Справа № 352/3017/24
Провадження № 1-кп/352/132/25
12 березня 2025 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023091250000369 від 02.11.2023, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, вдови, на утриманні троє малолітніх дітей, непрацюючої, раніше судимої, останній раз вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільненої 26.05.2022 після відбуття покарання, громадянки України, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України,
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, зокрема, у незаконному проникненні до житла особи та викраденні офіційного документа з корисливих мотивів.
Як вбачається з обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України, ОСОБА_3 31 жовтня 2023 року приблизно в 10:30 год, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 , вирішила незаконно проникнути до цього житлового будинку з метою вчинення крадіжки чужого майна. З цією метою обвинувачена направилася до житлового будинку та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що власниця перебуває у віддаленій кімнаті житлового будинку, проти волі останньої, через незачинені вхідні двері незаконно проникла до житлового будинку, чим порушила право потерпілої на недоторканність житла, гарантоване ст. 30 Конституції України.
Того ж дня 31 жовтня 2023 року близько 11 год обвинувачена, проходячи поблизу будинку АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_8 , вирішила незаконно проникнути до цього будинку з метою вчинення крадіжки чужого майна. З цією метою обвинувачена направилася до житлового будинку та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що власниця перебуває в кухні житлового будинку, проти волі останньої, через незачинені вхідні двері незаконно проникла до житлового будинку, чим порушила право потерпілої на недоторканність житла, гарантоване ст. 30 Конституції України. Після того, як потерпіла виявила обвинувачену в коридорі будинку, остання без пояснень покинула житловий будинок.
Продовжуючи свої протиправні дії, в той же день 31 жовтня 2023 року близько 11:30 год обвинувачена, проходячи поблизу будинку АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_9 , вирішила незаконно проникнути до цього будинку з метою вчинення крадіжки чужого майна. З цією метою обвинувачена направилася до житлового будинку та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника, проти волі останнього, через незачинені вхідні двері незаконно проникла до житлового будинку, чим порушила право потерпілого на недоторканність житла, гарантоване ст. 30 Конституції України. З підсобного приміщення житлового будинку обвинувачена викрала велосипед марки «Dorozhnik» вартістю 2149,29 грн, вчинивши дрібну крадіжку.
Того ж дня 31 жовтня 2023 року приблизно в 11:45 год обвинувачена, проходячи поблизу будинку АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_10 , вирішила незаконно проникнути до цього будинку з метою вчинення крадіжки чужого майна. З цією метою обвинувачена направилася до житлового будинку та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що власниця перебуває в кухні житлового будинку на другому поверсі, проти волі останньої, через незачинені вхідні двері незаконно проникла до житлового будинку, чим порушила право потерпілої на недоторканність житла, гарантоване ст. 30 Конституції України. Після того, як потерпіла виявила обвинувачену в коридорі будинку, остання без пояснень покинула житловий будинок.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подали до суду заяви про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України, просили закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 у частині цього обвинувачення та розглянути заяви без їх участі.
Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні просили закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 162 КК України у зв'язку з відмовою потерпілих від обвинувачення.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, виходячи з таких підстав.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
У відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 162 КК України.
Установлено, що потерпілі під час судового провадження відмовилися від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, при цьому інкриміновані обвинуваченій кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України не пов'язані з домашнім насильством, що у відповідності з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
За таких обставин згідно ч. 7 ст. 284 КПК України суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 162 КК України.
Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
Суд стягує з обвинуваченої процесуальні витрати в розмірі 2389,80грн за проведення Івано-Франківським відділенням Київського НДІСЕ судової товарознавчої експертизи.
На підставі наведеного, керуючись ст. 284 ч. 1 п. 7, ч. 7, 372 КПК України, суд
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 у частині обвинувачення у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України, в зв'язку з відмовою потерпілих від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Речовий доказ - велосипед червоного кольору марки «Dorozhnik», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - повернути ОСОБА_9 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_11 від 08.11.2023, на велосипед червоного кольору марки «Dorozhnik», власником якого є ОСОБА_9 .
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , 2389 (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн 80 коп.процесуальних витрат у користь держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.
Суддя ОСОБА_12