ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/43512.11.10
За позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Корпорейшн»
простягнення 16 846,89 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Корпорейшн»про стягнення 14 200,00 грн. -основного боргу, 2 563,50 грн. -пені та 83,39 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих адвокатських послуг за Договором № 14 про надання адвокатських послуг від 14 квітня 2010 року.
Ухвалою від 24.09.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.10.2010 року.
В судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.10.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні 18.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.11.2010 року.
В судове засідання 12.11.2010 року представник позивача не з'явився, однак подав через канцелярію суду клопотання, відповідно до якого просив суд розглянути справи без участі уповноваженого представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання 12.11.2010 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 12.11.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
14 квітня 2010 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, іменоване надалі «Виконавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютек Корпорейшн», іменоване надалі «Замовник»(відповідач) був укладений договір № 14 про надання адвокатських послуг (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується надати адвокатські послуги та консультації в обсязі на та умовах передбачених цим Договором, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити надані послуги.
Відповідно до частини 2 пункту 3.1 Договору замовник зобов'язався своєчасно оплачувати послуги виконавця.
Згідно з пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що ціна Договору та щомісячна вартість адвокатських послуг виконавця обумовлюється сторонами окремо та фіксується в протоколі погодження договірної ціни, який є невід'ємним Додатком до даного Договору.
Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили, що розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником відповідно до порядку, передбаченого у цьому Договорі та Протоколі погодження договірної ціни.
Пунктом 4 Протоколу погодження договірної ціни сторони погодили, що вартість послуг має бути сплачена наступним чином: 100% щомісячної вартості послуг в день підписання щомісячного акта виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання адвокатських послуг № 14 від 14.04.2010 року. У випадку несвоєчасної оплати послуг наступає відповідальність передбачена умовами п. 4.3 Договору про надання адвокатських послуг № 14 від 14.04.2010 року.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу адвокатських послуг на загальну суму 14 200,00 грн., що засвідчується актами виконаних робіт (наданих послуг) до Договору № 14 від 14.04.2010 року про надання адвокатських послуг від 30 квітня 2010 року на суму 2 200,00 грн., від 31 травня 2010 року на суму 4 000,00 грн., від 30 червня 2010 року на суму 4 000,00 грн., від 30 липня 2010 року на суму 4 000,00 грн.
Однак, відповідач в супереч умов Договору, за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 14 200,00 грн.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 200,00 грн.
Згідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 14 200,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 4.3 Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення виконання певних грошових зобов'язань передбачених пунктом 4 протоколу погодження договірної ціни щодо своєчасної оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 2,5 (двох цілих п'ять десятих) відсотків від простроченої суми за кожний день такого прострочення.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктом 4.3 Договору та пункту 4 Протоколу погодження договірної ціни нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 563,50 грн.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 4.3 Договору та пункту 4 Протоколу погодження договірної ціни, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків визначеного сторонами, а також з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 418,17 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 83,39 грн.
Здійснивши перерахунок 3% річних, з урахуванням пункту 4.3 Договору та пункту 4 Протоколу погодження договірної ціни, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 83,39 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Корпорейшн»(місцезнаходження: 04071, м. Київ, Подільський р -н, вул. Верхній Вал, буд. 52, в літ. В, код ЄДРПОУ 36631893) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14 200 (чотирнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. - основного боргу, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 17 коп. -пені, 83 (вісімдесят три) грн. 39 коп. -3% річних, 147 (сто сорок сім) грн. 02 - державного мита та 205 (двісті п'ять) грн. 95 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
01.12.2010 року