10 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/572/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Місто Лева»
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025
у справі за позовом Львівської міської ради
до Приватного підприємства «Місто Лева»
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
18.02.2025 (подана 17.02.2025 засобами поштового зв'язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Летичівської селищної ради (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у справі № 914/572/24.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Право на касаційне оскарження закріплено у статті 287 Господарського процесуального кодексу України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку касаційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, строки подання скарги - статтею 288 цього Кодексу.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій касаційного господарського суду при виявленні недоліків, зокрема, касаційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку касаційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - касаційна скарга залишається без руху.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025, строк на оскарження якої сплив 09.02.2025 (17.02.2025 з урахуванням 20 днів на касаційне оскарження з дати отримання оскаржуваної постанови та вихідного дня).
Судом встановлено, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 отримана Приватним підприємством «Місто Лева» через електронний суд 27.01.2025 о 14:00, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України).
Приватне підприємство «Місто Лева» із касаційною скаргою до Верховного Суду звернулася 17.02.2025, тобто з пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для подання касаційної скарги (який сплив 09.02.2025), без клопотання про його поновлення.
У касаційній скарзі скаржник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Питання поновлення процесуальних строків врегульовано положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України і згідно частини 1 цієї статті поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи.
Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Відповідно до положень частини 3 статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу на постанову апеляційного суду у цій справі подано після закінчення строку, встановленого для її подання, а скаржник не порушує питання про поновлення цього строку, то касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становив 3 028, 00 грн.
Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2024 році, предметом якого є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.08.2024 задоволено позов. Усунуто перешкоди в користуванні Львівською міською радою земельною ділянкою за адресою місто Львів, вулиця Наукова, 3 шляхом припинення володіння правом приватної власності ПП «Місто Лева» на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «Я-1» площею 215,6 кв.м. на вулиці Наукова, 3 у місті Львові (реєстраційний номер майна 36862858).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2024 №914/572/24 змінено. Вирішено викласти резолютивну частину рішення в такій редакції: «Усунути перешкоди в користуванні Львівською міською радою земельною ділянкою за адресою м. Львів, вул.Наукова, 3 шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ПП «Місто Лева» (код ЄДРПОУ 37205359) на об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля «Я-1» площею 215,6 кв.м. на вул. Наукова, 3 у м. Львові (реєстраційний номер майна 36862858) із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати зазначені рішення та постанову повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
З урахуванням викладеного за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір за одну не майнову вимогу у розмірі 6 056, 00 грн (3 028, 00 грн*200%).
Однак, оскільки скаржник касаційну скаргу у цій справі подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 4 844,80 грн (6 056, 00 грн х 0,8 %).
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 4 844,80 грн і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору, за такими реквізитами, які зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір":
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102
- судовий збір (Верховний Суд, 055)
- призначення платежу: *; 101.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Приватне підприємство «Місто Лева» у касаційній скарзі зазначає про порушення судами норм процесуального і матеріального права та посилається на правові висновки Верховного суду, проте не вказує підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, звертає увагу скаржника, що неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв'язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає, з урахуванням наведеного відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання: клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням причин його пропуску; документу про доплату судового збору у розмірі - 4 844,80 грн; нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги іншій стороні у справі.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 288, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Місто Лева» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2024 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 у справі № 914/572/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак