ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/843/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд",
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 645 290,20 грн.
за участю:
від позивача: Кузьмічова Тетяна Валеріївна
від відповідача: Удудяк Ніна Михайлівна
установив: Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (далі - відповідач) про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 645 290,20 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані порушення відповідачем правил користування електричною енергією, що зафіксовано в Акті про порушення ПКЕЕ №083240 від 24.03.2017. Протоколом засідання комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №1 від 29.09.2017 проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем у розмірі 645 290,20 грн.Рахунок №2402833-б/5 від 29.09.2017 на оплату - направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" рекомендованою поштою. Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності позивач заперечив, посилаючись на зупинення перебігу строку позовної давності на час дії воєнного стану в Україні та продовження строку позовної давності на час дії карантину.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив в позові відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що для правильного застосування такої санкції самого лише встановлення порушення ПКЕЕ недостатньо, а необхідним є з'ясування обставин щодо спричинення цим порушенням відповідних наслідків у вигляді можливого чи неможливого споживання споживачем необлікованої електричної енергії внаслідок зазначеного порушення. Стверджує , що при розгляді справи та при прийнятті рішення Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/1167/17 такі обставини не досліджувались. Разом з тим, посилається на пропуск позивачем строку звернення із позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи вказують на те, що 25.06.2013 ПАТ "Прикарпаттяобленерго" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та ТОВ "Альфабуд" (по договору - споживач/по справі - відповідач) уклали Договір про постачання електричної енергії для електрозабезпечення будівельних струмоприймачів № 2833-Б, відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для тимчасового електрозабезпечення будівельних струмоприймачів споживача, які планується використати для будівництва електроустановки, що пов'язано з виконанням умов договору про надання доступу до електричних мереж № 3611-2561 від 06 квітня 2011 року, із загальною приєднаною потужністю 48 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно із п. 2.1 Договору, під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж.
Відповідно до п. 3.1.5 Договору, постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
Згідно із п. 9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк дії договору про надання доступу № 6311-2561 від 06.04.2011 (або у разі закінчення технічних умов приєднання, якщо договір про приєднання не укладався), а саме до 06.04.2014, а в частині виконання зобов'язань, які виникли відповідно до умов даного договору, - до їх повного виконання.
Додатком № 8 до Договору між сторонами складено "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін між постачальником і споживачем". Відповідно до вказаного Акту сторони, зокрема, установили: балансова належність електричних мереж і установок: постачальника ТП-11, Споживача КЛ-0,38 кВ від ТП-11 до ВРП Будівельного майданчика, щит обліку та внутрішні розподільчі мережі; межа балансової належності між Постачальником та Споживачем установлюється на кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ у РП-0,38 кВ ТП-11 до ВРП Будівельного майданчика; межа експлуатаційної відповідальності за стан обслуговування електромереж і установок між Постачальником та Споживачем установлюється на кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ у РП-0,38 кВ ТП-11 до ВРП Будівельного майданчика; експлуатаційна відповідальність за стан обслуговування електромереж і установок: постачальника ТП-11, Споживача КЛ-0,38 кВ від ТП-11 до ВРП Будівельного майданчика, щит обліку та внутрішні розподільчі мережі; схема електромереж постачальника, якими здійснюється постачання електричної енергії на даний об'єкт Споживача відповідає третій категорії надійності електропостачання. У власності споживача немає джерела резервного живлення.
22.02.2017 Івано-Франківським РЕМ видано Розпорядження на припинення електропостачання № 497, згідно з яким припинено електропостачання на об'єкт ТОВ "Альфабуд" (будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130 у м. Івано-Франківську).
Відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2019 у справі №909/500/19 зобов'язання АТ "Прикарпаттяобленерго" в частині постачання електричної енергії ТОВ "Альфабуд" відповідно до умов договору №2402833-Б від 25.06.2013 визнано припиненим з 01.01.2019.
24.03.2017 працівниками ПАТ "Прикарпаттяобленерго" за участю представника ТОВ "Альфабуд" та директора ПВКФ "В.С.К" (власника кабельної лінії) на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, поруч будинку 130, було складено Акт про порушення № 083240, відповідно до якого ТОВ "Альфабуд" вчинено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі шляхом врізки в кабельну лінію споживача ПВКФ "В.С.К", яка проходить по території будівельного майданчика ТОВ "Альфабуд". Під час перевірки встановлено, що на електричній збірці ввідної шафи будівельного майданчика ТОВ "Альфабуд" наявна напруга.
29.06.2017 позивачем проведено засідання комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 083240, за результатами якого складено протокол №91 та проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п. 7.6 ПКЕЕ по формулі 2.7. на суму 779 548, 31 гривень.
29.09.2017, за результатами засідання комісії, прийнято нове рішення щодо порядку визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії виходячи з порушення , яке вказане в Акті про порушення правил користування електричною енергією № 083240 від 24.03.2017. Рішення затверджене Протоколом №1 від 29.09.2017. Згідно прийнятого рішення, відповідач надав позивачу рахунок № 240283-Б/5 від 29.09.2017 на оплату за недораховану електричну енергію, затверджений Протоколом № 1 від 29.09.2017 по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 083240 від 24.03.2017 на суму 645 290, 20 гривень.
На засідання комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" представник ТОВ "Альфабуд" не з'явився, хоча про дату та час засідання повідомлений належним чином, про що свідчить долучений до матеріалів справи Лист позивача №055/6376 із доказами відправлення.
Листом №055/6821 від 04.10.2017 АТ "Прикарпаттяобленерго" надіслало на адресу відповідача протокол №1 від 29.09.2017 засідання комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" по розгляду Актів про порушення ПКЕЕ, розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії (Додаток до Протоколу №1 від 29.09.2017) та рахунок №2402833-б/5 від 29.09.2017 на оплату недоврахованої електричної енергії згідно акту про порушення ПКЕЕ №083240 від 24.03.2017.
Відповідач не погоджуючись із рішенням комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до АТ "Прикарпаттяобленерго" про оскарження рішення засідання комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №1 від 29.09.2017 (справа №909/1167/17).
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 у справі №909/1167/17, яке залишене без змін постановою апеляційного суду від 30.08.2023 та постановою касаційного суду від 07.08.2024, в позові-ТОВ "Альфабуд" до АТ "Прикарпаттяобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ АТ "Прикарпаттяобленерго", оформлене протоколом засідання комісії № 1 від 29 вересня 2017 року по розгляду Акта про порушення № 083240 від 24 березня 2017 року прийнятого за наслідками перегляду протоколу засідання комісії від 29 червня 2017 року № 1 та розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по розгляду Акта про порушення № 083240 Правил користування електричною енергією по договору № 2402833-б - відмовлено. Судове рішення набрало законної сили 30.08.2023.
За результатами розгляду вимоги у справі №909/1167/17 судами встановлено факт наявності порушення з боку ТОВ "Альфабуд", про що правомірно позивачем оформлено Акт про порушення №083240 від 24.03.2017, за результатом розгляду якого на засіданні комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 29.09.2017, яким здійснено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 645 290,20 грн.
Однак, ТОВ "Альфабуд" вартості необлікованої електричної енергії в сумі 645 290,20 грн- не сплатив, що зумовило позивача звернутись із позовом до суду.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України "Про ринок електричної енергії", який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За змістом частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Частиною 1 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правопорушенням на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із положеннями статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є, зокрема, порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, які були чинними під час обстеження схеми живлення та встановлення місця підключення будівельних струмоприймачів будівельного майданчика позивача, та під час складення Приватним акціонерним товариством "Прикарпаттяобленерго" акту про порушення, під час проведення засідання комісії з розгляду цього акту, а тому підлягають застосуванню у редакціях, що діяли на момент вчинення відповідних дій.
Відповідно до частини 3 статті 5 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до п.6.42. Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
В цьому випадку акт про порушення споживачем "Правил користування електричною енергією" № 083240 від 24.03.2017 складено представниками позивача в присутності відповідача.
Відповідно до п.6.42 Правил користування електричною енергією рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
В силу п.6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електроенергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Як свідчать матеріали справи відповідач оскаржив в судовому порядку рішення комісії по розгляду Акту про порушення №083240 від 24.03.2017, оформлене протоколом протоколом №1 від 29.09.2017 (справа №909/1167/17).
