.12.2024 р., РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375926, адреса: вул. Миру, 131, с-ще Братське Вознесенського району Миколаївської області.
Третя особа: Приватний нотаріус Вознесенського районного округу Миколаївської області Волошина Наталя Василівна, адреса: вул. Миру,139/2, с-ще Братське, Вознесенського району Миколаївської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України.
Суддя Гукова І. Б.