ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/15830.11.10
За позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2;
про примусове звільнення незаконно займаної земельної ділянки;
За зустрічним
позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2;
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(відповідач 1);
Київської міської ради (відповідач 2);
про: заборону вчиняти дії та про визначення порядку користування майном;
Суддя Мандриченко О.В.
Представники сторін за первісним позовом:
Від позивача: ОСОБА_3., представник, довіреність б/н від 26.08.2009 р.;
Від відповідача: ОСОБА_2., фізична особа - підприємець;
Представники сторін за зустрічним позовом:
Від позивача: ОСОБА_2., фізична особа - підприємець;
Від відповідача 1: ОСОБА_3., представник, довіреність б/н від 26.08.2009 р.;
Від відповідача 2: не з'явились;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2008 р. порушено провадження у справі №18/158, справа призначена слуханням на 29.05.2008 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений, справа відкладена слуханням на 24.06.2008 р.
На підставі статті 77 ГПК України у справі з 24.06.2010 р. до 04.07.2010 р., з 04.07.2010 р. до 08.07.2010 р. були оголошені перерви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2008 р. прийнятий зустрічний позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2. до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. (відповідач 1), Київської міської ради (відповідач 2) про заборону вчиняти дії та про визначення порядку користування майном для спільного розгляду з первісним позовом у справі №18/158.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 р. у даній справі була призначена судова будівельно-технічна експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинене до закінчення її проведення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2009 р. провадження у справі №18/158 було поновлено, справа призначена слуханням на 16.07.2009 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 16.07.2009 р. до 27.08.2009 р., з 27.08.2009 р. до 22.09.2009 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 16.07.2009 р. та від 27.08.2009 р.
Ухвалою Господарського суду міста від 29.09.2009 р. провадження у справі №18/158 було зупинене, у зв'язку з призначенням у даній справі судово-будівельної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2010 р. провадження у справі №18/158 було поновлено, справа призначена слуханням на 20.05.2010 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 р. у даній справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, у зв'язку з чим провадження у даній справі було зупинене до закінчення її проведення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2010 р. провадження у справі №18/158 було поновлено, справа призначена слуханням на 26.10.2010 р.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 р. та від 16.11.2010 р. слухання справи було відкладене відповідно до 16.11.2010 р. та до 30.11.2010 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить звільнити земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від майна відповідача; припинити право спільної часткової власності відповідача щодо його частки -магазину площею 128 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; призначити позивачеві до сплати грошову компенсацію на користь відповідача за його частку у спільній частковій власності згідно з висновком №537 судово-будівельної експертизи КНДІСЕ від 28.09.2007 р. у розмірі 47 616,00 грн.; стягнути з відповідача витрати за проведення експертизи у сумі 784,80 грн., витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
05.06.2008 р. від позивача до господарського суду надійшла заява про доповнення позовних вимог, в якій останній просить виділити частки із спільного майна -павільйону площею 216 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної власності сторонам, наступним чином: відповідачеві -59,2% від площі павільйону -магазин площею 128 кв.м.; позивачеві -40,8% від площі павільйону -кафе площею 88 кв.м.
13.07.2009 р. позивачем до господарського суду була подана заява про доповнення до позовної заяви, в якій останній просить додатково до заявлених позовних вимог стягнути з відповідача витрати на оплату послуг експертизи у розмірі 1 000,00 грн.
14.05.2010 р. позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визначити частки сторін у спільній частковій власності; усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом примусового звільнення незаконно займаної земельної ділянки від майна відповідача -магазину площею 128 кв.м., який є частиною павільйону площею 216 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу та знесення зазначеного майна за рахунок відповідача, але без нанесення шкоди майну позивача -кафе площею 88 кв.м., яке є частиною павільйону; зобов'язати відповідача звільнити незаконно зайняту земельну ділянку; зобов'язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання за цільовим призначенням стан за його власний рахунок; стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях у задоволенні позову просить відмовити з підстав, зазначених у запереченнях проти позову.
У поданій до господарського суду зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить заборонити Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1. в подальшому будь-яким способом перешкоджати підприємницькій діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.; визначити порядок користування чужим майном (встановити сервітут) земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, що належить Київській міській громаді, на якій встановлений павільйон, який на праві спільної часткової власності належить Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2. та Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1.
