про повернення позовної заяви
"29" листопада 2010 р. № 21/1421-10
Суддя ЗЕЛЕНОВ Г.М., розглянувши матеріали від 25.11.2010р., зареєстровані за № 9973;
за заявою: Управління Пенсійного фонду України (надалі -УПФУ) у місті Котовськ Одеської області;
до Боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) „СПМК-7” „Югенергомонтаж” ( 66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 40 років Перемоги, 14А, Код ЄДРПОУ 35146234);
про визнання відсутнього боржника банкрутом.
ВСТАНОВИВ: 25.11.2010р. УПФУ у місті Котовськ Одеської області звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „СПМК-7” „Югенергомонтаж” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( надалі Закон №2343-ХІІ ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов'язання щодо сплати заборгованості у сумі 39200грн. 86 коп.
Заява УПФУ у місті Котовськ Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „СПМК-7” „Югенергомонтаж” - підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.
Відповідно до статті 52 Закону (№ 2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№ 2343-ХІІ).
Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) "кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України (№ 2343-ХІІ), яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№ 2343-ХІІ), яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ), зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Заявник, УПФУ у місті Котовськ Одеської області, обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника Карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка являється внутрішнім документом для службового використання УПФУ і не може бути доказом заборгованості і безспірних вимог до ТОВ „СПМК-7” „Югенергомонтаж”.
За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Крім того, частиною 10 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 2.1.2 ст. 2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181-III) контролюючим органом є орган Пенсійного фонду України - стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування”.
Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи ПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).
Отже, заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).
За приписами Закону (№ 2343-ХІІ) для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.
З такою правовою позицією погоджується Верховний суд України у Постанові від 22.09.2009 р. по справі № 50/74.
Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.
Крім того, заявником не надано господарському суду обґрунтований розрахунок боргу, доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності, відомостей управління статистики про останню дату подання боржником статистичної та бухгалтерської звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника.
Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Заявником не надано доказів статусу юридичної особи - ТОВ „СПМК-7” „Югенергомонтаж” , а саме свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, статутні та установчі документи; довідку статуправління про включення боржника до ЄДРПОУ.
Таким чином, господарський суд не може проаналізувати статус підприємства його організаційно правову форму товариства, оцінити фінансовий та майновий стан товариства його засновників та встановити відповідність місцезнаходження боржника - юридичної особи статутним та установчим документам.
Таким чином, ініціюючим кредитором - УПФУ у місті Котовськ Одеської не надано доказів безспірних вимог, доказів неплатоспроможності та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому у господарського суду відсутні підстави порушення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст.52 Закону (№ 2343-ХІІ), а тому заява УПФУ у місті Котовськ Одеської області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -
1. Заяву Управління Пенсійного фонду України у місті Котовськ Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю „СПМК-7” „Югенергомонтаж” (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. 40 років Перемоги, 14А, Код ЄДРПОУ 35146234) - повернути без розгляду.
2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.
3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 14 аркушах та конверт.
Суддя