ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/983/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Барсегян Лали Суренівни
АДРЕСА_1
ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Януш Світлани Дмитрівни
АДРЕСА_2
про стягнення 197 090 грн 24 коп. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Чакалов Роміс Костянтинович;
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ: фізична особа-підприємець Барсегян Лала Суренівна звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Януш Світлани Дмитрівни про стягнення 197 090 грн 24 коп. заборгованості за договором поставки №0111-01 від 01.11.2023.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
22.11.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідачки надійшли:
- відзив на позов від 20.11.2024 (вх.№18320/24);
- клопотання від 20.11.2024 (вх.№18321/24) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження;
- клопотання від 20.11.2024 (вх.№10326/24) про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: чи виконано підпис у договорі поставки №0111-01 від листопада 2023 року Януш Світланою Дмитрівною чи іншою особою? Чи виконано підпис у видатковій накладній №0211-01 від 02 листопада 2023 року Януш Світланою Дмитрівною чи іншою особою?
В обґрунтування клопотання про призначення почеркознавчої експертизи представник відповідачки вказав на те, що ФОП Януш Світлана Дмитрівна договору поставки №0111-01 від листопада 2023 року та видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023 не підписувала, будь-яких поставок за цими документами не отримувала, а тому існує потреба у спеціальних знаннях для ідентифікації виконавця підпису, для чого необхідно провести судову почеркознавчу експертизу. При цьому, зазначив, що ФОП Януш Світлана Дмитрівна у своїй господарській діяльності використовує печатку, однак на вищевказаних документах відтиску печатки немає.
В підтвердження використання ФОП Януш С.Д. у своїй господарській діяльності печатки представник відповідачки подав суду копію акта передання-приймання наданих рекламно-інформаційних послуг №МД00000449 від 09.10.2020 та копію видаткової накладної №01-08-14 від 01.08.2024, відповідно до якої ТОВ "ОСКАР ГРУП" (18006, вул. Чехова, буд. 2, м. Черкаси) поставив Януш С.Д. товар (лист МПК білий) на суму 49 360 грн 03 коп.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2024, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 16.12.2024.
03.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивачки надійшла відповідь на відзив від 03.12.2024 (вх.№19003/24), до якої приєднано скановані копії договору поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023.
16.12.2024 на електронну пошту господарського суду, підписана КЕП, від представника відповідачки надійшла заява (вх.№19678/24) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з погіршенням стану здоров'я Януш С.Д.
В судовому засіданні 16.12.2024 суд витребував у позивачки оригінали договору поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023 та відклав підготовче засідання на 16.01.2025, про що представника позивачки повідомлено в судовому засіданні, а відповідачку - ухвалою повідомленням про судове засідання від 16.12.2024.
07.01.2025 на виконання вимог суду до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивачки надійшла заява від 30.12.2024 (вх.№169/25) про приєднання до матеріалів справи оригіналів договору поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023.
Відповідно до ухвали від 14.01.2025, суд постановив змінити дату та час судового засідання у справі №909/983/24 з 16.01.2025 о 10 год. 30 хв. на 27.01.2025 о 10 год. 30 хв., у зв'язку з тим, що з 16.01.2025 по 20.01.2025 суддя Рочняк О.В. перебуватиме у відпустці, про що сторони повідомлені належним чином.
20.01.2025 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника відповідачки надійшли заперечення від 15.01.2024 (вх.№898/25).
В судове засідання 27.01.2025 представник відповідачки не з'явився, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення підготовчого засідання чи інших клопотань зі сторони відповідачки не надходило.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки не є підставою для відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивачки проти задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи заперечив мотивуючи тим, що така позиція відповідачки зумовлена тим, щоб затягти розгляд справи та не сплачувати заборгованість. При цьому, вказав на те, що заперечення відповідачки щодо позовних вимог не є сталими, спочатку вона вказує на те, що на копії договору поставки та на видатковій накладній, приєднаних до позовної заяви немає відтиску печатки, яку вона використовує у своїй господарській діяльності, а пізніше, коли позивачем приєднано до матеріалів справи оригінали документів, де чітко видно печатку відповідачки, зазначає, що вона втрачала свою печатку, однак доказів такої втрати не надала. Вказує, що в матеріалах справи містяться подані відповідачкою документи датовані 2020 та 2024 роками, на яких міститься такий же відбиток печатки ФОП Януш С.Д. як на договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023, підписаних в проміжку між цими датами.
За наслідками розгляду в судовому засіданні 27.01.2025 клопотання відповідачки про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд протокольною ухвалою відмовив в призначенні почеркознавчої експертизи підписів у договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023 мотивуючи тим, що на спірних документах, крім підпису з боку відповідачки міститься відбиток печатки ФОП Януш С.Д. та відсутністю доказів втрати такої печатки відповідачкою.
Відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
За наслідками підготовчого засідання 27.01.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.02.2025, про що представника позивачки повідомлено в судовому засіданні, а відповідачці направлено ухвалу - повідомлення від 27.01.2025.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідачки надійшло клопотання від 10.02.2025 (вх.№1099/25) про повернення до розгляду справи у підготовчому проваджені, продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (в т.ч. копії медичних висновків про тимчасову непрацездатність та медичних висновків, платіжної інструкції від 18.01.2024 про оплату за виготовлення печатки ТОВ "Акорд", витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ щодо ТОВ "Акорд", акту приймання - передачі від 09.10.2020, видаткової накладної від 01.08.2024) та призначення судової почеркознавчої експертизи підписів у договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023.
Представник відповідачки просив повернутися до підготовчого провадження та призначити судову почеркознавчу експертизу підписів відповідачки у спірних документах, мотивуючи тим, що після закриття підготовчого провадження представник відповідачки отримав від відповідачки інформацію та докази про те, що вона зверталася за виготовленням нової печатки, оскільки попередня була втрачена. При цьому зазначив, що для підприємця в Господарському кодексі України печатка не передбачена як обов'язкова умова для ведення господарської діяльності.
Представник позивачки проти повернення до підготовчого провадження заперечив, посилаючись на те, що заяви та клопотання учасників справи повинні вирішуватися в підготовчому засіданні. Питання щодо призначення експертизи було вирішено судом та прийнято відповідне рішення.
За результатами розгляду в судовому засіданні 11.02.2025 клопотання представника відповідачки від 10.02.2025 (вх.№1099/25) про повернення до підготовчого провадження та призначення судової почеркознавчої експертизи підписів у договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023, суд постановив ухвалу без оформлення окремого документа, яку занесено до протоколу судового засідання, якою відмовив в задоволенні вищевказаного клопотання мотивуючи тим, що представником не наведено наявності виняткових обставин, які б свідчили про можливість повернення до стадії підготовчого провадження. Крім того, вказав на те, що судом 27.01.2025 вже розглянуто клопотання відповідачки про призначення судової почеркознавчої експертизи підписів, а відповідно до ч.3 ст.255 ГПК України заперечення на протокольну ухвалу від 27.01.2025 про відмову у задоволенні клопотання може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Після оголошення цієї ухвали представником відповідачки заявлено судді Рочняк О.В. відвід.
Для надання можливості представнику подати суду заяву про відвід судді у письмовій формі суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12.02.2025.
12.02.2025 на електронну пошту суду, від представника відповідачки надійшла заява від 12.02.2025 (вх.№1213/25), підписана КЕП, про відвід судді Рочняк О.В. та розгляд заяви за відсутності представника відповідачки.
Згідно з ч.2 ст.39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 цієї ж статті, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що відвід судді Рочняк О.В. заявлено в судовому засіданні, відповідно до абз.2 ч.3 ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішувалося суддею Рочняк О.В.
В судовому засіданні 12.02.2025 суд оголосив перерву для постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про відвід до 13.02.2025.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2015, суд відмовив у задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця Януш Світлани Дмитрівни від 12.02.2025 (вх.№1213/25 від 12.02.2025) про відвід судді Рочняк О.В. у справі №909/983/24.
Після проголошення вищевказаної ухвали, суд продовжив розгляд справи по суті та з метою забезпечення участі представника відповідачки в судовому засіданні відклав розгляд справи по суті на 04.03.2025, про що представника позивачки повідомлено в судовому засіданні, а відповідачці та її представнику направлено ухвалу - повідомлення від 13.02.2025.
03.03.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшли:
- від представника відповідача Клепикова М.С. - клопотання про відкладення розгляду справи від 03.03.2025 (вх.№3419/25) у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи;
- від представника відповідачки Головатюка І.М. - клопотання про відкладення розгляду справи від 03.03.2025 (вх.№3453/25) у зв'язку з проходженням Януш С.Д. реабілітації в КНП "Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги Івано-Франківської міської ради".
Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч.3 вищевказаної статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Отже, процесуальним законодавством чітко визначено випадки, коли господарський суд може відкласти судове засідання.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Вступ у справу нового адвоката сторони не є підставою для відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 04.03.2025 суд відмовив в задоволенні клопотань представників відповідачки про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що суд не визнавав участь Януш С.Д. в судовому засіданні обов'язковою, а тому неявка Януш С.Д. в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи; відповідачка у підготовчому провадженні скористалася правом на подання заяв по суті та клопотань, які розглянуті судом; у відповідачки є два представники. Тому суд вважає, що нез'явлення представників відповідачки в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. До того ж, відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України, повторна неявка в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки не є підставою для відкладення розгляду справи.
Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов'язань, які виникли між сторонами, відповідачка не здійснила оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 197 090 грн 24 коп. Договірні відносини сторін підтверджуються наявними в матеріалах справи оригіналами договору поставки № 0111-01 від 01.11.2023 та видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023, на яких міститься печатка ФОП Януш С.Д.
Позиція відповідача. У відзиві на позов представник ФОП Януш С.Д. проти позову заперечив, мотивуючи тим, що ФОП Януш С.Д. у своїй господарській діяльності використовує печатку, однак ні на договорі поставки № 0111-01 від 01.11.2023, ні на видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023 відтиску печатки відповідачки немає. У запереченнях представник вказав на те, що договір поставки та видаткова накладна, якими позивач підтверджує наявність у відповідача перед позивачем заборгованості є недостовірними, оскільки такі документи відповідачкою не підписувалися і реальних поставок за ними не відбувалось. Зазначив, що відповідачка двічі втрачала свою печатку, однак не надавала цьому особливої уваги та виготовляла нову, оскільки знала, що сама печатка не відіграє ключової ролі в господарській діяльності та проставлення печатки на документах не свідчить про її волевиявлення, тому не зверталася в поліцію про зникнення печатки. Ймовірність того, що будь - то міг нею скористатися дуже висока, проте ключову роль відіграє підпис відповідачки, який є невід'ємним документом, реквізитом письмової форми документу, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Для підприємця в Господарському кодексі України не передбачена, як обов'язкова умова для ведення господарської діяльності.
В судовому засіданні 11.02.2025 представник відповідачки пояснив, що змінив позицію, викладену у відзиві на позов щодо використання відповідачкою печатки у своїй господарській діяльності після того, як позивачкою направлено до суду копії та оригінали договору та накладної, на яких відображено відбиток печатки відповідачки.
ФОП Януш С.Д. в судовому засіданні 11.02.2025 вказала на те, що втратила печатку, однак не придала цьому значення та виготовила нову печатку. Факт укладення договору поставки №0111-01 від 01.11.2023 та отримання товару за видатковою накладною №0211-01 від 02.11.2023 заперечила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, надавши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.11.2023 між Фізичною особою-підприємцем Барсегян Лалою Суренівною (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Януш Світланою Дмитрівною (покупець) укладено договір поставки №0111-01, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар (товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити за нього оплату.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, термін та умови поставки визначаються договором, рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару.
В п. 3.2 договору визначено, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку. Валюта розрахунку - гривня. Загальна сума даного договору складається з загальної суми всіх накладних, на підставі яких здійснюється поставка на виконання даного договору.
За змістом п. 3.3 договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів в розмірі 100(сто)% від вартості товару на підставі рахунку-фактури, протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання товару.
Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок покупця на умовах: EXW (ІНКОТЕРМС 2010) - м. Черкаси, вул. Чехова, 2, або на інших умовах за домовленістю сторін, які прописані в додатковій угоді (специфікації).
Згідно з п. 8.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024.
Відповідно до видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023, на виконання договірних зобов'язань позивачка поставила відповідачці товар - полікарбонат монолітний на загальну суму 197 090 грн 24 коп.
Матеріали справи містять також оригінал договору поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023, які досліджено судом.
На вказаних вище договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 та видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023 зі сторони ФОП Барсегян Лали Суренівни (постачальник, позивачка) міститься підпис, а зі сторони ФОП Януш Світлани Дмитрівни (покупець, відповідачка) - підпис та відтиск печатки - фізична особа - підприємець - Януш Світлана Дмитрівна №1969903188.
На доказ втрати печатки ФОП Януш С.Д. подано копію платіжної інструкції від 18.01.2024 про оплату за виготовлення печатки ТОВ "Акорд" та витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ щодо ТОВ "Акорд".
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За встановлених судом обставин, позивачка поставила відповідачці товар на загальну суму 197 090 грн 24 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №0211-01 від 02.11.2023.
Відповідно до п. 3.3 договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів в розмірі 100 % від вартості товару на підставі рахунку-фактури, протягом 3 календарних днів з моменту отримання товару.
Таким чином, отриманий товар мав бути оплачений в строк до 06.11.2023.
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідачка доводів позивачки не спростувала, доказів оплати поставленого позивачкою товару суду не надала.
Щодо аргументів відповідачки про те, що вона не підписувала ні договору поставки №0111-01 від 01.11.2023, ані видаткової накладної №0211-01 від 02.11.2023, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ст. 58-1 ГК України, суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
У спірних правовідносинах наявний відбиток печатки відповідачки - ФОП Януш С.Д. як на договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 так і на видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023.
Матеріали справи не містять доказів того, що печатка ФОП Януш С.Д. була загублена відповідачкою, викрадена в неї або в інший спосіб вибула з її володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. Так, відповідачка не надала доказів звернення до правоохоронних органів із заявами про викрадення чи підробки її печатки. Не заявлено також спростування справжності відтиску печатки відповідачки на договорі та видатковій накладній. Виготовлення ж відповідачкою нової печатки не є доказом втрати попередньої печатки.
Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі №911/2502/22 від 04.07.2024).
Наявність печатки на акті, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з втратою чи викраденням печатки, є додатковим аргументом на користь того, що підписання такого акту відповідало волі особи, від імені якої підписано документ та проставлено печатку.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 №918/780/18.
Також судом враховано правові висновки Верховного Суду з вищезгаданого питання, що викладені, зокрема у постановах: від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, згідно з якими, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа; від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, за змістом якої відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Верховний Суд у справах №915/878/16 та №905/49/15 вказав, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на видаткових накладних, заперечення відповідача щодо неможливості ідентифікації осіб, які прийняли товар не можуть бути взяті судом до уваги, за відсутності доказів її незаконного вибуття або незаконного використання її іншою особою. Саме відповідач має нести відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на договорах, актах, розрахункових документах. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором.
Верховний суд у постанові від 07.11.2024 у справі № 925/727/22 з посиланням на висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 29.04.2015 у справі №903/679/14 (провадження № 3-77гс15), зазначив, що накладна є документом, який засвідчує встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин, а тому у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.
У справі, що розглядається, встановивши наявність відбитку печатки відповідачки на спірних документах, враховуючи, що відповідачка несе повну відповідальність за законність використання її печатки при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій та відсутності доказів втрати печатки, суд дійшов висновку, що відтиск печатки ФОП Януш С.Д. на договорі поставки №0111-01 від 01.11.2023 та на видатковій накладній №0211-01 від 02.11.2023 є підтвердженням укладення договору та факту здійснення господарської операції - отримання товару.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідачки 197 090 грн 24 коп. заборгованості є обґрунтованими та належать до задоволення.
Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідачку.
Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Януш Світлани Дмитрівни ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Барсегян Лали Суренівни ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) 197090 (сто дев'яносто сім тисяч дев'яносто) грн 24 коп. заборгованості та 3028 (три тисяч двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.03.2025
Суддя О.В. Рочняк