Відповідач 1 за зустрічним позовом у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву просить її не розглядати та не приймати для спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідач 2 за зустрічним позовом у задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом до відповідача 2 щодо встановлення сервітуту просить відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що встановлення сервітуту на спірну земельну ділянку чи надання її в користування (оренду чи суборенду) позивачеві може здійснюватися лише за наявності відповідного рішення Київської міської ради. Право користування спірною земельною ділянкою позивачем за зустрічною позовною заявою у встановленому законом порядку оформлено не було.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Рішеннями Господарського суду м. Києва у справах №14/95 від 15-22.10.2004 р. та №4/166 від 05.04.2006 р. встановлено, що позивач та Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_4 були співвласниками збірно-розбірного павільйону загальною площею 216 кв.м., який складається з кафе та магазину, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.
21.07.2003 р. між позивачем та Київською міської радою був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого позивач прийняв у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку, місце розташування якої АДРЕСА_1, розміром 0,0444 га для експлуатації та обслуговування збірно-розбірного павільйону та крамниці.
07.09.2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладений договір дарування магазину в торгівельному павільйоні, за умовами якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 магазин, що є частиною торгівельного павільйону на АДРЕСА_1, збірно-розбірний цегляний, площею 128 кв.м.
За первісним позовом.
Частиною 1 статті 356 Цивільного кодексу України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частин 1-3 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 р. у справі №35/86 -27/196 встановлено, що площа магазину, належна Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2, від загальної площі збірно-розбірного павільйону складає 59,2%.
Як визначено частиною 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 р. у даній справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза для з'ясування питань, чи відповідає павільйон, що знаходиться у АДРЕСА_1, вимогам будівельних норм і правил; та для визначення часток сторін у спільному майні (павільйоні), що знаходиться у АДРЕСА_1 в натурі.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи №10195 від 28.05.2009 р., складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідає вимогам нормативних документів, чинних на території України, окрім пункту ДБН В.2.2-11-2002 «Предприятия бытового обслуживания» в частині ФОП ОСОБА_2. площею 128 кв.м., в якій розташована перукарня та виробничо-побутові приміщення; частки сторін в спільному майні (павільйоні), розташованому за адресою: АДРЕСА_1, по площі, яку вони займають, в натурі становлять:
-гр. ОСОБА_1. (88 кв.м.) -41/100;
-(128 кв.м.) -59/100.
Позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню в частині визначення часток сторін у спільній частковій власності; в іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.
За змістом статей 321 та 378 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом примусового звільнення незаконно займаної земельної ділянки від майна відповідача -магазину площею 128 кв.м., який є частиною павільйону площею 216 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу та знесення зазначеного майна за рахунок відповідача, але без нанесення шкоди майну позивача -кафе площею 88 кв.м., яке є частиною павільйону; зобов'язати відповідача звільнити незаконно зайняту земельну ділянку; зобов'язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання за цільовим призначенням стан за його власний рахунок, не можуть бути задоволені, оскільки, як вже було зазначено вище, магазин площею 128 кв.м. належить відповідачеві.
За зустрічним позовом.
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Земельний кодекс України передбачає дві підстави встановлення земельного сервітуту - договір і рішення суду.
Якщо власники (користувачі) двох сусідніх земельних ділянок дійшли згоди щодо встановлення земельного сервітуту вони мають закріпити це в договорі про встановлення земельного сервітуту.
Договір укладається в письмовій формі й підписується власником (користувачем) обслуговування ділянки та власником (користувачем) пануючої ділянки.
Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Пунктом 33 рішення Київської міської ради від 28.11.2002 р. №116/276 «Про надання у користування, вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»затверджено проект відведення земельної ділянки Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування збірно-розбірного павільйону -кафе та крамниці на АДРЕСА_1; передано Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,045 га для експлуатації та обслуговування збірно-розбірного павільйону-кафе та крамниці на АДРЕСА_1 за рахунок земель міської забудови.
На підставі вищезазначеного рішення 18.08.2003 р. між Київської міською радою та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Матеріали справи свідчать про те, що право користування спірною земельною ділянкою Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 у встановленому законом порядку оформлено не було.
Слід також зазначити про те, що відповідно до частини 3 статті 402 Цивільного кодексу України спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умов.
Позивач за зустрічним позовом не набув права вимагати встановлення сервітуту в судовому порядку, оскільки до подання позову не звертався до відповідачів за зустрічним позовом з пропозицією встановити сервітут.
Частина 1 статті 99 Земельного кодексу України визначає, що вимагати встановлення видів земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок.
Таким чином, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, який потребує використання суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом.
Позивач за зустрічним позовом не має права вимагати встановлення сервітуту, оскільки він не є власником або землекористувачем земельної ділянки, якому надається право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Визначити частки сторін в спільному майні (павільйоні), розташованому за адресою: АДРЕСА_1, наступним чином: фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1. (88 кв.м.) -41/100; фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2. (128 кв.м.) -59/100.
3. В іншій частині первісного позову відмовити.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання повного рішення 01.12.2010 р.