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 у справі №909/1167/17, яке залишене без змін постановою апеляційного суду від 30.08.2023 та постановою касаційного суду від 07.08.2024, в позові ТОВ "Альфабуд" до АТ "Прикарпаттяобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ АТ "Прикарпаттяобленерго", оформлене протоколом засідання комісії № 1 від 29 вересня 2017 року по розгляду Акта про порушення № 083240 від 24 березня 2017 року прийнятого за наслідками перегляду протоколу засідання комісії від 29 червня 2017 року № 1 та розрахунку величини обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по розгляду Акта про порушення № 083240 Правил користування електричною енергією по договору № 2402833-б - відмовлено.
При цьому в судовому рішенні встановлено факт наявності порушення з боку ТОВ "Альфабуд", про що правомірно позивачем оформлено Акт про порушення №083240 від 24.03.2017, за результатом розгляду якого на засіданні комісії АТ "Прикарпаттяобленерго" прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 29.09.2017, яким здійснено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 645 290,20 грн. Разом з тим, судами встановлено про обгрунтованість та правомірність здійснення нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 645 290,20 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням наведеного та у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням у справі №909/1167/17, питання правомірності та законності оформлення Акту про порушення ПКЕЕ №083240 від 24.03.2017 та проведеного нарахування суми обсягу та вартості необлікованої електричної енергії не потребує повторного доказування, чим спростовується заперечення відповідача.
З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем обов'язку щодо оплати, вимоги позивача про стягнення 645 290,20 грн боргу за необліковану електроенергію є обґрунтованими.
Що стосується заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, то суд з урахуванням фактичних обставин, вважає що застосування цього правового інституту не є можливим .
Приписами статей 256, 257, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги , право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності, до нового строку не зараховується.
Судом враховано , що внаслідок звернення ТОВ “Альфабуд» до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про оскарження рішення комісії АТ “Прикарпаттяобленерго», оформлене протоколом від 29.09.2017, на підставі якого в ТОВ “Альфабуд» виникло зобов'язання з оплати вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 645 290,20 грн (справа №909/1167/17) то позовна давність у спірних відносинах перервана, а рішення суду набрало законної сили 30.08.2023.
Разом з тим, п.12 Перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
З 12 березня 2020 року до 30.06.2023 на усій території України встановлено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 (із змінами), №392 від 20.05.2020, №641 від 22.07.2020, №1236 від 09.12.2020, №651 від 27.06.2023.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 , затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Указами Президента України неодноразово продовжувався вказаний строк, зокрема, Указом Президента від 14.01.2025 № 26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Отже, у суду відсутні правові підстави для висновку , що позивач пропустив строк позовної давності для звернення із позовом до суду, а отже і відсутні правові підстави для відмови в позові за таких обставин .
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Водночас вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.
Виходячи з аналізу вище викладеного та правових норм, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Конституцією України, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи, достовірно встановленими судом, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію.
Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.
З аналізу наведеного , суд встановив факт порушення відповідачем умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, відтак у позивача виникло право на нарахування плати за необліковану електричну енергію, розрахованої внаслідок такого порушення, а у відповідача обов'язок здійснити таку оплату відповідно до отриманого рахунку.
Доказів сплати 645290,20 грн за спожиту необліковану електричну енергію відповідач не подав, тому вимога позивача про стягнення із відповідача коштів за спожиту необліковану електричну енергії у сумі 645290,20 грн - є законною, обґрунтованою та належить до задоволення.
Відповідно до ст.237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Згідно з приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
При зверненні з позовом до суду позивач зазначив орієнтовний розмір судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення яких подасть в порядку абз.2 ч.8 ст. 129 ГПК України, та судового збору в розмірі 9679,35 грн.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.
За правилами п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 9679,35 грн. (платіжна інструкція № V28148/1 від 20.09.2023).
Оскільки позовна заява позивача надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 7743,48 грн. із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору. Таким чином при зверненні із позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1935,87 грн.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Клопотання про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 1935,87 грн - не подано.
За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 7743,48 грн. слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 645 290,20 грн. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабуд" (вул. Шевченка, 15, м. Монастириська, Тернопільська область, 48300, код 32606025) на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" (вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, код 00131564) 645 290,20 грн. вартості необлікованої електричної енергії та 7743,48 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 12.03.2025.
Суддя С. М. Кобецька