ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 1/34226.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія
«Легіон»
Про стягнення 17 392,50 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»про стягнення з останнього 12 401,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 28/08/08 від 28.08.2008р.
Ухвалою суду від 21.10.2010р. порушено провадження у справі № 1/343 та призначено розгляд на 12.11.2010 р.
12.11.2010р. представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Суд вирішив відкласти розгляд справи, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
Суд відклав розгляд справи на 26.11.2010, у зв'язку з відсутністю представника відповідача, та зміною місця реєстрації.
24.11.2010 позивач подав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог та додаткові документи у справі.
26.11.2010 представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, станом на 04.11.2010р., а саме : 01103, м.Київ, вул. Пирогова 10-В.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 28/08/08 від 28.08.2008р. (далі -договір), згідно якого позивач зобов'язався виготовити та передати відповідачу проектну документацію стадії «П»вбудованої дизельної електричної станції (далі -проектна документація), а відповідач зобов'язався прийняти проектну документацію і оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов договору (п.1.1).
На виконання умов договору, відповідно до п.2.2, відповідач сплатив 03.10.2008 року аванс в розмірі 40% вартості робіт в сумі 12 401,08 грн., а позивач виконав обумовлені договором роботи.
03.11.2008 між позивачем та відповідачем був складений акт № ЕК-0000332 здачі-прийняття робіт.
Відповідно до п.2.2 договору, відповідач зобов'язаний був сплатити наступну частину вартості робіт в розмірі 40% їх вартості, що складає 12 401,08 грн. протягом 10 банківських днів, тобто в термін до 17.11.2008р.
Станом на день подачі позову до суду відповідач вартість наданих йому послуг не сплатив внаслідок чого перед позивачем утворився борг, який складає 12 401,08 грн.
Пунктом 5.2 договору сторонами було передбачено, що за порушення грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день прострочення.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 17 392,50 грн. боргу, а саме: 12401,08 грн. -основного боргу, 1271,11 грн. -пені, 744,06 грн. -3% річних, 2976,25 грн. -інфляційних втрат та судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов'язань, заборгованість в сумі 7121,00 грн. не сплатив.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 173,93 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором поставки доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(01030, м. Київ, вул. Пірогова 10-В, код ЄДРПОУ 33194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім ЛТД»(03113, м.Київ, проспект Перемоги 80/57, код ЄДРПОУ 30972222) 12401 (дванадцять тисяч чотириста одну) грн. 08 коп. -основного боргу, 1271 (одну тисячу двісті сімдесят одну) грн. 11 коп. -пені, 744 (сімсот сорок чотири) грн. 06 коп. -3% річних, 2976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 25 коп. -інфляційних втрат, 173 (сто сімдесят три)грн. 93 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І. Мельник
(Дата складання повного тексту рішення 01.12.2010)